• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи.

Правовою основою призначення і проведеннясудових екс­пертиз є Закон України «Про судову експертизу» (від 25 лютого 1994 року), Кримінально-процесуальний (КПК), Цивільний процесуальний (ЦПК) і Господарський процесуальний (ГПК) кодек­си України. Законодавство встановлює, що судові експертизи покарних і цивільних справах призначаються в тих випадках, коли для вирішення питань при провадженні за цими справами необ­хідні спеціальні пізнання.

Таким чином, судово-експертну діяльність в Україні здійс­нюють державні спеціалізовані установи і відомчі служби:

— науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міні­стерства юстиції і Міністерства охорони здоров'я України;

— експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Мініс­терства оборони і Служби безпеки України.

Підставою для проведення експертиз в експертній установі є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом). Інші дослідження проводяться за письмовою заявою замовника з обов'язковою вказівкою його реквізитів, а також питань, що під­лягають вирішенню.

Цікавим моментом є те, що чинним законодавством, зокре­ма ст. 10 Закону України «Про аудиторську діяльність», для деяких підприємств передбачено обов'язкове проведення ау­диту, за результатами якого складається аудиторський висно­вок. Однак слідчим і судам, особливо господарським, необхід­но мати на увазі, що аудиторський висновок не є висновком судової експертизи, яка може бути призначена тільки після по­рушення справи. Крім того, сертифікат на аудиторську діяль­ність не дає права його власникам займатися судово-експерт­ною діяльністю.

Організація науково-методичного забезпечення судово-експерт­ної діяльності покладається на міністерства і відомства, у систе­му яких входять спеціалізовані установи і служби, що проводять судові експертизи. Для розгляду найбільш важливих питань роз­витку судової експертизи, що мають міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України створюється Координаційна рада з проблем судової експертизи.

На Координаційну раду з проблем судової експертизи покла­дається обговорення і розробка рекомендацій за такими питан­нями:

забезпечення найбільш повного задоволення потреб судів, органів дізнання і досудового слідства в судово-експертних до­слідженнях;

розвиток мережі судово-експертних установ і збільшення обсягів і видів судових експертиз, впровадження нових видів експертиз;

удосконалення процесуального законодавства України про проведення судової експертизи;

узгодження відомчих нормативних актів (положень, ін­струкцій, наказів), що регламентують порядок проведення судо­вих експертиз і діяльність установ і служб судових експертиз;

створення нових видів судових експертиз, організаційні і методичні основи яких вимагають об'єднання зусиль судово-експертних установ (служб) різних відомств;

визначення актуальності, пріоритетності основних напрям­ків науково-дослідних робіт і конкретних тем, що вимагають спіль­ної, погодженої розробки та редакційно-видавничої діяльності з питань судової експертизи;

удосконалення організаційних основ проведення міжвідом­чих комплексних експертиз;

обмін науково-технічною інформацією і статистичними да­ними за профілем діяльності;

розробка загальних положень з атестації судових експертів і діяльності відомчих експертно-кваліфікаційних комісій;

удосконалення форм науково-методичної роботи з посадо­вими особами, що призначають судові експертизи;

формування державного реєстру судових експертів;

розробка загальних вимог з підготовки кадрів для судово-експертних установ і підвищення їхньої кваліфікації;

організація міжвідомчого інформаційного банку судових експертиз;

проведення міжвідомчих науково-методичних конферен­цій, семінарів, шкіл з проблеми судової експертизи;

встановлення і розвиток міжнародного співробітництва та обміну науково-технічними досягненнями в галузі криміналісти­ки і судової експертизи;

здійснення інших організаційних заходів, спрямованих на розвиток діючих і впровадження нових видів судових експертиз.

Фахівці в галузі економічної експертизи можуть атестуватися за трьома видами експертних спеціальностей:

11.1. Дослідження документів бухгалтерського обліку і звіт­ності;

11.2. Дослідження документів з фінансово-кредитних опе­рацій;

11.3. Дослідження документів з економічної діяльності під­приємств і організацій.

Експерт-бухгалтер повинен бути висококваліфікованим фахів­цем у сфері бухгалтерського обліку, контролю і економічного аналізу, фінансів і господарського права. Він повинен отримати широку фундаментальну наукову підготовку і глибокі практичні навички, безупинно поповнювати свої професійні знання, мати високі цивільні і моральні якості.

Експерт-бухгалтер повинен володіти всіма загальнотеоретичними дисциплінами в обсязі, що необхідний для точної оцінки правильності планування, фінансування, кредиту­вання, організації бухгалтерського обліку і внутрішнього контро­лю, складання бухгалтерської і статистичної звітності на підприємстві, в організації і в установах різних галузей народної господарства.

Чинне законодавство надає експерту визначені права, що по­винні забезпечити йому реальні можливості для виконання ним процесуальних обов'язків.

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:

Знайомитися з матеріалами справи, що стосуються експертизи.

Клопотати про надання додаткових і нових матеріалів, не­обхідних для вирішення поставлених питань.

З дозволу особи чи органу, що призначили експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих і судових дій, подавати клопотання, що стосуються проведення експертизи, і ставити відповідні запитання допитуваним особам.

Вказувати у висновку експертизи на факти, що мають зна­чення для справи, щодо яких йому не були поставлені запитання.

У випадках незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий висновок експертизи.

Викладати письмово відповіді на запитання, що ставляться перед ним під час допиту.

Оскаржити у встановленому порядку дії і рішення осіб чи органу, що призначили експертизу, які порушують права експер­та або порядок проведення експертизи.

Скарги на дії і рішення органів дізнання чи слідчого експерт може направити прокурору чи особисто через особу, дії якої оскаржуються. В останньому випадку скарга протягом доби під­лягає передачі прокурору, з поясненням органу дізнання чи слід­чого.

Чинне законодавство надає прокурору три доби для розгля­ду скарги і відповіді експерту. У випадку відхилення скарги експерта у відповіді повинні бути чітко сформульовані причини, з яких вона визнана безпідставною. Скарга на рішення і дії про­курора може бути подана у вищий орган прокуратури.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. II.1 Програмне забезпечення
3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
4. Авалювання векселів. Видача гарантій на забезпечення оплати векселів
5. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
6. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
7. Аналіз програмного забезпечення з управління проектами.
8. Апаратне забезпечення USB
9. Апаратне забезпечення мереж
10. Аудит формування і використання власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
11. Безстокові (замкнуті) системи водозабезпечення
12. Біохімічний контроль за розвитком систем енергозабезпечення

Переглядів: 963