В Росії основні положення про амністію та помилування містяться в Конституції, Кримінальному кодексі та Кримінально-виконавчому кодексі Російської Федерації.

Зокрема, в ч.3 ст.50 Конституції РФ зазначено, що кожний засуджений за злочин має право просити про помилування чи пом’якшення покарання. П. «о» ст. 71 Конституції гласить, що у віданні Російської Федерації знаходиться амністія та помилування. Відповідно до п. «в» ст.89 Конституції РФ здійснює помилування Президент РФ. http://constitution.kremlin.ru/#reference-71-2, а п. «ж» ст.103 до відання Державної Думи відноситься оголошення амністії.

Ст. 84 Кримінального кодексу РФ присвячена амністії, ст.85 – помилуванню. Амністія оголошується Державно Думою Федеральних Зборів відносно індивідуально невизначеного кола осіб. Актом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути звільнені від покарання, або ж призначене їм покарання може бути скорочено чи змінено на більш м’яке покарання, або ж такі особи можуть бути звільнені від додаткового покарання. З осіб, які відбули покарання, актом про амністію може бути знята судимість.

Що стосується помилування, то воно здійснюється Президентом РФ відносно індивідуально визначеної особи. Актом про помилування особа, засуджена за злочин, може бути звільнена від подальшого відбування покарання або ж призначене їй покарання може бути скорочено чи замінено на більш м’яке покарання. З особи, яка відбула покарання, актом про помилування може бути знято судимість. http://www.consultant.ru/popular/ukrf/10_16.html#p1055

В ст.176 Кримінально-виконавчого кодексу РФ зазначено, що засуджений має право звернутися до Президента РФ з клопотанням про помилування. Таке клопотання він подає через адміністрацію закладу чи органу, який виконує покарання. http://www.rg.ru/2007/11/01/uik-dok.html

Помилуванню присвячений Указ Президента РФ від 28 грудня 2001 р. «1500 «Про комісії з питань помилування на територіях суб’єктів Російської Федерації» и затверджене ним «Положення про порядок розгляду клопотання про помилування В Російській Федерації».. http://base.garant.ru/12125251/

Помилування не звільняє від відповідальності за нанесену шкоду. На відміну від амністії, помилування в Росії застосовується тільки до осіб, відносно яких є вироку суду, який вступив в законну силу.

Закон не містить обмежень, пов’язаних з тяжкістю злочину, характеристиками особи злочинця, його поведінкою в період відбування покарання і відбуття визначеного строку покарання до помилування.

В п.19 ст. 84 Конституції Республіки Білорусь зазначено, що Президент Республіки Білорусь здійснює помилування засуджених. Пhttp://pravo.by/main.aspx?guid=6351 До повноважень Палати представників (нижня палата) входить розгляд проектів законів про амністію, в свою чергу, Рада Республіки (верхня палата) схвалює чи відхиляє ці проекти законів. Тобто право амністії належить законодавчому органу - Національним Зборам Республіки Білорусь.

Ст.95 Кримінального кодексу Республіки Білорусь 1999 р. присвячена амністії. http://mvd.gov.by/main.aspx?guid=101163#95

Відповідно до неї амністія застосовується на основі закону Республіки Білорусь відносно індивідуально-невизначеного кола осіб. На підставі акту амністії особа, яка вчинила злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, а особа, засуджена за злочин, може бути повністю або частково звільнена від покарання як основного, так і додаткового, або ж звільнена від покарання умовно, або такій особі невідбута частина покарання може бути замінена більш м’яким покаранням, або такій особі може бути знята судимість.

У ст. 96 «Помилування» КК зазначається, що помилування здійснюється Президентом Республіки Білорусь стосовно індивідуально визначеної особи. На підставі акта помилування особа, засуджена за злочин, може бути повністю або частково звільнена від покарання як основного, так і додаткового, або звільнена від покарання умовно, або такій особі невідбута частина покарання може бути замінена більш м’яким покаранням, або їй може бути знята судимість. Якщо особа, умовно звільнена актом помилування, впродовж невідбутого строку вчинить умисний злочин, а так само злочин з необережності, за який вона засуджується до позбавлення волі, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими ст.73 КК, тобто за сукупністю вироків.

З 1991 року в Білорусі було прийнято 12 законів про амністію. Прийняття таких законів було приурочене до 50-ї, 60-ї, 65-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні, 65-ї річниці визволення Білорусі від німецько-фашистських загарбників.

