Протокол FTP

SMTP Simple Mail Transfer Protocol (Простий Протокол Пересилання Пошти) — це протокол, який використовується для пересилання електронної пошти до поштового сервера або з клієнта-комп'ютера, або між поштовими серверами. В IANA для SMTP зареєстрований порт 25. Формально SMTP визначений в RFC 821 (STD 10) та покращений RFC 1123 (STD 3) розділ 5. Протокол, який використовується зараз, також відомий як ESMTP і визначений в RFC 2821. Опис протоколу

Відповідь

2. Протоколи для роботи з електронною поштою.

SMTP — порівняно простий, текстовий протокол, в якому з’єднання відбувається завжди за ініціативи відправника. SMTP — синхронний протокол і складається із серії команд, що посилаються клієнтом та відповідей сервера. Відправником зазвичай є поштовий клієнт кінцевого користувача або поштовий сервер. SMTP було розроблено як протокол транспортування і доставки, тому системи, що використовують SMTP, завжди повинні бути у робочому стані. Протокол часто використовується для передачі повідомлень клієнтами електронної пошти, які, проте, не мають можливості діяти як сервер.

Протокол POP3 - Post Office Protocol

Post Office Protocol (POP) - протокол доставки пошти користувачеві з поштової скриньки поштового сервера РОР. Багато концепції, принципи і поняття протоколу POP виглядають і функціонують подібно SMTP. Команди POP практично ідентичні командам SMTP. В даний час існують дві версії протоколу POP - РОР2 і РОРЗ, що володіють приблизно однаковими можливостями, однак несумісними один з одним. Справа в тому, що у РОР2 і РОРЗ різні номери портів протоколу. Між ними відсутній зв'язок, аналогічна зв'язку між SMTP і ESMTP. Протокол РОРЗ не є розширенням або модифікацією РОР2 - це зовсім інший протокол. РОР2 визначений у документі RFC 937 (Post Office Protocol-Version 2, Butler, et al, 1985), a РОРЗ - в RFC 1225 (Post Office Protocol-Version 3, Rose, 1991). Далі коротко розглянемо POP взагалі і більш докладно - РОРЗ. PОРЗ розроблений з урахуванням специфіки доставки пошти на персональні комп'ютери і має відповідні операції для цього. Призначення протоколу РОРЗ Раніше поштові повідомлення більшості мереж доставлялися безпосередньо від одного комп'ютера до іншого. І якщо користувач часто міняв робочі комп'ютери або один комп'ютер належав кільком користувачам, існували певні проблеми. У наші дні загальноприйнята доставка повідомлення не на комп'ютери користувача, а в спеціальні поштові скриньки поштового сервера організації, який цілодобово працює (включений). Опис протоколу РОРЗ Конструкція протоколу РОРЗ забезпечує можливість користувачеві звернутися до свого поштового сервера і вилучити накопичилася для нього пошту. Користувач може отримати доступ до РОР-серверу з будь-якої точки доступу до Інтернет. При цьому він повинен запустити спеціальний поштовий агент (UA), працює по протоколу РОРЗ, і налаштувати його для роботи зі своїм поштовим сервером. Отже, на чолі моделі POP знаходиться окремий персональний комп'ютер, що працює виключно в якості клієнта поштової системи (сервера). Підкреслимо також, що повідомлення доставляються клієнтові за протоколом POP, а надсилаються як і раніше за допомогою SMTP. Тобто на комп'ютері користувача існують два окремих агента-інтерфейсу до поштової системи - доставки (POP) і відправки (SMTP). Розробники протоколу РОРЗ називає таку ситуацію "роздільні агенти" (split UA). Концепція роздільних агентів коротко обговорюється в специфікації РОРЗ. У протоколі РОРЗ обговорені три стадії процесу одержання пошти: авторизація, транзакція та оновлення. Після того як сервер і клієнт РОРЗ установили з'єднання, починається стадія авторизації. На стадії авторизації клієнт ідентифікує себе для сервера. Якщо авторизація пройшла успішно, сервер відкриває поштову скриньку клієнта і починається стадія транзакції. У ній клієнт або запитує у сервера інформацію (наприклад, список поштових повідомлень), або просить його зробити певну дію (наприклад, видати поштове повідомлення). Нарешті, на стадії оновлення сеанс зв'язку закінчується. В табл.7 перераховані команди протоколу РОРЗ, обов'язкові для працюючої в Інтернет реалізації мінімальній конфігурації.

Команди протоколу POP версії 3 (для мінімальної конфігурації)

У протоколі РОРЗ визначено декілька команд, але на них дається тільки дві відповіді: + ОК (позитивний, аналогічний повідомленням-підтвердженню АСK) і-ERR (негативний, аналогічний повідомленням "не підтверджено" NAK). Обидва відповіді підтверджують, що звернення до сервера сталося і що він взагалі відповідає на команди. Як правило, за кожним відповіддю слід його змістовне словесний опис.

3.Протокол для роботи зі службою FTP.

