Аналіз поточної платоспроможності

Платоспроможність характеризує фінансовий стан підприємства на певну дату. Вона є важливим показником фінансової стійкості. Підприємство вважається платоспроможним, якщо воно має можливість своєчасно сплачувати свої платіжні зобов'язання наявними грошовими коштами.

Отже, платоспроможність визначають порівнянням платіжних засобів підприємства із поточними платіжними зобов'язаннями. Платіжні засоби відображені в другому розділі активу (оборотні активи), а платіжні зобов'язання - у четвертому розділі пасиву (поточні зобов'язання).

Для визначення показників платоспроможності потрібно спочатку статті оборотних активів згрупувати в залежності від ступеня їх ліквідності (тобто швидкості можливого перетворення їх на гроші), а статті поточних зобов'язань згрупувати в залежності від строків сплати зобов'язань.

Оборотні активи в залежності від ступеня їх ліквідності поділяють на три групи.

1. Найбільш ліквідні активи- це суми грошових коштів на всіх рахунках, а також поточні фінансові інвестиції (фінансові вкладення в короткотермінові цінні папери).

2. Активи, що швидко реалізуються- це активи, для перетворення в гроші яких потрібен певний час. Сюди відносять всі види дебіторської заборгованості (крім безнадійної"), готову продукцію, що користується попитом, а також тварин на відгодівлі, готових до реалізації. Готову продукцію і тварин на відгодівлі включають у розрахунок по цінах можливої їх реалізації.

3. Активи, що реалізуються повільно- це такі активи, реалізація яких потребує більш тривалого часу. Сюди відносять виробничі запаси, тварини на вирощуванні і відгодівлі (крім готових до реалізації) та незавершене виробництво.

Поточні зобов'язання в залежності від строків їх сплати поділяються на три групи.

1. Прострочені зобов'язання та зобов'язання, строки сплати яких наступають негайно.

2. Зобов'язання, строк сплати за якими наступить найближчим часом (наприклад, на протязі місяця).

3. Зобов'язання, строк сплати за якими віддалений на більш тривалий час (наприклад, кредити банків терміном 3-4 місяці).

Платоспроможність визначають порівнянням певних елементів активів з відповідними елементами пасивів. Підприємство вважається платоспроможним якщо:

• найбільш ліквідні активи рівні або більші за прострочені зобов'язання та зобов'язання, строк сплати яких наступає негайно;

• активи, що швидко реалізуються рівні або більші за зобов'язання, строк сплати яких наступить найближчим часом;

• активи, що реалізуються повільно більші за зобов'язання, строк сплати яких більш віддалений на 3-4 місяці.

Для характеристики платоспроможності підприємства на основі даних другого розділу активу та четвертого розділу пасиву балансу визначають такі три коефіцієнти платоспроможності, які називають щекоефіцієнтами ліквідності чи покриття.

1. Коефіцієнт абсолютної або миттєвої платоспроможності (ліквідності).Визначають його діленням суми грошових коштів та поточних фінансових інвестицій на загальну суму поточних зобов'язань (на підсумок четвертого розділу пасиву).

Цей коефіцієнт показує частку платіжних зобов'язань, яку підприємство може сплатити найбільш мобільними коштами. Оптимальна величина його складає не нижче 0,2.

2. Коефіцієнт швидкої платоспроможності (ліквідності).Визначають його діленням суми грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, готової продукції, що користується попитом, тварин на відгодівлі, готових до реалізації на загальну суму поточних зобов'язань (підсумок четвертого розділу пасиву). Оптимальна величина цього коефіцієнта не менша 1.

3. Загальний коефіцієнт платоспроможності (ліквідності).Називають його ще коефіцієнтом покриття, коефіцієнтом поточної ліквідності. Визначають його діленням вартості всіх оборотних активів на загальну суму поточних зобов'язань (тобто ділять підсумок другого розділу активу на підсумок четвертого розділу пасиву балансу). Оптимальна величина цього коефіцієнта складає не нижче 2.

У практиці існує потреба визначати платоспроможність підприємства не лише на початок і на кінець року, а постійно, щоденно. Визначають її діленням суми грошових коштів на суму поточних зобов'язань, строк сплати яких уже наступив, або наступить на протязі кількох днів. Для підприємства важливо, щоб цей коефіцієнт постійно перебував на рівні 1.

5. Визначення платоспроможності підприємства в умовах банкрутства

Під банкрутством розуміють фінансову неспроможність підприємства здійснювати платежі за своїми зобов'язаннями. Банкрутство встановлюється в судовому порядку. Для збанкрутілих підприємств а також тих, що знаходяться на межі банкрутства визначають четвертий коефіцієнт платоспроможності - коефіцієнт загальної платоспроможності. Методика визначення цього коефіцієнта така ж сама, як і інших коефіцієнтів платоспроможності. На основі даних бухгалтерського балансу складають аналітичну таблицю в актив якої вписують платіжні засоби підприємства, а в пасив - платіжні зобов'язання.

Особливість полягає в тому, що при визначенні платіжних зобов'язань до уваги беруть не лише суму поточних, а й суму довгострокових зобов'язань (тобто суму підсумків третього і четвертого розділів пасиву балансу). При визначенні суми платіжних засобів до уваги беруть не лише вартість оборотних активів, а й вартість необоротних активів, тобто до уваги беруть все майно підприємства.

Але різні активи підприємства мають різну ліквідність, тобто здатність швидко перетворюватися в гроші. А тому на практиці при визначенні реальної суми активів користуються поправочними коефіцієнтами. У кожному випадку їх встановлюють експертним шляхом з урахуванням конкретних умов підприємства. Наприклад, пропонується грошові кошти і поточні фінансові інвестиції включати в розрахунки з коефіцієнтом 1, готову продукцію - 0,9, дебіторську заборгованість - 0,8, виробничі запаси - 0,7, незавершене виробництво - 0,6, інші активи - 0,5, основні засоби - 0,1. Використання поправочних коефіцієнтів робить оцінку платоспроможності збанкрутілого підприємства більш реальною.

Щоб своєчасно передбачити і попередити банкрутство, потрібно систематично аналізувати фінансовий стан підприємства. Про можливість імовірного банкрутства в недалекому майбутньому свідчать такі показники:

• спад виробництва, скорочення обсягу продукції і хронічна збитковість;

• наявність значних сум хронічної кредиторської заборгованості;

• низькі показники коефіцієнтів платоспроможності і тенденція їх до зниження;

• низький рівень забезпеченості власним оборотним капіталом;

• збільшення до небезпечних розмірів позикового капіталу;

• наявність великих понаднормативних виробничих запасів;

• зниження виробничого потенціалу підприємства та інші фактори.

Менеджери підприємства повинні своєчасно виявляти негативні тенденції у фінансовій стійкості підприємства і здійснювати заходи, що сприяють оздоровленню економіки підприємства.

Багато зарубіжних і вітчизняних економістів для прогнозування можливості банкрутства рекомендують використовувати інтегральні показники, які дозволяють одною цифрою характеризувати рівень імовірності банкрутства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аналіз фінансової стійкості підприємства	\|	Б. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.