Романтична схвильованість, світла ліричність, драматизм та ствердження вольових настроїв складають образний зміст І частини. Концерт починається міцними, енергійними акордами соліста. Головна тема експозиції складається з чітких, романтично- поривчастих вільних музичних інтонацій. Побічна тема — це ніжний, піднесено-ліричний образ, який поступово перетворюється на яскравий і вольовий.
Розробка побудована на головній темі, в якій поступово відбу-вається накопичення енергії й волі. Верхівкою цього драматичного напруження стає каденція соліста.
Каденція— віртуозна імпровізація соло (найчастіше в концертах), яка звучить перед завершенням твору чи його частини.
Раніше композитори не писали каденції самі, а надавали ви-конавцям право створювати їх самостійно. Вони лише позначали ті місця, де каденція може звучати. Отже, каденція ставала імпровізацією інструмента, який виконував соло, на тему концерту чи сонати. Від часів Бетховена композитори почали записувати каденції. Це надало творам органічної завершеності.
Каденція у концерті Е. Ґріґа — це романтичний апофеоз почуттів, піднесений гімн життю.
Слухання музики
Учитель. Послухайте І частину Концерту для фортепіано Едварда Ґріґа і дайте відповідь на запитання
· У чому полягає контраст між головною та побічною темою І частини Концерту для фортепіано з оркестром Е. Ґріґа?
Слухання І частини Концерту для фортепіано з оркестром Едварда Ґріґа
· Яку картину можна уявити під час звучання каденції?
· Яку роль відіграє динамічний розвиток у каденції?
Світлана Лєтова у книзі «Едвард Ґріґ» писала: «Рояль співав про повноту почуттів, про велику радість життя. Мелодія зростала, розширювалася, торжествувала. І переможно звучала початкова скромна тема. Вона знаходила крила, заповнювала собою всю залу, досягаючи океанського розливу. <...> Люди аплодували композиторові, який створив гімн Норвегії, її сильним людям, величній природі. Тут були і гуркіт океану, і світлий присмерк білих ночей, бездонність лісових озер, таємничість казок і невгамовне парадне свято...»