• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття моніторингу. Види моніторингу навколишнього середовища.

Моніторинг навколишнього середовища — це комп­лексна система спостережень, оцінки і прогнозу змін біосфери та її окремих компонентів під впливом антропогенних дій. Дві альтернативні концепції були розроблені на початку 70-х pp. Ю. А. Ізраелєм та І. П. Герасимовим.

Ю. А. Ізраель визначав моніторинг навколишнього середо­вища як систему спостережень, оцінки та прогнозу антропо­генних змін стану абіотичних компонентів біосфери, зворотної реакції екосистем на ці зміни й антропогенних змін, котрі по­в'язані з господарською діяльністю людини.

За І. П. Герасимовим, моніторинг — це система спостере­жень, контролю та управління станом навколишнього середо­вища.

У зв'язку з цими уявленнями систему моніторингу поді­ляють на три рівні: санітарно-гігієнічний, екологічний, біосферний.

Санітарно-гігієнічний моніторинг — це система спосте­режень за якістю навколишнього середовища, головним чином з точки зору охорони здоров'я населення. У межах цього со­ціально важливого рівня моніторингу здійснюється спостере­ження за ступенем забруднення природного середовища шкід­ливими токсичними речовинами і впливом цього забруднення на людину, рослинність та тварин. При санітарно-гігієнічному моніторингу визначають наявність фізичних видів забруднен­ня (електромагнітних, шумових), забруднень алергенами, па­тогенними мікроорганізмами, запахами; здійснюється конт­роль за вмістом в атмосфері оксидів сульфуру, нітрогену, кар­бону, сполук важких металів, радіаційним станом. У водних об'єктах визначається ступінь їх забруднення різноманітними : органічними речовинами, нафтопродуктами. Для спостере­жень використовують санітарні норми та показники, які характеризують стан середовища існування з точки зору його можливого впливу на організм людини.

Екологічний моніторинг контролює стан екологічних систем (біогеоценозів) і природних комплексів, зміну стану окре­мих видів природних ресурсів (водних, земельних, рослинних, ресурсів тваринного світу та ін.). В екологічному моніторингу сьогодні немає єдиної системи показників і стандартів нор­мального стану природних ресурсів. У зв'язку з цим ступінь порушення природних комплексів, екосистем та інших компонентів біосфери визначається в порівнянні їхніх показників з аналогічними показниками систем та компонентів біосфери. Ступінь антропогенної дії визначають, наприклад, за забруд­ненням поверхневих водоймищ, зниженням родючості земель. Ступінь і характер порушення в природних комплексах оцінюють порівнянням їх з аналогічними екосистемами стаціонарних дослідних майданчиків або природних територій (заповідників), які особливо охороняються.

Біосферний (глобальний) моніторинг призначений для слідкування за фоновим станом навколишнього середовища на значних територіях. Об'єктами його спостережень є радіаційний рівень, наявність в атмосфері вуглекислого газу, озону, зміна кліматичних характеристик, ступінь забруднення Світо­вого океану та інші параметри. Програма глобального моніторингу (Глобальна система моніторингу навколишнього сере­довища — ГСМНС) була прийнята в Найробі в 1974 р. Вона передбачає систематичне вивчення навколишнього середовища за єдиною програмою та уніфікованими методиками на IX континентальних, 77 базових та 616 біосферних регіональних станціях, які розташовані в різних точках земної кулі. У країнах колишнього СРСР спостереження за програмою ГСМНС здійснюються гідрометеослужбою та на територіях біосферних заповідників.

Залежно від території, яка охоплюється спостереженнями, моніторинг розділяють на три види: базовий (глобальний або загальнобіосферний); регіональний; імпактний (локальний).

Крім того, залежно від методів, які використовують для ви­значення стану навколишнього середовища, та об'єктів спо­стереження, виділяють такі види моніторингу:

- фізичний (геліофізичний, гравіметричний, магнітометрич­ний, йоносферний, метеорологічний, гідрологічний, сейс­мологічний, радіометричний та ін.);

- хімічний (гідрохімічний, біогеохімічний та ін.);

- геоморфологічний (геодезичний, ерозійний та ін.);

- біологічний (ботанічний, зоологічний, мікробіологічний, альгологічний та ін.);

- ґрунтовий;

- гео(еко)системний;

- аерокосмічний.

Найбільш певні та повноцінні результати дає комплексний підхід до оцінки стану навколишнього середовища, який поєд­нує різні методи моніторингу.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
4. А/. Поняття про судовий процес.
5. Адаптація до абіотичних факторів середовища.
6. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
7. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
8. Адміністративні правовідносини: поняття, ознаки,
9. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
10. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
11. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
12. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень

Переглядів: 2056