1. Методи стратегічного та оперативного прогнозування.
2. Польові методи прогнозування.
3. Математичні та статистичні методи прогнозування.
4. Прогнозування інфраструктури збуту.
Рекомендована література: [1, 3, 4, 5, 10, 11 ].
Останнє питання теми — прогнозні дослідження збуту. Тут перш за все необхідно зрозуміти, що прогноз збуту (продаж) — це визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи з існуючої кон’юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей. Прогнозування збуту залежить від дії двох груп чинників:
контрольованих: ціни, канали розподілу, система просування, характеристики продукції, товарна політика підприємства;
неконтрольованих: стан економіки, темпи інфляції, процентні ставки, демографічні зміни, смаки споживачів, конкуренція, стан галузі.
Рис. 7. Алгоритм прогнозування кон’юнктури ринку
Звідси прогнозування збуту повинно враховувати можливості підприємства стосовно управління контрольованими чинниками і підлаштовування під дію неконтрольованих змінних. Основними економічними показниками, які використовуються у прогнозуванні збуту, є: а) випереджаючі індикатори (передумови)
середня тривалість робочого часу промислових робітників;
обсяги замовлень товаровиробникам;
контракти на виробництво комерційних та виробничих споруд;
контракти і замовлення на обладнання;
обсяги затверджених капіталовкладень;
зміни у вартості торгово-промислових підприємств;
прибутки підприємств;
індекс курсу акцій;
зміни у вартості товарно-матеріальних запасів;
б) збіжні індикатори (цінові)
процент безробітних;
показник потреб у робочій силі;
індекс обсягу промислового виробництва;
валовий національний продукт;
особисті доходи громадян;
обсяги продажу роздрібної торгівлі;
індекс оптових цін;
в) індикатори наслідків
витрати підприємств на нове обладнання;
балансова вартість запасів;
заборгованість споживачів;
індекс затрат на робочу силу з розрахунку на одиницю продукції.
Відомі некількісні та кількісні методи прогнозування збуту.