• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Додаткова

1. Білоус О.М. Інтегруюча роль передач для дітей регіонального телебачення в Україні / О. М. Білоус // Наукові праці Кам'янець-Подільського нац. ун-ту імені І. Огієнка : Філологічні науки. Випуск 25. – Кам'янець-Подільський : ПП «Медобори–2006», 2001. – С. 14–19.

2. Михайлин І.Л. Журналістика як всесвіт : Вибрані медіадослідження / І. Л. Михайлин. – Х. : Прапор, 2008. – С. 121–129.

3. Прохоров Е.П. Введение в теорию журналистики / Е. П. Прохоров. – М. : «РИП-холдинг», 2001.

4. Фурманкевич Н.М. Матеріали засобів масової комунікації як чинник формування громадської думки / Н. М. Фурманкевич // Наукові праці Кам'янець-Подільського нац. ун-ту імені І. Огієнка : Філологічні науки. Випуск 25. – Кам'янець-Подільський : ПП «Медобори–2006», 2001. – С. 141–144.

Основні поняття : результативність, функції ЗМІ, принципи журналістики, якість соціальної інформації, дієвість, ефект, ефективність.

1.Словники стверджують, що будь-яка діяльність, яка розгортається в рамках даного процесу, повинна привести до певного результату.

У масово-інформаційній діяльності поняття результативності використовується принаймні у трьох значеннях:

1) як спосіб дохідливості (якщо інформація доходить до тих, кому вона адресована, значить і діяльність щодо інформування – ефективна і дієва);

2) як показник ступеня досягнення заздалегідь поставленої мети;

3) як засіб впливу.

Поняття результативності преси стосується певного впливу цілеспрямованої діяльності. Воно свідчить про реальний результат впливу преси на людину і суспільство.

Поняття результативності – ефективності і дієвості – журналістської діяльності походять від латинського слова efftctus – підсумковість дії, її результативність, що підкреслює наявність функціонального зв’язку.

2.У сучасному суспільстві все більше визначається тенденція до розуміння преси як особливої структури зі своїми соціальними функціями.

Ядром поняття «професіоналізм» у журналістиці є, по-перше, загальносоціальна функція ЗМІ: інформаційне обслуговування суспільства в цілому. По-друге, журналістика з точки зору загальногромадських інтересів покликана виконувати політичну функцію: сприяти громадянській злагоді, підтримувати соціальну рівновагу, протистояти руйнівним силам.

Функція (від лат. functio) означає діяльність, здійснення, виконання. Функція – це результат поєднання мети та засобів її досягнення.

Можна назвати три основні значення терміна «функція».

1. Завдання, яке ставиться певному суспільному інституту групами, котрі заснували його або керують ним (загальні, довгострокові; поточні).

2. Характер, особливості механізму дії певного суспільного інституту, спосіб виконання ним своїх завдань (інформування про зміни в оточуючій дійсності; формування ставлення (позицій, поглядів, думок) до дійсності, тобто мова йде про соціальну орієнтацію).

3. Залежність однієї величини від іншої. Зв'язки, що існують між впливом преси й іншими суспільними явищами, у яких преса є одним із головних, визначальних факторів (інтеграція окремих частин суспільства щодо оточуючої дійсності; передача суспільно-культурної спадщини від покоління до покоління).

3. Функція в журналістиці –це цілеспрямована діяльність, що має не перехідний і не випадковий, а загальний закономірний характер. Функція включає в себе і мету, і засоби, вона виражає сутність, суспільне призначення преси, визначає роль преси як суспільного інституту.

З функцій преси, які характеризують її діяльність, виділяютьорганізаторську, виховну, пропагандистську, контрпропагандистську, соціологічну. Преса, звернена до масової аудиторії, орієнтує її увагу у певному напрямку і виконує функцію управління свідомістю і поведінкою мас. Функції знаходяться в органічній взаємозалежності, постійно взаємодіють.

