Забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів.

При клінічній смерті всі дії по оживленню повинні починатися із забезпечення прохідностіверхніх дихальних шляхів. Оскільки у пацієнтів, які перебувають у стані

клінічної смерті, корінь язика може закривати гортанний відділ глотки, то для здійснення ШВЛ необхідно забезпечити прохідністьверхніх дихальних шляхів, що досягається шляхом максимального розгинання голови в шийному зчленуванні. Оглядається та очищається від сторонніх тіл ротова порожнина та верхні дихальні шляхи. Відсувають уперед нижню щелепу. Язик висувається наперед, відкриваючи вхід до трахеї. Для цього одну руку підкладають під шию пацієнта, трохи піднімають верхню частину тулуба і голову закидають назад. Долонею іншої руки натискають на лоб пацієнта, посилюючи закидання голови, а двома її пальцями затискають ніс. Звільнивши руку, що була підкладена під потилицю, охоплюють нею знизу нижню щелепу, висовують її вперед і трохи піднімають. а а першим пальцем руки трохи відкривають рота. Осушують рот, потім накривають його серветкою або хустинкою. У швидкому темпі роблять 3-5 вдувань у легені, наносять короткий різкий удар у ділянку проекції серця кулаком або ребром долоні з відстані 15-20см («перикардіальний удар») по груднині. Якщо через 5с пульс не відновився. необхідно розпочати зовнішній масаж серця, чергуючи зі штучним диханням.

Методи підтримання дихання.Під час проведення дихання через ніс рукою, що підтримувала нижню щелепу, закривають рот і повітря вдувають через ніс. Під час проведення ШВЛ особа. яка надає допомогу. накриває рот хворого серветкою, робить глибокий вдих, широко відкриває рот потерпілого і щільно притискуючись губами кругом його рота (або охоплюючи губами його ніс, а у немовляти – ніс і рот), вдуває повітря в легені потерпілому. Одночасно краєм ока контролює, як піднімається грудна клітка при вдуванні повітря. ШВЛ через ніс проводять у тих випадках, коли щелепи хворого щільно стиснуті або важко домогтися герметизації під час проведення дихання методом «із рота в ніс», а також під час поранення губ, порожнини рота, нижньої щелепи.

Внаслідок повернення до вихідного положення еластичних структур легень видих проходить пасивно. Під час видиху, зберігаючи розігнуте положення голови, відкривають рот і ніс пацієнта. Якщо вдування повітря неефективне і грудна клітка залишається нерухомою. доцільно звільнити пальцем, обмотаним носовою хусточкою, порожнину рота від слизу, блювотних мас.

Не слід занадто форсовано проводити вдих, бо при частковому перекритті дихальних шляхів роздувається шлунок і можуть спостерігатися регургітація і аспірація шлункового вмісту в легені.

Якщо спостерігається роздування шлунку (піднімається і не опускається епігастральна частина), слід повторно перевірити і забезпечити прохідність дихальних шляхів – поліпшити закидання голови, висунути вперед нижню щелепу і продовжити ШВЛ.

Не слід намагатися видалити газ із шлунка, оскільки під час натискання на надчеревну ділянку різко підвищується небезпека виникнення регургітації.

У разі регургітації пацієнта повертають на бік, звільняють рот і глотку від шлункового вмісту за допомогою пальця, обгорнутого серветкою або носовою хустинкою, і продовжують ШВЛ.

Методи підтримання і відновлення кровообігу. Найпростішим і найефективнішим способом відновленнякровообігу є масаж серця і одночасно проведення ШВЛ, що забезпечує циркуляцію оксигеновоної крові, достатню для запобігання розвитку незворотніх змін у життєво важливих органах і системах. У цьому разі відновлення коронарного кровотоку і механічне подразнення міокарда сприяють відновленню серцевої діяльності. Сприятливий прогноз може бути у тих випадках, коли масаж починають не пізніше, ніж через 4хв з моменту раптового припинення кровообігу. Перед масажем серця треба нанести «перикардіальний удар» є

Існують два види масажу серця: закритий (непрямий, зовнішній) і відкритий (прямий, внутрішній). Суть закритого масажу полягає у тому, що серце, зафіксоване в середостінні між грудниною і хребтом, при натискання на грудну клітку в передньо-задньому напрямі стискається і з його порожнини кров виганяється в судини великого і малого кровообігу. Крім того, під час натискання на грудну клітку, кров із легеневих судин поступає в серце. Після припинення натискання на грудну клітку вона внаслідок своєї еластичності розправляється і серце знову заповнюється кров’ю. У більшості випадків це дозволяє підтримувати систолічний тиск протягом кількох годин на рівні 60-70мм рт. ст. Але такий кровообіг не дозволяє позбутися гіпоксії тканин і її наслідків. Більше того, за цих умов кисневий голод організму і метаболічний ацидоз продовжують наростати. Масаж серця в поєднанні з ШВЛ і деякими іншими лікувальними заходами дозволяє лише зберегти життєдіяльність організму протягом кількох годин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порушення що виникають в організмі при термінальних станах.	\|	Техніка проведення непрямого масажу серця.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.037 сек.