МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Тема: Виробнича санітарія і гігієна праці. Пожежна безпека
План
1. Виробниче середовище та його вплив на людину. 2. Планування території с.-г, підприємств і робочих місць 3. Безпека і гігієна праці при застосуванні хімічних речовин і матеріалів 4. Засоби індивідуального захисту для працівників с.г. 5. Пожежна безпека 6. Економічні аспекти охорони праці
Література:
1. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. - М.: Вьісшая школа, 1985. -319с. 2. Лехман С.Д. Довідник з охорони праці в с.г.: - К.: Урожай, 1990. 400 с. 3. Г.И. Беляков. Охрана труда. М,: ВО "Агропромиздат", 1990. 320 с. 4. Канарев Ф.М. идр. Охрана труда. М.: Колос, 1982. 352 с.
1. Виробнича санітарія (ГОСТ 12,0.002-81) - система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають або зменшують дію шкідливих виробничих факторів. До організаційних заходів можна віднести правильнуорганізацію праці на робочих місцях, дотримання режиму праці, організацію і проведення навчання та інструктажів, організацію постійного контролю за дотриманням санітарних норм і правил, суворе дотримання спеціальних правил при будівництві виробничих споруд і організації робочих місць. До технічних засобів належать ці, що застосовують для боротьби з шкідливими виробничими факторами, включаючи розробку спецішіьних колективних та індивідуальних засобів захисту людей. До технічних засобів можна віднести і різні прилади, що застосовуються для контролю параметрів повітряного середовища і санітарних норм на виробництві. Гігієною праці називається галузь, що вивчає трудову діяльність людини і виробниче середовище, в якому вона відбувається, їх вплив на організм і розробляє санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на створення сприятливих і здорових умов праці й підвищення й продуктивності. В умовах с.-г. виробництва на людину в процесі праці можуть діяти різні шкідливі фактори. При певних їх рівнях, значеннях, концентраціях в повітрі, продуктах харчування, вони можуть негативно впливати на здоров'я людини. Щоб запобігти несприятливій дії на організм людини таких факторів, в нашій країні розроблені гігієнічні нормативи виробничого середовища. Гігієнічний норматив - суворо визначений діапазон параметра виробничого середовища, який безпечний з точки зору збереження нормальної життєдіяльності і здоров'я людини. Шляхом гігієнічного нормування встановлюються ГДК шкідливих домішок в повітрі робочої зони (воді, грунті, продуктах), оптимальні параметри мікроклімату, випромінювання, атмосферного тиску і допустимий склад добового харчування і питної води. Існують санітарні норми проектування промислових (СН 245-71), санітарні правила зберігання, транспортування і застосування пестицидів в с.г. (СН 1123-73), санітарні норми рівнів шумів, вібрацій та шкідливих речовин ГОСТ 12.1.003-83, та ішп. Повітря - основний фактор, що забезпечує життєдіяльність людини в усіх сферах. Залежно від хімічного складу повітря, його фізичних і інших властивостей (температура, вологість, рухомість, тиск), а також наявності в ньому інших забруднень у вигляді пилу, мікроорганізмів повітряне середовище може бути сприятливим, несприятливим або навіть небезпечним. Сприятливим повітряне середовище стає при досягненні в робочій зоні відповідної чистоти повітря і нормальних його метеорологічних показників (температура 20-23 °С; атмосферний тиск 740-760 мм.рт.ст.; вологість 40-60 %; швидкість руху повітря 0,2-0,5 м/с). Повітря - джерело кисню, якій потрібен організму для окислювальних процесів і підтримання його життєдіяльності. Доросла людина протягом доби вдихає 15-20 м3 повітря. Дорослій людині, яка знаходиться в стані спокою, потрібно 350 мл кисню за хвилину, При виконанні певної роботи, коли зростає м'язова діяльність, зростає потреба організму в кисню. Для організму людини важливе значення має не тільки абсолютне значення кисню, а також його тиск, якій значно впливає на процес засвоєння кисню. Встановлено, що доросла людина протягом 1 год. виділяє близько 22-23 л вуглекислого газу. Якщо концентрація вуглекислого газу в повітрі приміщення досягне 0,07-1 %, це може призвести до порушенняфункціонального стану організму. Азот є основною складовою частиною повітря. Розчинюючи кисень в атмосферному повітрі, азот знижує його токсичну дію на організм