Відповідно до п.22 ст. 109 Конституції Азербайджанської Республіки повноваженням Президента є здійснення помилування. В п. 19 ч.І ст.95 Конституції АР зазначається, що питання амністії вирішує Міллі Меджліс Азербайджанської Республіки. Референдум не може проводитись відносно питань амністії та помилування ( п. 2 ч.ІІІ ст.3 Конституції АР). http://mykpzs.ru/konstituciya-azerbajdzhana-red-2002-rus/

Глава 13 Кримінального кодексу Азербайджанської Республіки має назву «Амністія. Помилування. Судимість». Ст. 81-82 присвячені питанням амністії та помилування. Акт про амністію приймається Національними зборами (Міллі Меджлісом) відносно індивідуально невизначеного кола осіб. Таким актом особи можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності. Особи, які засуджені за вчинення злочинів, можуть бути звільнені від покарання, або ж строк призначеного їм покарання може бути скорочений чи невідбута частина покарання може бути замінена на більш м’яке покарання, або такі особи можуть бути звільнені від додаткового покарання. З осіб, які відбули покарання, актом про амністію може бути знята судимість.

Відповідно до ст.82 Кримінального кодексу АР помилування здійснює Президент відносно індивідуально визначеної особи. Актом про помилування особу, засуджену за злочин, може бути звільнено від відбування невідбутої частини покарання, або строк призначеного їй покарання може бути скорочено чи невідбута частина покарання може бути замінена на більш м’яке покарання.

Довічне позбавлення волі в порядку помилування може бути замінено позбавленням волі на строк не більше 25 р. З особи, яка відбуває покарання, актом помилування може бути знята судимість. http://qanun.narod.ru/codes.html

У п.23 ст.84 Конституції Литовської Республіки зазначається, що Президент Республіки надає помилування засудженим. П.19 ст. 67 передбачено, що Сейм видає акти про амністію. http://www3.lrs.lt/home/Konstitucija/Konstitucija_RU.htm

Відповідно до п. 45 Глави 3 Конституції Латвійської Республіки Президенту держави належить право помилування злочинців, щодо яких судовий вирок вступив в законну силу. Порядок використання цього права визначається окремим законом. Амністію дарує Сейм. http://www.satv.tiesa.gov.lv/?lang=3&mid=8 Тобто помилування на конституційному рівні обмежується законом.

У Кримінальному кодексі Латвійської Республіки окремими розділами чи статтями питання амністії та помилування не врегламентовано. А лише згадується в ст. 59 «Звільнення від покарання чи відбування покарання» про те, що амністія та помилування є актами позасудовими і, на відміну від інших видів звільнення від покарання та відповідальності, застосовуються на підставі спеціальних актів про амністію та помилування. http://likumi.lv/doc.php?id=88966

Конституція Фінляндії 1999 р. встановлює, що Президент вирішує без пропозиції Державної Ради таке питання як помилування ( п.3 ч.3 § 58 «Порядок прийняття рішень Президентом»).

§ 105 має назву «Помилування» і в ньому йдеться про таке: Президент Республіки може в окремому випадку, отримавши висновок верховного суду, шляхом помилування звільнити повністю або частково від покарання, призначеного судом, або ж від іншої кримінальної санкції. Амністія може бути оголошена законом. http://www.finlex.fi/fi/laki/kaannokset/1999/ru19990731.pdf

Відповідно до ст.17 Конституції Франції 1958 року Президент Республіки має право помилування в індивідуальному порядку. Клопотання про помилування засуджені направляють на ім’я президента або міністра юстиції, проте спочатку звернення надходить до Бюро з помилування і виконання покарань, звідки направляється прокурорам судових округів. Прокурори, виходячи з результатів спеціальних розслідувань, визначають доцільність застосування помилування до конкретних засуджених. Потім матеріали надходять до Міністерства юстиції, де у разі позитивного рішення готується проект декрету про помилування, який подається Генеральному Секретаріату Адміністрації Президента. Декрет підписують Президент, Прем’єр-міністр і міністр юстиції. Питання, які стосуються амністії, Конституцією не регулюються. Хоча в Конституції Франції 1946 йшла мова про те, що амністії можуть бути подаровані тільки законом, тобто ці акти у встановленому Конституцією порядку повинні видаватись Національними Зборами. http://www.conseil-constitutionnel.fr/conseil-constitutionnel/root/bank_mm/constitution/constitution_russe_version_aout2009.pdf

Кримінальний кодекс Франції 1992 р. містить положення про помилування. Цьому присвячено ст.133-7 і ст.133-8 Частини І Книги І Розділу ІІІ Глави ІІІ Відділу ІІ.

Помилування тягне за собою звільнення тільки від виконання покарання. Помилування не перешкоджає праву потерпілого отримати відшкодування збитків, завданих злочинним діянням.

До повноважень Національних зборів як нижньої палати парламенту Франції у якості судових повноважень відноситься оголошення амністії.

