Музичне мистецтво

У музичній культурі Норвегії XIX ст. одним із провідних жанрів стають порівняно невеликі твори ліричного, а іноді й танцювального характеру. Ці твори нерідко об’єднуються спільною ідеєю і становлять цикл. Такими, зокрема, є фортепіанні цикли найвидатнішого митця цієї доби Едварда Гріга „Поетичні картинки” (шість фортепіанних п’єс).

Великого поширення у норвезькій музиці XIX ст. набули і невеликі вокальні твори, тобто пісні і романси. Чудовими є пісні того самого Едварда Гріга.

Росія

Образотворче мистецтво

У живопису російського романтизму провідна роль належала портрету і пейзажу. Найвидатніші представники портретного жанру цього напряму − Орест Кипренський („Автопортрет”, „Портрет батька”) і Kарл Брюллов („Вершниця”, портрети графині Самойлової). У пейзажному жанрі найпоказовішими є італійські краєвиди Сильвестра Щедріна.

Музичне мистецтво

Вокальна музика

На початку XIX ст. у російській музиці з’являється група обдарованих композиторів − О.Л.Гурільов, О.Г.Варламов, О.О.Аляб’єв та О.М.Верстовський. Головне місце в їхній творчості займали романси і пісні, найбільш відомими з яких є „Матушка-голубушка”, „Не шуми ты, рожь”, „Однозвучно гремит колокольчик” Гурільова; „Что мне жить и тужить”, „На заре ты ее не буди” Варламова; „Соловей” Аляб’єва та ін.

Основне значення цих композиторів, попередників і сучасників корифея російської музики Михайла Глінки, полягає в тому, що в їхній творчості значно розширено тематику, поглиблено лірику, використано багато текстів Пушкіна і Лєрмонтова („Я вас любил” Аляб’єва, „Белеет парус одинокий” Варламова та ін.). Поряд з лірично-побутовою тематикою з’являється тематика, пов’язана з мотивами любові до вітчизни, туги за батьківщиною („Иртыш”, „Вечерний звон” Аляб’єва), соціального протесту („Кабак”, „Нища” Аляб’єва). У той час співаються пісні, близькі до типу балади („Песня разбойника”, „Песня Офелии” Варламова).

У зв’язку з розширенням тематики збагачуються та поглиблюються й засоби виразності у вокальній і в фортепіанній партіях, ускладнюється гармонія. Дедалі ширше використовуються елементи російської народної пісні як селянської, так і міської. В окремих випадках це настільки яскраво виявлено, що деякі пісні, складені цими композиторами, довгий час вважались народними. Це було, наприклад, з піснею „Красный сарафан” Варламова.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інструментальна музика	\|	Україна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.