МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Тема 8. Теоретичні основи судово-бухгалтерської експертизиСутність принципу паралельної дії за Макаренком: § На окремих учнів впливають: з одного боку – вчитель, а з іншого – колектив через свою громадську думку:
Вчитель учні Колектив § Вчитель впливає на учнів через громадську думку колективу: Вчитель колектив учні
§ Вчитель, впливаючи на колектив, одночасно впливає на кожного учня: Вчитель
учні колектив
Макаренко розробив методику і техніку колективу. Він вважав колектив основним джерелом, інструментом і засобом виховання. Колектив –це група дітей (людей), яких об’єднують: § Спільна, суспільно – цінна (значуща) мета; § Спільна суспільно – цінна (значуща) діяльність; § Наявність відносин взаємної відповідальності (один за всіх і всі за одного); § Наявність органів самоврядування.
Тема 8. Теоретичні основи судово-бухгалтерської експертизи
Судово-бухгалтерська експертиза на стадіях провадження дізнання, досудового слідства і судового розгляду складається з дослідження матеріалів справи фахівцем-бухгалтером і надання, у відповідності до його спеціальних знань, висновку за поставленими питаннями, що відносяться до господарської діяльності і знайшли своє відображення в бухгалтерському обліку.
Необхідно розрізняти поняття предметасудово-бухгалтерської експертизи як дослідження явищ господарської діяльності і предмета судово-бухгалтерської експертизи, яка проводиться за конкретною справою. У першому випадку предмет експертизистановлять питання, які взагалі входять у компетенцію бухгалтера-експерта, у другому — предметом експертизиє питання слідчого або суду, поставлені бухгалтеру-експерту з конкретної справи.
Об'єктом судово-бухгалтерської експертизи є документи, бухгалтерські реєстри та бухгалтерська звітність, в яких відображена господарська діяльність підприємств, у тому числі й протиправна. Предметсудово-бухгалтерської експертизи визначається конкретними поставленими завданнями і змістом питань, які вона вирішує.
Клас експертиз, що характеризується застосуванням різнобічних спеціальних знань у галузі економіки і суміжних наук, більша кількість науковців називає судово-економічною експертизою. Серед основних завдань, що вирішуються судовими експертами, можна виділити такі: завдання, пов'язані с ідентифікацієюоб'єктів. Наприклад, встановлення посадової особи, відповідального за здійснення і документальне оформлення незаконної господарської операції; діагностичнізавдання — складаються у виявленні механізму події, встановленні часу, способу і послідовності дій, що привели до правопорушення, якісних і кількісних характеристик здійснених діянь. Наприклад, розкриття механізму розкрадання товарно-матеріальних цінностей і коштів, розрахунок суми заподіяного збитку; завдання, пов'язані з експертною профілактикою,тобто діяльністю з виявлення обставин, що сприяють здійсненню злочинів (правопорушень) і розробці заходів щодо їх усунення. Наприклад, розробка на основі експертного дослідження рекомендацій з удосконалювання первинного обліку товарно-матеріальних цінностей і організації контрольних перевірок окремих груп матеріалів з метою забезпечення їх схоронності на складах і в коморах підприємства.
Найбільш характерними питаннями, що розв'язуються судово-бухгалтерськими експертизами, є: перевірка і підтвердження за допомогою документів величини нестач чи надлишків матеріальних цінностей і коштів, встановлення місця і часу їх виникнення; встановлення і підтвердження розміру матеріального збитку, заподіяного посадовими і матеріально-відповідальними особами в результаті здійснення корисливих правопорушень; перевірка обґрунтованості списання сировини і матеріалів, цільового використання виділених засобів; обґрунтування нарахування заробітної плати, правильність застосування норм і розцінок праці; перевірка цільового використання отриманих кредитів; встановлення фактів порушення фінансової дисципліни, правил розрахунків з постачальниками і підрядниками, ухилення від сплати податків і інших обов'язкових платежів до бюджету і позабюджетних фондів; перевірка обґрунтованості фінансових санкцій, застосованих до конкретного суб'єкта підприємницької діяльності; документальна перевірка діючих правил випуску цінних паперів; встановлення фактів фіктивного підприємництва, фіктивного банкрутства, а також випадків приховування банкрутства; перевірка відповідності зроблених господарських операцій чинному законодавству; встановлення правильності документального оформлення господарських операцій і їх відображення в обліку; визначення кола посадових осіб, що повинні були забезпечити виконання вимог нормативних документів з бухгалтерського обліку, порушення яких було виявлено в процесі проведення експертизи; встановлення умов, що сприяють здійсненню корисливих правопорушень; перевірка правильності методики проведення документальної ревізії і вірогідності її результатів; встановлення причин здійснення правопорушень і розробка пропозицій, спрямованих на їх попередження в майбутньому.