Організаторська функція. Сьогодні відбувається помітна активізація цієї функції, що зумовлено зростанням впливу публіцистичного слова. Газета, телебачення, радіо стали основними організаторами соціальних перетворень, розбудови незалежної держави, утвердження соціальної справедливості.

Виховна функція. Її стрижневим елементом дедалі більше стає формування у людей високої політичної культури і сучасного економічного мислення. Останнє націлене на розвиток ініціативи і підприємливості, на підвищення відповідальності, на творчий пошук шляхів, що ведуть до госпрозрахунку, самоокупності тощо в умовах переходу до ринкової економіки.

Пропагандистська функціязумовлена необхідністю дохідливого роз'яснення практичних і теоретичних проблем становлення правової, демократичної держави, важливості глибокого розуміння загальнолюдських цінностей, ідей національного відродження, питань ментальності українського народу, його етносу, історичної минувшини. Підвищується роль пропагандистської, теоретичної статті, спеціальних теле- і радіопрограм, через які значною мірою реалізується пропагандистська функція. Відповідно зростають вимоги до пропагандистських публікацій і передач.

Контрпропагандистська функціявикликана передусім зовнішніми факторами, інформаційною експансією з боку шовіністичних сил, посиленням «психологічних» атак на позиції незалежної України. Тому ЗМІ орієнтуються на пропаганду досвіду у розбудові правової держави, широке висвітлення проблем національного відродження, викриття різноманітних інсинуацій, випадків інформаційної експансії.

Соціологічна функція зумовлена тим, що ЗМІ покликані за своєю природою завжди бути трибуною загальнонародної громадської думки. Вона особливо виявилася після проголошення незалежності України (грудень, 1991 р.), коли на сторінках газет, журналів, у радіо- і телепрограмах розгорнулося масове обговорення питань громадянських свобод, соціальної справедливості, впровадження ринкових відносин, проблем національного відродження, входження України в Європейський дім, налагодження її зовнішніх зв'язків на міжнародній арені. При цьому журналісти повинні досконало володіти прийомами, методами і формами соціологічного аналізу.

Засоби масової інформації є одним із видів соціальних інститутів. Для прогресивного розвитку суспільної системи необхідно, щоб у кожного члена суспільства, поряд із становленням його свідомості, формувались вірна соціальна орієнтація і світогляд, які б відповідали цілям і завданням цього суспільства, а також соціальна активність, спрямована на здійснення цих завдань і цілей. Основний зміст діяльності ЗМІ полягає в поширенні певного роду соціальної інформації про різні сфери (духовної, економічної, громадсько-політичної й ін.) оточуючої дійсності.

Тим часом ЗМІ глобалізуються, все більше вирізняються такі їх функції, як інформаційна, критики й контролю, розважальна, освітня, інтегральна(за поділом німецьких учених).

Швейцарський професор Роджер Блюм виділяє 8 функцій:

Функція інформування -повідомлення людям усіх новин, за допомогою яких вони зможуть зрозуміти навколишній світ. ЗМІ передають такі новини, які повинні навчати, просвіщати, давати їм ті знання, котрі вони більше ніде не зможуть отримати. Це означає, що ЗМІ продукують гласність у передачі інформації. Саме ця функція є найважливішою, головною функцією ЗМІ.

Функція артикуляції.ЗМІ повинні не тільки передавати те, що сказали «сильні цього світу». Вони повинні також надавати людям можливість висловлювати власну думку, виражати їхні потреби, протести. Це відбувається тільки тоді, коли у розпорядженні аудиторії є спеціальний «форум думок» (н-д, сторінка читацьких листів, «відкритий мікрофон»), коли про думки людей щодо їхніх проблем журналісти дізнаються за допомогою інтерв'ю, шляхом розслідувань та опитувань.

Функція соціалізації –передача культурних здобутків, освітня функція ЗМІ. Оскільки до завдань преси належить передача зразків, цінностей та норм буття, котрі є гідними та можливими для людини, що загальноприйняті у суспільстві, то ЗМІтаким чином соціалізуть людину. ЗМІ повинні не тільки передати інформацію про те, що сталося, а пояснити, зіставити, поглибити події року, тижня, висвітлити їх причини та показати важливі зв'язки між ними.

