МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Фінансовий контроль
Фінансовий контроль — одна з найважливіших функцій державного управління. За своєю сутністю фінансовий контроль — це комплекс заходів, які здійснюються державою з метою успішного досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів. Об'єктом фінансового контролю є всі господарські операції, які здійснюються з використанням коштів для економічного і соціального розвитку. Державні органи контролю, насамперед, перевіряють використання фондів фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні державних органів, тобто перевіряють дотримання вимог законодавства, які регулюють фінансові взаємовідносини різних суб'єктів господарювання з державою, взаємовідносини між господарськими суб'єктами, між державою і населенням. Важливим напрямом фінансового контролю є своєчасне і повне виконання фінансових зобов'язань юридичними і фізичними особами перед бюджетом, дотримання ними податкового законодавства. Фінансовий контроль можна поділити на три види: 1) державний; 2) відомчий; 3) контроль місцевих органів самоврядування. Державний контроль здійснюється на рівні центральних органів державного управління. Сюди варто віднести Верховну Раду, яка виконує фінансовий контроль, розглядаючи та затверджуючи бюджет, а також звіт щодо його виконання. Контроль здійснюється через комісії та комітети Верховної Ради. Від уряду контроль здійснює Міністерство фінансів — його центральний апарат і контрольно-ревізійна служба та податкова адміністрація. Відомчий фінансовий контроль здійснюють фінансові служби міністерств, відомств, підприємств, організацій і установ державної форми власності. Об'єктом контролю тут є виробничо-фінансова діяльність виробничих структур. Фінансовий контроль органів місцевого самоврядування здійснюється через відповідні комісії місцевих Рад народних депутатів і місцеві фінансові органи. Об'єктом фінансового контролю є місцеві бюджети, позабюджетні фонди, фінансово-господарська діяльність підприємств і організацій комунальної власності. За формами проведення розрізняють: — попередній контроль; — поточний контроль; — наступний контроль. Попередній контроль здійснюється на стадії складання, розгляду і затвердження бюджетів, фінансових планів і кошторисів витрат. Його мета — попередження неправильного і нераціонального використання коштів. Поточний фінансовий контроль застосовують у процесі виконання бюджетів, фінансових планів і кошторисів. Він дає змогу виявити і попередити незаконні витрати, порушення фінансової дисципліни, забезпечити дотримання норм витрат. Наступний контроль виконують після завершення звітного періоду або фінансового року. Його завданням є перевірка доцільності витрачання державних фінансових ресурсів, законності здійснення фінансових операцій, ефективності витрачання коштів. За методами проведення фінансового контролю розрізняють: 1) перевірки; 2) обстеження; 3) аналіз; 4) ревізії. Перевірки влаштовують для дослідження певних питань фінансово-господарської діяльності за звітними даними та іншими документами, що підтверджують здійснення операцій. Обстеження, на відміну від перевірки, виконують у більш широкому обсязі. Його мета — визначити стан, що склався в окремих напрямах господарської діяльності об'єкта, що обстежується, і визначити перспективи його поліпшення і розвитку. Аналіз, як правило, здійснюється регулярно по всьому колу запитань діяльності господарського суб'єкта. Його мета — виявити резерви додаткового одержання коштів, скорочення витрат, поліпшення фінансового стану. Ревізії є найважливішим методом фінансового контролю. Ревізуючи, за бухгалтерськими документами перевіряють діяльність об'єкта за повний звітний період. Ревізії бувають повні, часткові, тематичні та комплексні. За ступенем залучення інформації розрізняють ревізії загальні та вибіркові. На практиці застосовують різні способи ревізії: інвентаризацію, зустрічні перевірки, експертизи, лабораторні аналізи. За результатами ревізії складають акт, який є основою для прийняття відповідних управлінських рішень. 6. Правове регулювання фінансових відносин. Фінансове право Фінансове право — це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини в сфері формування, розподілу та використання органами державної влади та місцевого самоврядування коштів з метою забезпечення виконання покладених на ці органи завдань і функцій. Фінансове право регулює певну сферу державного управління, пов'язану з розподілом і перерозподілом національного доходу країни. Предметом регулювання фінансового права є: 1) бюджетна система України та порядок розподілу доходів і видатків між її ланками; 2) порядок складання, прийняття і виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів; 3) система оподаткування, види, розміри та терміни сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету; 4) засади створення фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; 5) надання фінансових послуг та функціонування фінансових установ; 6) порядок державного фінансування та кредитування; 7) утворення та погашення державного внутрішнього та зовнішнього боргу; 8) статус національної валюти та статус іноземних валют на території України; 9) порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види та типи. Фінансово-правові відносини можуть виникати між державою загалом та її адміністративно-територіальними утвореннями; між центральними та місцевими органами виконавчої влади й місцевого самоврядування; між державними фінансовими органами та підприємствами, установами і організаціями; між державними фінансовими органами та населенням. Фінансове право тісно пов'язане з конституційним та адміністративним правом. Конституційне право регулює основні питання соціально-економічної системи і політичної організації суспільства, принципи діяльності держави та її органіву всіх галузях, у т. ч. й у галузі фінансів. Норми фінансового права конкретизують державно-правові норми в сфері фінансів. Адміністративне право визначає основні принципи державного управління, повноваження органів виконавчої влади у сфері фінансово-кредитних відносин, закріплює права і обов'язки посадових осіб фінансових і кредитних органів. Керуючись положеннями адміністративного права, норми фінансового права запроваджують організаційні форми управління фінансово-кредитною системою, структуру фінансових органів. Як і всі галузі права України, фінансове право поділяють на загальну та особливу частини. До загальної частини фінансового права включають норми, які закріплюють загальні принципи, правові форми і методи фінансової діяльності, а також норми, які регулюють відносини в сфері фінансового контролю. До особливої частини фінансового права належать певні групи правових норм, які регулюють однорідні фінансові відносини, пов'язані між собою як самостійні відокремлені підгрупи. Це правові норми, які регулюють надходження в бюджет обов'язкових платежів, податкове право. Література Основна: 9, 28, 32, 35, 42, 46. Додаткова: 1, 23, 29, 33, 38, 40, 55.
Читайте також:
|
||||||||
|