Для експертного дослідження направляються такі об'єкти: первинні документи, які фіксують господарські операції, що розглядаються по справі; бухгалтерські облікові реєстри, у яких відбиваються ці операції; комп'ютерна інформація про господарські операції, що перевіряються; форми фінансової звітності підприємства; акти проведених ревізій; матеріали інвентаризацій; інші офіційні документи (накази про прийом на роботу і звільнення, трудові договори і контракти, договори про матеріальну відповідальність, листування з банками, різні довідки тощо); протоколи допитів обвинувачуваних і свідків, протоколи очних ставок, огляду і вилучення документів; неофіційні документи, що мають значення для судово-бухгалтерської експертизи; висновки експертів інших галузей знань.
Всі документи, з якими працює експерт, можна класифікуватина доброякісні (правильно оформлені і правильно відбивають зроблену операцію) і недоброякісні (неправильно оформлені, що не відбивають дійсно зробленої операції чи відбивають її у перекрученому вигляді). Недоброякісні документи можна розділити на недоброякісні за формою і за відбитими у них операціях. Недоброякісні за формою документи, у свою чергу, поділяються на неоформлені(чи недооформлені), де відсутні деякі реквізити, і неправильно оформлені (наприклад, на бланках невстановленої форми). Однак, до цих категорій документи можуть бути віднесені, якщо вони вірогідно відбивають реальні операції у неспотвореному натуральному і грошовому вимірі. У недоброякісних комбінованих документах сполучається недоброякісність, як за формою, так і за змістом.
Документи, недоброякісні за сутністю змісту, можна поділити на три групи: що утримують випадкові помилки, що відбивають незаконні операції підроблені. До випадкових помилок,що мають місце в документах, можна віднести перекручування в найменуванні організації, якій адресовано документ, чи номери їх поточного рахунку, у номенклатурному номері відпущених товарно-матеріальних цінностей та інші. До документів, що відображають незаконні операції,відносять такі правильно оформлені документи, у яких зафіксовані операції, які не відповідають чинному законодавству чи нормативним документам. Наприклад, видатковий касовий ордер на видачу матеріальної допомоги без додатка до нього відповідних документів. До підроблених документіввідносяться такі, у яких фальсифіковані їх реквізити (печатки, підписи посадових осіб), а також ті, у яких перекручено сам зміст операції.
Підроблені документи також можна поділити на три групи. До першої групивходять документи з так званою матеріальною підробкою, тобто в яких маються видимі незаконні виправлення, підчищення, підробки, а також інші перекручування (наприклад, чек з підробленим підписом). У даному випадку фальсифікації піддається сам документ (його матерія), що може бути виявлено різного роду криміналістичними експертизами.
До другої групивідносяться документи з так званою інтелектуальною підробкою. Такі документи правильно оформлені, але містять свідомо помилкові дані про характер і обсяг операції (наприклад, завищений обсяг будівельно-монтажних робіт з метою присвоєння коштів шляхом нарахування фактично не заробленої оплати). До третьої групипідроблених документів входять документи, у яких інтелектуальна підробка сполучається з матеріальною. Часто підроблені документи називають «фіктивними». Однак у кримінальному законодавстві такого терміна немає, а говориться лише про службові підробки (ст. 172 КК України), тобто внесення посадовою особою в офіційні документи свідомо помилкових даних, складання і видача свідомо помилкових документів, а також підробка документів. Слово ж «фіктивний» означає «не існуючий у дійсності». Документ, що відбиває фіктивну, не існуючу операцію, сам по собі є реальним підробленим документом.
Підроблені документи, що містять свідомо помилкові дані, поділяються на безтоварні і безгрошові (цілком чи частково), Документи, якими оформлений рух товарно-матеріальних цінностей, їх надходження чи витрата, у той час коли ці цінності були викрадені чи залишилися без руху, називають безтоварними. Аналогічними є безгрошові документи, що оформляють фіктивні операції з коштами.
Читайте також:
|
||||||||
|