У Кримінальному кодексі Франції 1992 р. Ч.1. Книга 1. Розділ ІІІ. Глава ІІІ Відділ ІІІ ст. 133-9, 133-10, 133-11 присвячені амністії. Зокрема, там йдеться, що амністія усуває наслідки обвинувальних вироків, тобто вона поширюється тільки на осіб, яким винесено обвинувальний вирок. Вона скасовує всі покарання без будь-якої можливості відновлення їх дії. Амністія відновлює право виконавця або співучасника злочинного діяння на відстрочку виконання покарання, яка могла бути йому надана при попередньому засудженні

http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1243018&subID=100104265,100104266,100104297,100105714,100105717,100105721,100105729#text

В ст. 133-10 міститься норма, згідно з якою амністія не наносить шкоди третім особам.

Відповідно до ст. 133-11 забороняється будь-якій особі, обізнаній у зв’язку з виконанням своїх обов’язків про вироки, дисциплінарні чи службові стягнення чи заборони, позбавлення прав чи будь-якої правоздатності, скасованих амністією, згадувати про них в будь-якій формі чи посилатись на них в будь-яких документах. Проте ця заборона не поширюється на оригінали судових рішень, вироків чи постанов. Крім цього, амністія не перешкоджає виконанню рішення про публікацію, яке винесене в порядку відшкодування збитків.

Досить повно інститут помилування регламентується в Конституції Австрійської Республіки 1920 р. в редакції 1929 р. : «Федеральному президенту належить право:… «с» в окремих випадках: помилування осіб, засуджених вироком суду, що вступив у законну силу, пом’якшення та заміна призначених судом покарань, пом’якшення правових наслідків і погашення судимості в порядку помилування, насамкінець, припинення кримінального судочинства стосовно осіб осіб, які переслідуються в офіційному порядку за кримінально карані діяння» (п. «с» абзац 2 ст.65).

http://worldconstitutions.ru/archives/159/5

Що стосується амністії, то про неї в Конституції Австрійської Республіки ніяких згадок.

Кримінальний кодекс Австрійської Республіки 1974р. не містить положень щодо помилування та амністії. Питання амністії регулюються федеральними законами. Амністія стосується всіх засуджених, які відповідають формальним вимогам федерального закону. Останні амністії відбулися з нагоди вступу до Європейського союзу ( 1995 р.), 50-ї річниці відновлення незалежності Австрії (2005 р.).

В Німеччині помилування здійснюється на федеральному та державному рівні. Федеральна юрисдикція в питаннях кримінального права, в основному, обмежується оскарженням рішень державних судів. Тільки політичні злочини, такі як державна зрада, тероризм, розглядаються від імені федерального уряду у вищих державних судах. Відповідно, категорія осіб, які мають право на отримання федерального помилування, є досить незначною. Право здійснювати помилування відповідно до ст. 60 «Призначення державних службовців – Помилування – Імунітет» Конституції 1949 р. належить Президенту Німеччини, який може передавати ці повноваження іншим особам, наприклад, канцлеру чи міністру юстиції. https://www.btg-bestellservice.de/pdf/80201000.pdf Помилування інших засуджених здійснюється на регіональному рівні главою суб’єкта федерації.

Амністія може бути надана тільки федеральним законом.

Кримінальний кодекс Федеративної Республіки Німеччини 1871 р. не містить положень щодо амністії та помилування.
Відповідно до ст.87 Конституції Італійської Республіки Президент Республіки «може дарувати помилування і пом’якшити покарання». http://zakoni.ucoz.ru/news/konstitucija_italjanskoj_respubliki/2012-03-26-95 Як і інші акти Президента, акт помилування вимагає підписання компетентним міністром уряду. Конституційним судом Італії було ухвалено, що міністр юстиції зобов’язаний підписати акт помилування.

Помилування може скасувати покарання взагалі або пом’якшити його. Якщо в указі про помилування не вказано іншого, то помилування не знімає будь-яких непередбачених наслідків засудження в кримінальному порядку.

Положення про амністію містяться в ст.79 Конституції Італії. Амністія та звільнення від покарання здійснюється Президентом Республіки на підставі виданого палатами парламенту закону, який делегує йому ці повноваження. Тобто парламент видає закон, затверджений більшістю 2\3 в двох палатах парламенту. http://zakoni.ucoz.ru/news/konstitucija_italjanskoj_respubliki/2012-03-26-95

Амністія та звільнення від покарання не можуть застосовуватись до злочинів, які вчинені після винесення законопроекту про таке делегування.

У ст. 139 Конституції Республіки Польща зазначається, що Президент Республіки здійснює помилування. Помилування застосовується не до всіх категорій осіб - особи, засуджені Державним Трибуналом не можуть бути помилувані. http://zakoni.ucoz.ru/news/zarubezhnye_zakony/2-0-4
Помилування засуджених у Польщі визнано кримінально-процесуальною функцією і тому врегулюванню порядку розгляду клопотання про помилування присвячено главу в чинному Кримінально-процесуальному кодексі, яка вміщує 9 статей. Порядок, в якому має відбуватись процес помилування засуджених, визначає не Президент, а парламент. Цей процес регулюється законом.

