ЛЕКЦІЯ 14

Процедура індивідуального повідомлення (звернення, заяви) про порушення державою-учасницею прав, викладених у договорі вважається більш розвинутою і ефективною порівняно з процедурами розгляду періодичних доповідей держав та повідомлень держав - учасниць про невиконання договірних зобов'язань стосовно одна одної. Зазвичай така процедура здійснюється за надання відповідному міжнародному контрольному органу петиції або скарги будь-якою фізичною особою (індивідуальної) або групою осіб (колективної), що вважають себе потерпілими від порушення державою-учасницею якогось із прав, викладених у договорі. Особливістю є те, що такі повідомлення можуть надходити до політичних, квазісудових, судових міжнародних контрольних механізмів тільки за умов членства держави у міжнародній організації або конвенції з прав людини, де вони створені та попереднього визнання нею компетенції таких контрольних органів.

Таким чином, що стосується договірних механізмів індивідуального звернення осіб про порушення їхніх конвенційних прав, то такі звернення можливі або на факультативній основі(за попередньою згодою держави на таке звернення), або обов'язковій, коли держава визнала компетенцію певного міжнародного органу розглядати такі звернення за надання згоди на обов'язковість договору.

За приклад такої факультативної процедури закріплене положення Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р, яка набула чинності у 1987 р. і наразі налічує 146 держав - членів. Стаття 22 забезпечує процедуру розгляду індивідуальних скарг. Згідно з цією статтею «держава -учасниця може в будь-який час заявити, що вона визнає компетенцію Комітету отримувати і розглядати повідомлення осіб, які перебувають під її юрисдикцією і стверджують, що вони є жертвами порушення державою-учасницею положень Конвенції, або повідомлення такого роду, що поступають від їхнього імені».

Необхідно зазначити, що повідомлення окремих індивідів до позасудових органів не пов'язані з прийняттям юридично зобов'язуючих рішень. Акцент робиться на врегулюванні спірного питання між сторонами і наданні рекомендацій державі та індивіду.

На обов'язковій основі міжнародний контроль здійснюється, наприклад, шляхом квазісудового(Комітет ООН з прав людини, що діє у відповідності зі ст. 1 Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права) та судового порядку (Європейський суд з прав людини, створений ЄКЗПЛ). Стаття 34 ЄКЗПЛ «Індивідуальні заяви» передбачає, що «Суд може брати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, що вважають себе потерпілими від порушення однією з Високих Договірних сторін прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї». Рішення Великої палати є остаточним і обов'язковим для виконання договірними сторонами.

3.4 Розслідування міжнародним органом за власною ініціативою випадків систематичного порушення державами - учасницями конвенційних прав.

Згідно з положеннями ст. 20 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, шо принижують гідність, видів поводження і покарання Комітет проти катувань застосовує процедуру розслідування за власною ініціативою. Пункт 1 передбачає, якщо Комітет отримує вірогідну інформацію, яка, на його думку, містить цілком обгрунтовані дані про систематичне застосування катувань на території якої-небудь держави - учасниці, то він пропонує цій державі - учасниці співробітничати у розгляді такої інформації та з цією метою подати свої зауваження щодо цієї інформації. Комітет може, якщо він вважає за доцільне, призначити одного або кількох своїх членів для проведення конфіденційного розслідування і термінового подання Комітетові відповідної доповіді (п.2). За згодою цієї держави - учасниці таке розслідування може включати відвідання її території.

Зазвичай в міжнародних організаціях і конвенціях процедури багатоступінчасті. Так, наприклад, механізм контролю за здійсненням положень Конвенції про права інвалідів та Факультативного протоколу до Конвенції про права інвалідів 2006 p., першого універсального договору в галузі прав людини, узгодженого міжнародним співтовариством у XXI ст., складається з чотирьох процедур: розгляд періодичних доповідей держав (ст. 35 Конвенції); залучення спеціалізованих установ і компетентних органів ООН до подання експертних заключень та доповідей з приводу здійснення Конвенції (ст. 38); розслідування за власною ініціативою випадків систематичного порушення державами - учасницями конвенційних прав (ст. 6 Протоколу); розгляд повідомлень осіб або груп осіб, які заявляють про порушення їх прав державою-учасницею (ст. 1 Протоколу). Перші дві є обов'язковими для держав - членів, інші мають факультативний характер.

ЛЕКЦІЯ 14

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розгляд повідомлень окремих осіб та груп осіб про порушення державою-учасницею прав, викладених у договорі.	\|	Поняття моніторингу. Види моніторингу навколишнього середовища.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.042 сек.