людини. За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на 4 класи небезпеки: 1 - надзвичайно небезпечні (ГДК становить до 0,1 мг/м ); 2 - високо небезпечні (ГДК від 0,1-1,0 мг/м ); 3 - речовини помірно небезпечні (ГДК від 1,1 до 10 мг/м3); 4 - малонебезпечні (ГДК більш 10 мг/м3). Якщо в повітрі робочої зони одночасно знаходиться кілька шкідливих речовин, то для розрахунку обміну повітря підсумовують обсяги повітря, необхідні для розчинення кожної речовини до її ГДК. Для контролю метеорологічних умов і концентрації шкідливих речовин застосовують різні прилади - термометри: вологість -гігрометри ГМВ-1, гігрографи М-21, психрометри; швидкість руху повітря - анемометри крильчатий (0,3-5 м/с); чашковий (1 до ЗО /с); катотермометри циліндричні і кулькові. Для забезпечення нормальних умов праці необхідну кількість повітря визначають відповідно до наявних шкідливих факторів. Встановлюють вентиляцію і опалення в усіх приміщеннях відповідно СН 245-71 і СНиП 11 -33-75. Проектування вентиляції за кратністю повітрообміну не допускається. Якщо у виробництві утворюються пил, газ або пара, то робочі місця слід розміщувати в ізольованих приміщеннях, обладнаних примусовою припливно-витяжною вентиляцією. В місцях нагромадження шкідливих речовин необхідно влаштовувати місцеву витяжну вентиляцію. Під час роботи у приміщенні тракторів та інш, самохідних машин необхідно видаляти вихлопні гази за допомогою стаціонарних газоводів. Забороняється розміщувати вентилятори у виробничих примшіеннях. Кожна вентиляційна установка повинна мати паспорт. Під час влаштування вентиляції необхідно звернути увагу, щоб вона не призводила до переохолодження працівників і не створювала надмірного шуму. Організація правильного освітлення робочих місць природним і штучним освітленням має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню травматизму, поліпшенню якості праці. Недостатнє освітлення утрудняє виконання технологічного процесу і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору. Для підтримання нормованого освітлення треба обов'язково очищати скло вікон. Дуже впливає на організм людини шум і вібрацій.. Боротьба з шумом та вібрацією пов'язана із змінами конструкцій машин, обладнання, розробкою і впровадженням нових технологічних процесів, машин, інструменту. Основний напрямок боротьби з шумом це зниження шуму в джерелі його виникнення за рахунок конструктивного, технологічного та експлуатаційного характеру із застосуванням різноманітних методів зниження шуму. Звукоізоляцією шумних машин, обладнання в окремих приміщеннях досягається зниження шуму в цеху при низьких частотах на 25-35 дБ, при високих на 40-45 дБ. При звукоізоляції джерел шуму кожухами та капотами, зниження шуму досягається на 5-15 дБ. Звукопоглинаючі матеріали встановлюють на стінах і стелі. Для вібропоглинання на вібруючі конструкції і деталі машин наносять шар пружнов'язких матеріалів. Вібродемпфуючі мастики і гума знижують загальний рівень шума на 10 дБ. Як віброізолятори вузлів застосовують амортизатори. Влаштовують глушники шуму на всмоктуванні і вихлопні двигуні. Шум знижується на 5-15 дБ. Замінюють шумні технології менш шумними, впроваджують дистанційне керування. Замість металевих деталей, що труться, використовують неметалеві. Колективний захист від дії підвищених рівнів ультразвуку полягає у зменшенні шкідливого рівня в джерелі виникнення; в локалізації дії ультразвуку конструктивними і організаційними методами; проведенні організаційно-профілактичних заходів. Для захисту персоналу від електромагнітних полів використовують: зменшення напруженості й щільності потоку енергії шляхом використання узгоджених навантажень; екранування робочого місця; віддалення робочого місця від джерела випромінювання; раціональне розміщення обладнання; застосування 313; обладнання сигналізації. Фактори, які формують умови праці можна розподілити на 4 групи: 1) санітарно-гігїєнічні (мікроклімат, механічні коливання, випромінювання, температура, освітленість). Усі ці параметри мають конкретні, точно фіксовані рівні та значення; 2) психофізіологічні - робоча поза, фізичні та нервово-психологічні навантаження; 3) естетичні - естетичне оформлення знарядь праці, робочого місця, матеріалів; 4) соціально-психологічні, що створюють певний психологічний клімат, в якому відбувається трудовий процес.