Відповідно до ст.561 Кримінально-процесуального кодексу Республіка Польща клопотання про помилування подається до суду, який виніс вирок по першій інстанції. Після прийняття відповідним судом позитивного висновку про помилування конкретної особи матеріали справи з двома висновками надсилаються Генеральному прокурору Польщі, який, в свою чергу, готує свій висновок та направляє справу разом з усіма висновками Президенту Республіки, який і приймає остаточне рішення. http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1246817&subID=100110056,100110057,100110062,100110462#text

Великобританія
Право помилувати у Великобританії відоме як королівська прерогатива помилування (the Royal prerogative of mercy). Корона здійснює помилування тільки за порадою її міністрів – Державного секретаря з питань юстиції (Англія і Уельс), Першого міністра Шотландії, Секретаря у справах Північної Ірландії, Державного секретаря з питань оборони. Помилування здійснюється тільки щодо тих осіб, які вважаються «морально» невинуватими у вчиненні злочинів. Помилувати особу у Великобританії, як правило, можна тільки після засудження. Помилування тепер є дуже рідкісним явищем, оскільки діють комісії з перегляду кримінальних справ, які є засобами правового захисту від судових помилок.
Амністія в Сполученому Королівстві може надаватись королевою або ж парламентом у вигляді закону і зазвичай стосується політичних злочинців.

Відповідно до ст. 2 Розділу 2 Конституції Сполучених Штатів Америки Президенту належить право помилування засуджених федеральними судами за злочини, здійснені проти Сполучених Штатів Америки, за винятком випадків імпічменту ( особливо небезпечні державні злочини). http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/cnstUS.htm

Що стосується осіб, засуджених судами штатів за законами штатів, то помилування в таких випадках здійснюється губернаторами штатів в порядку, визначеному законом відповідного штату. 9 штатів мають Ради помилування та умовно-дострокового звільнення, що передбачають виключне право надання помилування.

Помилуванням, за тлумаченням Верховного Суду США, є повне помилування, умовне помилування, пом'якшення вироку, умовне пом'якшення вироку, зняття накладеного штрафу і конфіскації, відстрочка виконання вироку і амністію. Ruckman, P. S., Jr. Executive Clemency in the United States: Origins, Development, and Analysis (1900-1993) - Presidential Studies Quarterly, 1997. - P. 251-271.
Клопотання про помилування направляються Президентові, який або задовольняє прохання, або відмовляє в помилуванні. Як правило, заяви попередньо подаються на розгляд до Міністерства юстиції США. Помилування може бути надане й без офіційного запиту засудженого і навіть, якщо особа не бажає бути помилуваною.

Право помилування « derecho de gracia» чи прощення « indulto» визнаються Конституцію Іспанії 1978 р. привілеєм короля Іспанії . Відповідно п. і ст. 62 Конституції називає обов’язком короля здійснення права помилування відповідно до закону, який не може передбачати всезагальних амністій. http://zakoni.ucoz.ru/news/zarubezhnye_zakony/1-0-4 Тобто помилування повинно надаватись в індивідуальному порядку, а амністії не передбачаються. Теоретично, королівське помилування може здійснюватись за злочин в цілому чи за елемент злочину.

Порядок і вимоги щодо помилування регулюються Законом від 14 січня 1988 р. Заявку на помилування подає сам засуджений, його родичі або інші особи від його імені. Суд надає висновок щодо розгляду справи засудженого, який відбувається за участю прокурора та потерплої особи. Даний висновок надсилається міністру юстиції, який представляє його в кабінеті міністрів. В свою чергу, кабінет міністрів вирішує питання здійснення помилування щодо конкретної особи, і в разі надання позитивного висновку міністр юстиції рекомендує королю помилувати цю особу. Помилування видається королівським указом і повинно бути опубліковано в офіційному виданні.

Таким чином, у конституціях всіх розглянутих держав (Росія, Білорусь, Азербайджан, Польща, Фінляндія, Франція, Італія, Іспанія, Німеччина, Австрія, Великобританія, Сполучені Штати Америки) інститут помилування та амністії знаходить певну регламентацію. Також дані інститути регулюються кримінальними, кримінально-виконавчими кодексами в ряді держав, проте не у всіх (зокрема, Кримінальний кодекс Федеративної Республіки Німеччина 1871 р., Кримінальний кодекс Австрійської республіки не згадує про амністію та помилування). У кримінальних кодексах інститут помилування відображений по-різному – від детальної регламентації до побіжного згадування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Помірний пояс.	\|	КОНТАКТНАЯ ИНФОРМАЦИЯ ПРЕПОДАВАТЕЛЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.