Основні принципи місцевої автономії викладені в "Урядовому Акті", одному з трьох головних документів шведської Конституції 1975 року. У цьому документі зазначено, що муніципалітети й округи мають право встановлювати податки в межах своїх територій, а повноваження на прийняття рішень мають виборні представники у муніципальних та окружних радах. Закон про місцеве самоврядування 1977 року проголошує, що місцеві ради "самі керують власними справами". Це означає, що місцеві органи влади наділені повноваженнями діяти в інтересах місцевих жителів. Але рішення повинні стосуватися питань, що становлять громадський інтерес у межах сфери повноважень, мають бути пов'язаними з веденням неприбуткової діяльності, не посягати на права особи і не робити утисків. До того ж вони мають трактувати всіх громадян однаково. Періодично Риксдаг, парламент Швеції, ухвалює рамкові закони, що регулюють надання окремих послуг на місцевому рівні.