Протокол передачі файлів (англ. File Transfer Protocol, FTP) — дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі, що підтримує протокол FTP. Установивши зв'язок з віддаленим комп'ютером, користувач може скопіювати файл з віддаленого комп'ютера на свій, або скопіювати файл з свого комп'ютера на віддалений.

При розгляді FTP як сервісу Інтернет мають на увазі не просто протокол, а саме сервіс — доступ до файлів, які знаходяться у файлових архівах.

FTP — стандартна програма, яка працює за протоколом TCP, яка завжди поставляється з операційною системою. Її початкове призначення — передача файлів між різними комп'ютерами, які працюють у мережах TCP/IP: на одному з комп'ютерів працює програма-сервер, на іншому — програма-клієнт, запущена користувачем, яка з'єднується з сервером і передає або отримує файли через FTP-сервіс. Все це розглядається з припущенням, що користувач зареєстрований на сервері та використовує логін та пароль на цьому комп'ютері.

Ця риса послужила причиною того, що програми FTP стали частиною окремого сервісу Інтернету. Справа в тому, що доволі часто сервер FTP налаштовується таким чином, що з'єднатися з ним можна не тільки під своїм ім'ям, але й під умовним іменем anonymous — анонім. У такому випадку для користувача стає доступною не вся файлова система комп'ютера, а лише деякий набір файлів на сервері, які складають вміст серверу anonymous FTP — публічного файлового архіву. Отже, якщо користувач хоче надати у вільне користування файли з інформацією, програмами і т. і., то йому достатньо організувати на власному комп'ютері, включеному в Інтернет, сервер anonymous FTP. Створення такого серверу — процес доволі простий, програми-клієнти FTP вельми розповсюджені, — тому сьогодні публічні файлові архіви організовані в основному як сервери anonymous FTP. Перелік інформації, яка міститься на таких серверах, включає всі аспекти життя: від звичайних текстів до мультимедіа.

Не зважаючи на розповсюдженість, у FTP є багато недоліків. Програми-клієнти FTP не завжди зручні і прості у користуванні. Користувач не завжди може зрозуміти який файл перед ним, чи той що необхідно, чи ні. Окрім того, не існує простого і універсального засобу для пошуку на серверах anonymous FTP, — хоча для цього і існує спеціальний сервіс archie, але це незалежна програма, вона не універсальна і не завжди її можна ефективно застосовувати. Програми FTP доволі старі і деякі їхні особливості, які були потрібні в часи їхнього створення, не зовсім зрозумілі і потрібні зараз. Наприклад, для передачі файлів існує два режими — двійковий та текстовий, і, якщо користувач неправильно обрав режим передачі, то файл, який необхідно передати, може бути пошкодженим. Опис файлів на сервері видається у форматі операційної системи серверу, а список файлів операційної системи UNIX не завжди з розумінням сприймається користувачами DOS. Сервери FTP нецентралізовані, — звідси випливають ще деякі проблеми. Але незважаючи на все це, сервери anonymous FTP сьогодні — це стандартний шлях організації публічних файлових архівів в Інтернеті.

FTP — сервіс прямого доступу, який вимагає повноцінного підключення до Інтернету, але є можливість доступу і через електронну пошту — існують сервери, які пересилають за допомогою електронної пошти файли з будь-яких серверів anonymous FTP. Проте цей шлях отримання інформації - досить незручний, оскільки такі сервери можуть бути сильно завантажені і запит доволі довго чекатиме своєї черги. Крім того, великі файли при пересилці діляться сервером на частини обмеженого обсягу і, якщо одна з частин загубиться і буде пересланою із пошкодженнями, то весь файл стане непридатним.

File Transfer Protocol - протокол передачі файлів, протокол високого рівня (а саме, рівня додатків). Використовується службою FTP для передачі файлів.

Перший стандарт - RFC114 (File Transfer Protocol AK Bhushan Apr-10-1971).

Остання версія - RFC959 (File Transfer Protocol J. Postel, JK Reynolds Oct-01-1985).

FTP відрізняється від інших програм тим, що він використовує два TCP з'єднання для передачі файлу. Керуюче з'єднання - з'єднання для посилки команд серверу й одержання відповідей від нього. Для каналу керування використовується протокол Telnet.

З'єднання даних - з'єднання для передачі файлів.

1 Керуюче з'єднання - з'єднання для посилки команд серверу й одержання відповідей від нього. Для каналу керування використовується протокол Telnet.

2 З'єднання даних - з'єднання для передачі файлів

старих версіях для передачі даних використовувався тільки 20-й порт (активний режим), у сучасних версіях FTP-серверів порт для каналу даних може призначатися сервером з нестандартних (N> 1024) портів (пасивний режим).

Протокол FTP визначає запит-відповідь спосіб взаємодії між програмою-клієнтом і програмою-сервером.

Робота FTP на рівні користувача містить кілька етапів:

1.Ідентифікація (логуватись).

2.Вибір каталогу.

3.Визначення режиму обміну (поблочно, потоковий, ascii або двійковий).

4.Виконання команд обміну (get, mget, dir, mdel, mput або put).

5.Завершення процедури (quit або close).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклад HTTP діалогу Запит	\|	Основні властивості деревини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.