Порушення що виникають в організмі при термінальних станах.

2.Про зупинку дихання свідчить відсутність екскурсій грудної клітки (визначається візуально).

3.Розширення зіниць. під час припинення кровообігу і дихання зіниці розширюються через 25-60с і стають неприродно широкими. Це – сигнал катастрофи.

4.Непритомність відзначають майже відразу (через 15-30с) після припинення кровообігу. Це зумовлено високою чутливістю мозку до гіпоксії. Під час раптової зупинки кровообігу мозок здатний виконувати свої функції ще протягом кількох секунд, а потім настає їх глибокий розлад, непритомність.

Збереження свідомості виключає припинення кровообігу.

5.Внаслідок клінічної смерті, як правило, дуже змінюється колір шкіри і видимих слизових оболонок (відзначається ціаноз, або мертвотна блідість). Але в деяких випадках ця ознака може бути не цілком певною. Так, ціаноз не розвивається при отруєнні чадним газом, ціанідами (зберігається рожевий відтінок шкірних покривів), при масивній крововтраті.

У цілому діагностика клінічної смерті не має великих труднощів. Наявність будь-яких трьох з чотирьох основних ознак (непритомність, розширення зіниць, відсутність пульсу, припинення дихання) в будь-якій комбінації дає право поставити діагноз «клінічна смерть» і почати проведення СЛЦР.

Під час визначення ознак клінічної смерті необхідно діяти в такій послідовності: а) установити факт припинення кровообігу за відсутністю пульсу на магістральних судинах; б) переконатись що дихання відсутнє; в) установити факт непритомності; г)підняти верхню повіку і визначити ширину зіниць; д) оцінити візуально відтінок шкірних покривів.

Визначення діагнозу повинно тривати не більше 8-20секунд!

Проведення СЛЦР. Як тільки буде поставлено діагноз «клінічна смерть» , слід визначити термін зупинки кровообігу і негайно розпочати проведення СЛЦР. Вирішальне значення для ефективності стабілізації життєвих функцій має швидкість надання реанімаційної допомоги. Якщо СЛЦР почати протягом перших 1-2хв, то успіху можна досягти у 85-90% випадків. У разі продовження терміну оживлення ефективність його знижується.

Встановивши клінічну смерть, обов’язково розпочинайте СЛЦР, не чекаючи приходу лікаря!

Послідовність методів оживлення відповідає «азбуці» оживлення і виконується завжди у визначеній послідовності:

А – звільнення дихальних шляхів від слизу та сторонніх тіл;

Б – ШВЛ (штучне дихання) способом «з рота в рот» та «з рота в ніс»;

В – відновлення кровообігу за допомогою зовнішнього масажу серця.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Навчальна література	\|	Забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.