• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Метод судово-бухгалтерської експертизи

У загальнонауковому розумінні метод — це спосіб дослі­дження, що характеризується сукупністю прийомів і засобів, що визначають шлях наукового пізнання і встановлення істини. У цьому змісті методом судово-бухгалтерської експертизи є су­купність загальнонаукових і власних методичних прийомів, що застосовуються експертом-бухгалтером при дослідженні докуме­нтів і інших наданих йому матеріалів.

Загальнонаукові методичні прийоми, що застосовуються при проведенні судово-бухгалтерських експертиз, містять у собі ана­ліз і синтез, індукцію і дедукцію, абстрагування і конкретизацію, системний і функціонально-вартісний аналіз.

Власні науково-методичні прийоми судово-облікової експер­тизи — це специфічні прийоми експертного дослідження, розро­блені на основі досягнень економічних і юридичних наук, досві­ду слідчої, контрольно-ревізійної і судово-експертної практики.

До них відносяться

розрахунково-аналітичні,

документальні,

ор­ганолептичні

прийоми узагальнення і реалізації результатів експертиз.

1. Розрахунково-аналітичні прийоми містять у собі:

економічний аналіз,

статистичні розрахунки

економіко-математичні методи.

2. Документальні прийоми судово-бухгалтерської експертизимістять такі способи контролю наданих матеріалів:

формальну арифметичну перевірку документів;

нормативно-правову оцінку відбитих у документах госпо­дарських операцій;

логічний контроль об'єктивної можливості виконання до­кументально оформлених господарських операцій;

суцільне і несуцільне (у т. ч. вибіркове) спостереження;

зустрічну перевірку документів чи записів в облікових ре­єстрах шляхом звірення їх з однаковими чи взаємозалежними да­ними підприємств і організацій, з якими підприємство, що пере­віряється, має господарські зв'язки;

спосіб зворотного рахунку, заснований на попередній екс­пертній оцінці матеріальних витрат, з метою наступного визначення (зворотним рахунком) величини необґрунтованих списань сировини і матеріалів на виробництво визначених видів продукції

оцінку законності і обґрунтованості господарських операцій за даними кореспондуючих рахунків бухгалтерського обліку тощо.

4. Методичні прийоми узагальнення, оцінки і реалізації ре­зультатівекспертного дослідження містять класифікацію і гру­пування правопорушень за їх економічною однорідністю і хро­нологічною послідовністю; аналітичну систематизацію даних експертизи шляхом складання таблиць, схем, графіків і таке ін­ше; складання експертного висновку і передачу його правоохо­ронним органам; оцінку його слідчим, адвокатом і судом; допит експерта і розробку на основі експертних висновків профілактич­них заходів, спрямованих на зміцнення законності і правопо­рядку.

Все ці методи дослідження можна розділити на дві групи:

прийоми загальної методики проведення судової екс­пертизи

прийоми приватної методики проведення судової екс­пертизи.

Прийоми загальної методикиє однаковими для всіх видів контролю (ревізія, .аудит) і застосовуються експертом незалежно від характеру розслідуваного злочину, галузі економіки і специ­фіки підприємства.

До них відносяться методи економічного ана­лізу, прийоми документального дослідження бухгалтерської ін­формації і методи фактичного контролю (органолептичні методи) господарських операцій.

Однак способи здійснення злочинів у різних галузях економі­ки мають свої характерні риси і специфіку відображення в облі­ку. Тому експерт-бухгалтер разом із загальними прийомами за­стосовує і приватні прийоми залежно від характеру здійснених, правопорушень, місця їх здійснення, особливостей документу­вання і обліку операцій, застосовуваних на конкретному підпри­ємстві.

Сукупність спеціальних прийомів, що використовуються при дослідженні матеріалів конкретних справ, складають зміст спеціальної методикисудово-бухгалтерської експертизи, що самостійно визначається експертом-бухгалтером залежно від йо­го досвіду і кваліфікації, для вирішення конкретних поставлених питань.

Класифікація судових експертиз

Всі судові експертизи можна класифікувати за такими ознака­ми:

за місцем проведення

послідовністю проведення,

обсягом дослідження,

складом експертів,

характерам застосовуваних спеціальних знань.

За місцем проведеннявони поділяються на експертизи, про­ведені в експертних установах і проведені поза експертними установами, оскільки законодавство дозволяє залучати до прове­дення експертиз фахівців, що володіють знаннями, необхідними для вирішення конкретних питань, що виникли по справі.

Підставою для проведення експертиз в експертних установах є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженим на це особою (постанова слідчого, ухвала суду).

Організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання експертиз, контроль за своєчасним їх проведенням і за дотриман­ням законів і інших нормативно-правових актів з питань експер­тизи покладаються на керівника експертної установи.

Терміни проведення експертиз встановлюються керівником конкретного структурного підрозділу експертної установи в межах:

10 днів — за матеріалами з невеликою кількістю об'єктів і не складних за характером досліджень;

1 місяць — за матеріалами з великою кількістю об'єктів чи складних за характером досліджень.

Якщо експертиза не може бути виконана в зазначений термін, більш тривалий термін встановлюється за узгодженням з органом чи особою, що призначили експертизу, після попереднього ви­вчення експертом наданих матеріалів. Причому, це попереднє вивчення матеріалів не повинно перевищувати п'яти днів.

Однак у термін проведення експертизи не включається термін виконання клопотань експерта, пов'язаних з вимогою додаткових матеріалів чи усуненням інших недоліків, допущених особою або органом, що призначили експертизу.

За послідовністю проведенняекспертизи поділяються на пер­винні і повторні.

Первинними називаються експертизи, призна­чені за даною справою вперше.

Повторною називається експер­тиза, проведена за тими ж об'єктами і вирішує ті ж питання, що і первинна експертиза, висновок якої визнано необґрунтованим чи викликає сумнів.

Це можливо в тих випадках, коли при прова­дженні первинної експертизи були допущені порушення проце­суальних норм, що регламентують призначення і проведення су­дових експертиз, якщо висновок не співвідноситься з досто­вірними обставинами справи. Істотними, зокрема, можуть бути визнані порушення, що призвели до обмеження прав обвинува­чуваних чи інших осіб при проведенні первинної експертизи. В постанові (визначенні) про призначення повторної експертизи обов'язково вказуються обставини, що викликають сумніви щодо правильності висновку попередньої експертизи. Тому повторна експертиза доручається іншому експерту.

За чисельністю і складом виконавцівсудові експертизи по­діляються на одноособові і комісійні.

Одноособовуекспертизу проводить один експерт, комісійну — комісія, що складається з двох чи більше експертів однієї спеціалізації.

За обсягом дослідженняекспертизи поділяються на одно-предметні,що досліджують один вид діяльності, і комплексні,які досліджують питання, що відносяться до різних сфер спеціаль­них знань, але об'єднані однією справою.

Читайте також:

1. D) методу мозкового штурму.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I Метод Шеннона-Фано
4. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
5. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
6. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
7. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
8. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
9. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
10. Агресивний тип дивідендної політики включає метод стабільного приросту дивідендів і метод постійного коефіцієнта виплат.
11. АгротехнІЧНИЙ метод
12. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві

Переглядів: 1723