• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розгляд повідомлень окремих осіб та груп осіб про порушення державою-учасницею прав, викладених у договорі.

Процедура індивідуального повідомлення (звернення, заяви) про порушення державою-учасницею прав, викладених у договорі вважається більш розвинутою і ефективною порівняно з процедурами розгляду періодичних доповідей держав та пові­домлень держав - учасниць про невиконання договірних зобо­в'язань стосовно одна одної. Зазвичай така процедура здійсню­ється за надання відповідному міжнародному контрольному органу петиції або скарги будь-якою фізичною особою (індиві­дуальної) або групою осіб (колективної), що вважають себе потерпілими від порушення державою-учасницею якогось із прав, викладених у договорі. Особливістю є те, що такі повідом­лення можуть надходити до політичних, квазісудових, судових міжнародних контрольних механізмів тільки за умов членства держави у міжнародній організації або конвенції з прав людини, де вони створені та попереднього визнання нею компетенції таких контрольних органів.

Таким чином, що стосується договірних механізмів індивідуального звернення осіб про порушення їхніх конвенційних прав, то такі звернення можливі або на факультативній основі(за попередньою згодою держави на таке звернення), або обов'язковій, коли держава визнала компетенцію певного між­народного органу розглядати такі звернення за надання згоди на обов'язковість договору.

За приклад такої факультативної процедури закріплене поло­ження Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів повод­ження і покарання 1984 р, яка набула чинності у 1987 р. і нара­зі налічує 146 держав - членів. Стаття 22 забезпечує процедуру розгляду індивідуальних скарг. Згідно з цією статтею «держава -учасниця може в будь-який час заявити, що вона визнає ком­петенцію Комітету отримувати і розглядати повідомлення осіб, які перебувають під її юрисдикцією і стверджують, що вони є жертвами порушення державою-учасницею положень Конвен­ції, або повідомлення такого роду, що поступають від їхнього імені».

Необхідно зазначити, що повідомлення окремих індиві­дів до позасудових органів не пов'язані з прийняттям юридично зобов'язуючих рішень. Акцент робиться на врегулюванні спір­ного питання між сторонами і наданні рекомендацій державі та індивіду.

На обов'язковій основі міжнародний контроль здійснюєть­ся, наприклад, шляхом квазісудового(Комітет ООН з прав людини, що діє у відповідності зі ст. 1 Факультативного прото­колу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права) та судового порядку (Європейський суд з прав людини, створений ЄКЗПЛ). Стаття 34 ЄКЗПЛ «Індивідуальні заяви» передбачає, що «Суд може брати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, що вважають себе потер­пілими від порушення однією з Високих Договірних сторін прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї». Рішення Великої палати є остаточним і обов'язковим для виконання договірними сторонами.

3.4 Розслідування міжнародним органом за власною ініціативою випадків систематичного порушення державами - учасницями кон­венційних прав.

Згідно з положеннями ст. 20 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, шо принижують гідність, видів поводження і покарання Комітет проти катувань застосовує процедуру розслідування за власною ініціа­тивою. Пункт 1 передбачає, якщо Комітет отримує вірогідну інформацію, яка, на його думку, містить цілком обгрунтовані дані про систематичне застосування катувань на території якої-небудь держави - учасниці, то він пропонує цій державі - учас­ниці співробітничати у розгляді такої інформації та з цією метою подати свої зауваження щодо цієї інформації. Комітет може, якщо він вважає за доцільне, призначити одного або кількох своїх членів для проведення конфіденційного розсліду­вання і термінового подання Комітетові відповідної доповіді (п.2). За згодою цієї держави - учасниці таке розслідування може включати відвідання її території.

Зазвичай в міжнародних організаціях і конвенціях процеду­ри багатоступінчасті. Так, наприклад, механізм контролю за здійсненням положень Конвенції про права інвалідів та Факультативного протоколу до Конвенції про права інвалідів 2006 p., першого універсального договору в галузі прав людини, узгодженого міжнародним співтовариством у XXI ст., склада­ється з чотирьох процедур: розгляд періодичних доповідей дер­жав (ст. 35 Конвенції); залучення спеціалізованих установ і компетентних органів ООН до подання експертних заключень та доповідей з приводу здійснення Конвенції (ст. 38); розсліду­вання за власною ініціативою випадків систематичного пору­шення державами - учасницями конвенційних прав (ст. 6 Про­токолу); розгляд повідомлень осіб або груп осіб, які заявляють про порушення їх прав державою-учасницею (ст. 1 Протоколу). Перші дві є обов'язковими для держав - членів, інші мають факультативний характер.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
3. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
4. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
5. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
6. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
7. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
8. Адміністративне правопорушення
9. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
10. Адміністративне правопорушення, його ознаки та склад
11. Адміністративне правопорушення.
12. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.

Переглядів: 624