ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Хоча Хартія визначає у загальних рисах численні цілі, які на цей час недосяжні для багатьох країн Західної і більшості країн Східної Європи, вона встановлює певну кількість широких принципів, на яких всі держави-учасниці повинні будувати свої системи місцевого самоврядування. Ось вони:

 Принцип місцевого самоврядування має бути включений у писаний закон і, де це можливо, в основний конституційний закон (Стаття 2).

 Місцева влада, в межах, установлених внутрішньодержавним правом, має бути наділеною правом регулювати й порядкувати значними обсягами громадських справ під свою власну відповідальність і в інтересах місцевого населення. Це повноваження повинне здійснюватися виборними зібраннями (Стаття 3).

 Громадські функції повинні здійснюватися тими органами місцевої влади, які є найближчими до громадян. Коли функції з надання послуг виконуються вищим рівнем влади, вони мають розподілятися там, виходячи з вимог ефективності та ощадливості (Стаття 4).

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ: СВІТОВИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД 2 4

 Будь-які зміни у кордонах на місцевому рівні мають проводитися на основі консультацій з місцевою владою, бажано після референдуму за участю місцевих виборців (Стаття 5).

 Місцева влада повинна бути здатною пристосовувати свої внутрішні адміністративні структури до місцевих потреб і забезпечувати ефективність управління (Стаття 6).

 Адміністративне втручання та регламентування вищими рівнями урядування справ місцевої влади має обмежуватися тими випадками, коли місцева влада порушує конституційне чи внутрішньодержавне законодавство (Стаття 8).

 Місцева влада має буде наділена правом формувати свої власні податкові надходження для фінансування місцевих програм. У випадку, коли надання послуг вимагає центральний уряд, то або він має забезпечити належне фінансування, або місцевій владі слід дати право оподатковувати з метою фінансування виконуваних послуг (Стаття 8).

Як бачимо, Європейська Хартія є дуже важливим елементом гарантій прав громад на самоврядування і слугує інструментом демократизації усіх країн, що намагаються стати членами європейського співтовариства.

Примітки:

1. Дуже приблизний український відповідник англійського терміну "subsidiarization", що у свою чергу означає здійснення "subsidiarity" — принципу, згідно з яким найменшим одиницям суспільства, які можуть належним чином виконувати певну функцію, слід надавати таку можливість. Більша організація не повинна брати на себе завдання, яке може бути відповідним чином виконане на нижчому рівні. Тому державі не слід втручатися, якщо окремі особи чи приватні групи здатні впоратися зі своєю роботою задля загального добробуту.

2. Правило Діллона — правило, що застосовується при створенні законів, якими повноваження делегуються органам місцевого самоврядування: "Муніципалітет володіє і може здійснювати такі і жодних інших повноважень: по-перше, ті, що надані у прямій формі; по-друге, ті, що неминуче притаманні чи випливають з наданих у прямій формі повноважень; по-третє, ті, що безумовно потрібні для проголошених цілей і завдань муніципалітету — не лише зручні, але й необхідні...". Справа "Мерріам проти виконавців заповіту Муді", (1868 р.) (Прим. перекладача). 25

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ГЛАВА 2. ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ	\|	РОЗДІЛ II. ШІСТЬ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПРОБЛЕМ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.