Цінні папери та їх основні характеристики

Згідно із Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" до випуску та обігу в нашій державі допущені: акції, облігації, казначейські зобов'язання держави, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, інвестиційні сертифікати.

Акцієюназивається цінний папір без встановленого терміну обігу, що засвідчує часткову участь у статутному капіталі AT, дає право її власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів. Акції можуть бути іменними, на пред'явника, простими та привілейованими.

В іменній акції зазначається ім'я особи, якій вона належить. Обіг іменної акції фіксується у реєстрі власників іменних ЦП, що ведеться акціонерним товариством або незалежним реєстратором.

Власником акцїї на пред'явника вважається кожна особа, яка володіє нею. У книзі реєстрації зазначається загальна кількість таких акцій.

Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також право на пріоритетну участь у розподілі майна AT у разі його ліквідації. Привілейовані акції, як правило, випускаються з фіксованим дивідендом. Виплата дивідендів здійснюється у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного AT прибутку у відповідному році.

Облігація — це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і затверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього ЦП у передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого відсотка.

Чинне законодавство передбачає випуск облігацій двох видів: а) облігації внутрішніх державних та місцевих позик; б) облігації підприємств. Облігації підприємств можуть бути випущені лише після реєстрації цього випуску в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Облігації не дають їх власникам права на участь в управлінні цими суб'єктами господарської діяльності.

Облігації можуть бути іменними, на пред'явника, відсотковими та безвідсотковими.

Казначейське зобов'язання— це цінний папір на пред'явника, який розміщується виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчує внесення його власником грошових коштів до бюджету і дає право на одержання фінансового доходу. Казначейські зобов'язання бувають:

— короткотермінові — терміном до 1 року;

— середньотермінові — терміном від 1 до 5 років;

— довготермінові — терміном від 5 до 10 років.

Рішення щодо випуску довготермінових і середньо-термінових казначейських зобов'язань ухвалює Кабінет Міністрів, а рішення щодо випуску короткотермінових казначейських зобов'язань —Міністерство фінансів.

Спеціальним видом казначейських ЦП є казначейські векселі. Казначейські векселі випускаються з вексельними сумами 5 тис. грн та 10 тис. грн. Відсотки на вексельну суму не нараховуються. Векселедавцем і платником за казначейськими векселями виступає Головне управління Державного казначейства. Казначейські векселі видаються на пред'явника і термін платежу за ними не повинен перевищувати одного року.

Ощадний сертифікат — це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого терміну депозиту і відсотків за ним. Ощадні сертифікати бувають:

— термінові (під певний договірний відсоток на визначений термін);

— до запитання;

— іменні;

— на пред'явника.

Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Векселі бувають прості та переказні. Простим визнається вексель, за яким зобов'язання безумовної сплати зазначеної в ньому суми грошей бере на себе особа, яка видала вексель (векселедавець). Переказним визнається вексель, за яким зобов'язання сплати зазначеної в ньому суми покладається на третю особу.

Поряд з класичними видами ЦП в Україні одержали нормативне закріплення специфічні види фондових цінностей — приватизаційні папери та інвестиційні сертифікати.

Приватизаційні папери — це іменні ЦП, які не підлягають вільному обігу, а їх продаж іншим особам вважається недійсним. Дивіденди і відсотки за приватизаційними паперами не нараховуються. Такі ЦП можуть бути обміняні на документи, що засвідчують право власності на придбані об'єкти приватизації, особисто громадянами або через фінансових посередників (інвестиційні фонди і компанії та довірчі товариства).

Інвестиційні сертифікати — це ЦП, які випускаються інвестиційними фондами або компаніями і надають їхньому власникові право на отримання доходу у вигляді дивідендів. Інвестиційні сертифікати можуть бути іменними та на пред'явника. Вони випускаються з метою залучення коштів інвесторів для здійснення спільного інвестування і не дають їхньому власникові права участі в управлінні юридичною особою, що випустила їх.

Інвестиційні фонди поділяються на закриті та відкриті.

Закриті фонди створюються на визначений термін і здійснюють розрахунки щодо інвестиційних сертифікатів після закінчення терміну діяльності інвестиційного фонду.

Відкриті фонди створюються на невизначений термін і здійснюють викуп своїх інвестиційних сертифікатів у терміни, встановлені інвестиційною декларацією інвестиційного фонду.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація фінансових ринків	\|	Фондова біржа та організація її роботи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.339 сек.