• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принципи права.

Принципи права –це провідні засади, ідеї права, які в конкретному вигляді характеризують його зміст, визначають спрямованість правового регулювання. Вони зумовлені об’єктивними закономірностями існування і розвитку людини та суспільства.

Всі принципи права можна класифікувати на:

- загальнолюдські принципи – це державні юридичні ідеали, які зумовлені певним рівнем всесвітнього розвитку, цивілізації, втілюють найкращі прогресивні здобутки правової історії людства і вказані в нормативно-правових документах. До них відносять:

1) в юридичному праві мусять бути закріплені та захищені основні права людини, міра свободи людей та інших об’єднань;

2) юридична рівність однойменних суб’єктів перед державою і законом;

3) взаємопов’язаність юридичних прав та обов’язків;

4) функціонування в суспільному житті загально дозвільних принципів, презумпції невинності особи тощо.

- галузеві і міжгалузеві – засади, що охоплюють одну або кілька галузей права певної держави (н-д галузеві: принцип рівності сторін у майнових відносинах – у цивільному праві, рівності держав, поважання державного суверенітету – у міжнародному публічному праві; міжгалузеві – принцип гласності та змагальності сторін судового розгляду – в кримінально-процесуальному та цивільно-процесуальному праві);

- конкретно-історичні принципи – засади, що відображають специфіку прав певної країни в реальних соціальних умовах;

- типологічні принципи – такі засади та ідеї, які притаманні всім правовим системам певного історичного типу.

За іншою класифікацією принципи права поділяються на:

Загально соціальні:

- пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими (груповими);

- верховенство громадянського суспільства над державою;

- верховенство правових законів над політичною і практичною силою держави;

- різноманітність і рівноправність різних форм власності;

- свобода підприємницької діяльності;

пріоритет прав і свобод людини над правами держави або рівноправність прав і обов’язків держави і особи.

Спеціально-соціальні (юридичні):

- принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову;

- відповідальність держави перед людиною та суспільством і навпаки, людини перед державою;

- верховенство права і Конституції перед всіма законами та підзаконними актами;

- принцип законності;

- принцип демократизму;

- принцип справедливості;

- принцип гуманізму;

загально-дозвільні принципи _ громадяни здійснюють свої права за принципом « громадянам дозволено робити все, що не заборонено законом, а держава – «дозволено лише те, що визначено законом».

Призначення принципів права:

- здійснювати узагальнене закріплення засад суспільного ладу;

- забезпечувати однотипне формулювання норм права;

- забезпечувати їх вплив на суспільні відносини шляхом правового регулювання та інших видів правового впливу.

Незважаючи на багатоманітність типів (сімей) правових систем світу (романо-германська, англо-американська, змішана, релігійно-традиційна) та різний їх підхід до проблеми принципів права, усі вони в демократичних суспільствах спираються на загальну основу принципів права. Принципи права згодом набули універсального значення, оформилися в галузі основних прав людини, одержали закріплення на міжнародному рівні.

Дати вичерпний перелік загальних принципів права важко, тому що вони не мають достатньої чіткості та стабільності змісту. Одне є безсумнівним – в них втілюються загальнолюдські цінності.

Загальні принципи права:

1. Принцип свободи означає, що право виступає як міра свободи – політичної, економічної, ідеологічної. Принцип свободи реалізується через надання свободи вибору суспільного ладу та форми правління, забезпечення захисту прав людини та задоволення основних потреб її життя, формування органів державної влади шляхом народного волевиявлення, створення умов для утвердження в суспільстві норм гуманістичної моралі, користування різними соціальними послугами держави та приватних осіб та ін.

2. Принцип справедливості означає, що право виступає як міра справедливості, як морально-правова домірність вкладеного та отриманого в усіх сферах життєдіяльності людини та їхнього правового забезпечення. Він конкретизується у принципі рівності.

3. Принцип рівності означає рівність усіх перед законом, рівність прав та обов’язків, незалежно від національної, релігійної та іншої належності, службового та іншого становища, рівну відповідальність перед законом, рівний захист у суді.

Важливими складовими елементами принципу рівності є:

- єдність (взаємозв’язок) прав і обов’язків, тому що говорити про реальність будь-якого права можна лише за наявності відповідного йому юридичного обов’язку

- взаємна відповідальність держави та особи, тому що вони пов’язані взаємними правами та обов’язками.

4. Принцип гуманізму, тобто людинолюбства, розкриває одну з найважливіших ціннісних характеристик права, домінування у формуванні та функціонуванні правової системи природних невідчужуваних прав людини (право на життя, здоров’я і т.д.)

5. Принцип демократизму знаходить свій прояв у тому, що право та законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпосередню та представницьку демократію.

6. Принцип законності виражається у вимогах:

- якості нормативно-правових актів, несуперечності їх один одному(між ними має бути ієрархічна субординація залежно від юридичної сили);

- суворого додержання та виконання юридичних норм, правових приписів усіма суб’єктами – громадянами, їх громадськими та некомерційними організаціями, посадовими особами державними органами;

- невідворотної відповідальності за вину громадян і посадових осіб.

Серед правових принципів розрізняють ще:

- правові аксіоми – це такі ідеї, положення, які сприймаються без доведення;

- правові презумпції – це такі правові ідеї, які припускають їх істинність без доведення, іншими словами – без припущення.

Аксіомами є:

- закон, який встановлює чи посилює кримінальну відповідальність, зворотної сили не має;

- незнання закону не звільняє від вини;

- всяка діяльність, яка не заборонена законом, дозволена.

Презумпціями є:

- ніхто не може бути визнаним у здійсненні злочину, а також притягнутий до кримінальної відповідальності інакше як за вироком суду;

- не може бути два покарання за одне й теж правопорушення.

Читайте також:

1. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
2. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
3. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
4. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
5. Антикорупційні принципи
6. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
7. Б/. Принципи виборчого права.
8. Б/. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права.
9. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
10. Базові принципи психології спорту.
11. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
12. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.

Переглядів: 3217