Функція критики та контролю.ЗМІ повинні виконувати функцію громадського контролю, тобто наглядати за роботою усіх, хто має владу, через виробництво гласності з передачею інформації.

Функція кореляції.Кореляцією вважається взаємодія між редакцією будь-якого ЗМІ та його аудиторією у процесі погодження різних думок та точок зору. Це відбувається під час коментування журналістами подій та ситуацій у світі. Люди в цих складних подіях, непередбачуваних ситуаціях шукають координати для орієнтування, підтримку у ЗМІ. Залежно від характеру ЗМІ ця функція використовується для створення громадської думки: одна партійна газета може видати полум'яні заклики до боротьби. Громадсько-правове радіо або телебачення, навпаки, повинні в більшій мірі передавати думки громадян, тим самим виконуючи свій громадянський обов'язок.

Функція обслуговування.ЗМІ повинні допомагати своїй аудиторії та приносити користь. Із матеріалів, що поширюють газети, радіо та телебачення, споживачі повинні отримувати практичну допомогу, корисні поради для свого буденного життя. Все, про що ми дізнаємося із ЗМІ (прогноз погоди, пробки на дорогах, забруднення навколишнього середовища, курси валют, відомості про померлих, платня за оренду квартири, де, коли, які відбудуться або відбулися заходи), полегшує наше буденне життя.

Функція розважання.Її виконують перш за все книга, ілюстрований журнал, бульварна газета, художній фільм, радіо та телебачення, меншою мірою класична газета. Існують дві концепції того, як ЗМІ можуть виконувати цю функцію. Одна концепція виходить з того, що ЗМІ віддають перевагу передусім кожній темі, котра має розважальну цінність. Такий шлях обрали багато бульварних газет (рорular рареrs), а також приватні телестанції. Інша концепція має на меті репрезентувати якомога більше матеріалів на політичну, економічну та культурну тематику, подаючи їх як розважальну інформацію. Саме звідси виникло поняття infotaiment (інформація + розвага).

Функція реклами.ЗМІ є найважливішими носіями реклами – певного виду передачі інформації. Тому реклама вважається також функцією ЗМІ.

Функції ЗМІ можна розглядати в кількох проблемно-теоретичних планах:

І. Соціальний план –чотири функції:

1. Вивчення оточуючого середовища – збирання і поширення інформації про події та явища в суспільстві і природі.

2. Кореляція реагування окремих верств суспільства на оточуюче середовище: тлумачення певним чином інформації про середовище, формування настанов, думок і поведінки при реакції на події, що подаються у відповідності до загальноприйнятих у суспільстві норм.

3. Передача соціальної спадщини в рамках реалізації процесу передачі моральних, етичних і культурних цінностей наступним поколінням, впровадження нових соціальних норм за рахунок публічного засудження поведінки тих, хто порушує ці норми.

4. Розваги – дати аудиторії емоційну розрядку.

II. Соціально-психологічний план –три функції.

1. Посилення впливу моральних цінностей на поведінку і діяльність людей, посилення інтеграції суспільно-політичних інтересів з особистими, підвищення значення моральних і культурних цінностей та етичних норм, посилення у свідомості людей настанов щодо оточуючої дійсності.

2. Малих змін – прагнення поділяти нову думку або точку зору.

3. Конверсії – свідомого відхилення від групових норм, кардинальних змін ціннісної орієнтації.

III.У світліфункціональної теоріїзагальні функції ЗМІ розглядаються з точки зору збіжності й незбіжності очікуваних цілей і одержання результатів.Ці функціональні ефекти визначаються яквідкриті функції,а непередбачені– як приховані.

