Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Фінансовий контроль

 

Фінансовий контроль — одна з найважливіших функ­цій державного управління. За своєю сутністю фінансо­вий контроль — це комплекс заходів, які здійснюються державою з метою успішного досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів. Об'єктом фінансового кон­тролю є всі господарські операції, які здійснюються з використанням коштів для економічного і соціально­го розвитку. Державні органи контролю, насамперед, перевіряють використання фондів фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні державних органів, тобто перевіряють дотримання вимог законодавства, які регулюють фінансові взаємовідносини різних суб'єктів господарювання з державою, взаємовідносини між гос­подарськими суб'єктами, між державою і населенням. Важливим напрямом фінансового контролю є своє­часне і повне виконання фінансових зобов'язань юри­дичними і фізичними особами перед бюджетом, дотри­мання ними податкового законодавства.

Фінансовий контроль можна поділити на три види:

1) державний;

2) відомчий;

3) контроль місцевих органів самоврядування.

Державний контроль здійснюється на рівні цен­тральних органів державного управління. Сюди варто віднести Верховну Раду, яка виконує фінансовий кон­троль, розглядаючи та затверджуючи бюджет, а також звіт щодо його виконання. Контроль здійснюється че­рез комісії та комітети Верховної Ради.

Від уряду контроль здійснює Міністерство фінансів — його центральний апарат і контрольно-ревізійна служ­ба та податкова адміністрація.

Відомчий фінансовий контроль здійснюють фінан­сові служби міністерств, відомств, підприємств, органі­зацій і установ державної форми власності. Об'єктом контролю тут є виробничо-фінансова діяльність вироб­ничих структур.

Фінансовий контроль органів місцевого самоврядування здійснюється через відповідні комісії місцевих Рад народних депутатів і місцеві фінансові органи. Об'єк­том фінансового контролю є місцеві бюджети, позабюджетні фонди, фінансово-господарська діяльність під­приємств і організацій комунальної власності.

За формами проведення розрізняють:

— попередній контроль;

— поточний контроль;

— наступний контроль.

Попередній контроль здійснюється на стадії складан­ня, розгляду і затвердження бюджетів, фінансових планів і кошторисів витрат. Його мета — попереджен­ня неправильного і нераціонального використання кош­тів.

Поточний фінансовий контроль застосовують у про­цесі виконання бюджетів, фінансових планів і кошто­рисів. Він дає змогу виявити і попередити незаконні витрати, порушення фінансової дисципліни, забезпечи­ти дотримання норм витрат.

Наступний контроль виконують після завершення звітного періоду або фінансового року. Його завданням є перевірка доцільності витрачання державних фінан­сових ресурсів, законності здійснення фінансових опе­рацій, ефективності витрачання коштів.

За методами проведення фінансового контролю роз­різняють:

1) перевірки;

2) обстеження;

3) аналіз;

4) ревізії.

Перевірки влаштовують для дослідження певних питань фінансово-господарської діяльності за звітними даними та іншими документами, що підтверджують здійснення операцій.

Обстеження, на відміну від перевірки, виконують у більш широкому обсязі. Його мета — визначити стан, що склався в окремих напрямах господарської діяльно­сті об'єкта, що обстежується, і визначити перспективи його поліпшення і розвитку.

Аналіз, як правило, здійснюється регулярно по всьо­му колу запитань діяльності господарського суб'єкта. Його мета — виявити резерви додаткового одержання коштів, скорочення витрат, поліпшення фінансового стану.

Ревізії є найважливішим методом фінансового кон­тролю. Ревізуючи, за бухгалтерськими документами пе­ревіряють діяльність об'єкта за повний звітний період. Ревізії бувають повні, часткові, тематичні та комплекс­ні. За ступенем залучення інформації розрізняють ре­візії загальні та вибіркові.

На практиці застосовують різні способи ревізії: ін­вентаризацію, зустрічні перевірки, експертизи, лабора­торні аналізи. За результатами ревізії складають акт, який є основою для прийняття відповідних управлін­ських рішень.

6. Правове регулювання фінансових відносин. Фінансове право

Фінансове право — це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини в сфері формування, роз­поділу та використання органами державної влади та місцевого самоврядування коштів з метою забезпечення виконання покладених на ці органи завдань і функцій.

Фінансове право регулює певну сферу державного управління, пов'язану з розподілом і перерозподілом національного доходу країни.

Предметом регулювання фінансового права є:

1) бюджетна система України та порядок розподілу доходів і видатків між її ланками;

2) порядок складання, прийняття і виконання Дер­жавного бюджету України та місцевих бюджетів;

3) система оподаткування, види, розміри та терміни сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету;

4) засади створення фінансового, грошового, кредит­ного та інвестиційного ринків;

5) надання фінансових послуг та функціонування фі­нансових установ;

6) порядок державного фінансування та кредиту­вання;

7) утворення та погашення державного внутрішньо­го та зовнішнього боргу;

8) статус національної валюти та статус іноземних ва­лют на території України;

9) порядок випуску та обігу державних цінних папе­рів, їх види та типи.

Фінансово-правові відносини можуть виникати між державою загалом та її адміністративно-територіальни­ми утвореннями; між центральними та місцевими орга­нами виконавчої влади й місцевого самоврядування; між державними фінансовими органами та підприєм­ствами, установами і організаціями; між державними фінансовими органами та населенням.

Фінансове право тісно пов'язане з конституційним та адміністративним правом.

Конституційне право регулює основні питання соці­ально-економічної системи і політичної організації су­спільства, принципи діяльності держави та її органіву всіх галузях, у т. ч. й у галузі фінансів. Норми фінан­сового права конкретизують державно-правові норми в сфері фінансів.

Адміністративне право визначає основні принципи державного управління, повноваження органів виконав­чої влади у сфері фінансово-кредитних відносин, закріп­лює права і обов'язки посадових осіб фінансових і кре­дитних органів.

Керуючись положеннями адміністративного права, норми фінансового права запроваджують організаційні форми управління фінансово-кредитною системою, структуру фінансових органів.

Як і всі галузі права України, фінансове право поді­ляють на загальну та особливу частини.

До загальної частини фінансового права включають норми, які закріплюють загальні принципи, правові форми і методи фінансової діяльності, а також норми, які регулюють відносини в сфері фінансового контролю.

До особливої частини фінансового права належать певні групи правових норм, які регулюють однорідні фінансові відносини, пов'язані між собою як самостійні відокремлені підгрупи. Це правові норми, які регулю­ють надходження в бюджет обов'язкових платежів, податкове право.

Література

Основна: 9, 28, 32, 35, 42, 46.

Додаткова: 1, 23, 29, 33, 38, 40, 55.

 


Читайте також:

  1. III. Контроль знань
  2. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  3. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
  4. VII Контроль постачальника
  5. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
  6. Антимонопольний комітет України здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства про захист економічної конкуренції.
  7. Баланс надходження коштів організації (оперативний фінансовий план) на 20__ р.
  8. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
  9. Біохімічний контроль за розвитком систем енергозабезпечення
  10. Бюджет як основний фінансовий план держави
  11. Бюджет як фінансовий план
  12. Бюджет як фінансовий план держави




Переглядів: 353

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Управління фінансами | Тематичний перелік запитань для

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.