IV. З точки зору ефектів,які досягаються в результаті впливу на аудиторію ЗМІ, функції преси зводяться до того, щоб:

а) дати читачеві задоволення від інформації, яка необхідна йому при вирішенні різноманітних життєвих, соціальних і побутових проблем – утилітарний ефект;

б) дати задоволення від інформації, яка прямо або опосередковано підтримує цінності певної соціальної групи читачів – престижний ефект;

в) дати задоволення від інформації, яка підтримує думку читача щодо певного суперечливого питання – ефект посилення позиції;

г) задовольнити пізнавальні інтереси читачів – гносеологічний ефект;

д) дати задоволення від емоціональної розрядки – емоційний ефект.

Загальна функціональна ефективність ЗМІ залежить від того, наскільки задовольняються інтереси аудиторії шляхом реалізації названих ефектів.

4.Преса, радіо, телебачення реалізують свою інформаційно-пізнавальну функцію по-різному: шляхом передачі оперативної інформації про події, які мали місце, факти, явища, їх коментування, оцінки й інтерпретації, а також шляхом поширення базової інформації.

Виконання одного з головних завдань ЗМІ – вираження громадської думки і формування масової свідомості – неможливе без широкого інформування населення про важливі факти суспільного життя; і важливу роль у цьому відіграє поширення оперативної інформації.

У той же час оцінка і розуміння громадською думкою подій, які відбуваються, формування масової свідомості здійснюються не тільки на основі оперативних повідомлень, а також на базі тієї фундаментальної інформації про важливі явища і закономірності дійсності, яка нагромаджується у вигляді знань, норм, цінностей і є тією методологічною базою, на основі якої відбувається процес формування думок, переконань, поглядів, ідеалів і, зрештою, світогляду. Тим самим ЗМІ виконують свою дуже важливу функцію – соціально-педагогічну, просвітянську.

Публікуючи (передаючи) фундаментальну інформацію, преса, радіо, телебачення реалізують ще одну зі своїх важливих функцій – передачу соціальної спадщини, культури (в соціологічному розумінні) від покоління до покоління.

Оцінюючи від імені громадської думки позитивні або негативні факти, ЗМІ, з одного боку, сприяють процесу формування думок, поглядів, переконань членів суспільства, з другого – впливають на соціальні інститути з метою вжиття заходів для вирішення проблем, які виникають. Виконуючи організаторську і пропагандистську функції, преса, радіо і телебачення виступають могутнім засобом соціального управління.

Виконуючи інформаційну функцію, ЗМІ обслуговують різні побутові, сімейні, утилітарні (прикладні) інтереси людини, публікують різні матеріали, які сприяють організації дозвілля і відпочинку.

У процесі масової інформації долаються бар'єри кількох рядів:

1. Фізичні – простір і час (у ряді країн, наприклад в Бразилії, роздають безплатно транзистори на одну хвилю).

2. Соціальні, що визначаються статусом і роллю індивідуумів, які складають аудиторію.

3. Гносеологічні, які виникають через відсутність або недостатність досвіду і знань, нерозвиненість абстрактного мислення.

4. Психологічні – у вигляді настанов, які вже є в аудиторії щодо явищ дійсності, думок, звичок, пасивності чи активності і т. д.

5. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ.В умовах демократизації і політизації суспільства, коли політичний плюралізм став реальністю, традиційні принципи преси, природно, осмислюються по-новому.

Принцип – це основа, початок, керівна ідея, правило.

На відміну від законів, принципи мають нормативний, директивний характер, хоча теж є відображенням об'єктивних процесів. Закони існують об'єктивно, незалежно від людей; принципи формуються, встановлюються людьми на основі осмислення законів.

Принципи мають характер вимог, нормують вибір рішень у суспільстві, виходячи із загальнолюдських інтересів, відображають найістотніші й відносно постійні за часом інтереси.

Принцип – це те, що завжди, за всіх умов, без будь-якого винятку властиве журналістиці.

Читайте також:

1. Додаткова
2. Додаткова
3. Додаткова
4. Додаткова
5. Додаткова
6. Додаткова
7. ДОДАТКОВА
8. Додаткова
9. Додаткова
10. Додаткова
11. Додаткова

Переглядів: 1066