2. С.-г. підприємства розміщують в перспективних зонах населеїшх пунктів, відокремлюючі їх від житлового масиву, доріг та інш. об'єктів санітарно-захисною зоною. Не допускається розміщення с.-г. підприємств в місцях, в яких рівень ґрунтових вод менш 1,5 м, в місцях можливих обвалів, залягання корисних копалин; складів мінеральних добрив і пестицидів ближче як за 2 км від рибогосподарських водойм; свинокомплексів і птахофабрик у другому поясі джерел водопостачання населених Ігунктів. Стічні води з підприємств перед скиданням у водойми треба очищати від хімічних, механічних, біологічних та інших забруднень. Ширина санітарно-захисної зони залежить від ступеня шкідливості виробництва і класу підприємства і встановлюється згідно з СН 245-71: для тваринницьких комплексів по вирощуванню і відгодівлі свиней (12-24 тис. гол.) - 1500 м; по вирощуванню молодняка КРС (1 -5 тис.гол) - 500 м; по виробництву молока на 800-1200 гол, - 300 м; для птахівничих підприємств до 100000 курей -несучок до 1 млн. бройлерів на рік - 300 м; для теплиць і парників – 100 м; для сховищ фруктів... - 50 м, для складів зберігання мін.добрив до 20 г - 200 м. Територія підприємства повинна бути вирівняна, озеленена і освітлена в нічній час. Зимою - очищатись від снігу. Будівельні майданчики, ями, котловани, траншеї огороджують. Приміщення, в яких обладнують постійні робочі місця повинні відповідати таким санітарним нормам: висота не менш 3,2 м; об'єм повітря на одного працівника не менш 15м; площа робочого місця 4,5 м2. У приміщеннях переробки с.-г. продукції на одного працівника допускається: V - 15 м ; площа підлоги 4 м2. Ширина проходив повинна бути не менш 0,7 м, а ширина евакуаційних виходів при кількості працівників до 50 чол. не менш 0,9м. Розміри вікон залежать від габаритних розмірів навантаженої машшш: ширина воріт перевищує на 0,6 м ширину машину, а висота - на 0,2 м. Підлога в приміщенні має бути рівною і не слизькою. Робочі місця і приміщення, слід постійно прибирати і утримувати в хорошому санітарному стані.
3. Безпека праці За характером дії на організм людини хімічні небезпечні і шкідливі речовини поділяються на: - токсичні; - подразнюючі; - сенсибілізуючі - викликають підвищену чутливість організму; - канцерогенні - здатні провокувати появи злоякісних пухлин; - мутагенні - діють на генетичний апарат клітини; - речовини, що впливають на репродуктивну функцію організму. Пестициди, які відносяться по гігієнічній класифікації до груші бластомогенних, за рівнем канцерогегшості бувають: Явно канцерогенні; канцерогенні; слабо канцерогенні; підрозділі на бластомогенність. Пестициди, що належать до групи тератогенних можуть бути: Явні тератогени - підрозділі на тератогенність. Пестициди, що впливають на репродуктивну функцію можуть мати властивості ембріотоксичності. До роботи з пестицидами не допускають підлітків віком до 18 років, чоловіків старше 55 років, а жінок старіле 50 років, вагітних і матерів, що годують немовлят, а також осіб, які перенесли інфекційні захворювання або хірургічні операції, в яких виявлені такі хвороби як туберкульоз, захворювання периферійної і центральної нервової системи, психічні захворювання, ендокринних залоз, органів дихання, слуху, серцево-судинної системи, травного каналу, печінки,, нирок ти інш. Особи, які при проходженні медичного огляду, виявились абсолютно здоровими, допускаються до роботи з пестицидами, після проходження відповідного навчання з охорони праці, інструктажів, при забезпеченні 313. Особи, що в процесі роботи контактують з пестицидами проходять періодичні медогляди один раз на 12 місяців. Одним з профілактичних засобів проти шкідливої дії пестицидів є правильний підбір продуктів та режим харчування. Перед початком роботи з пестицидами працівники не повинні бути голодними. Перед початком роботи не можна споживати соління, оселедці, копчену рибу. Ці продукти здатні затримувати рідину в організмі, їжа повинна бути багата на білки і вітаміни. Категорично забороняється вживати усі види алкогольних напоїв, бо вони сприяють інтенсивному всмоктуванню отруйних речовин в кров. На місці роботи з пестицидами забороняється курити і приймати їжу. їжу приймають в спеціально відведеному місці на відстані 200 м від ділянок поля. Відповідно до санітарних правил № 1123-73 забороняється застосовувати пестициди за допомогою авіації на полі, яке знаходиться 1 км від населеного пункту. Необхідно постійно контролювати концентрацію пестициду в повітрі. Якщо концентрація перевищує ГДК, необхідно обмежити застосування пестициду до зниження концентрації в 2 рази. Хімічну обробку зелених насаджень слід проводити вночі або насвітанку до сходу сонця.
4.За призначенням 313 поділяються: а) ізолюючі костюми; б) ЗІЗОД; в) спецодяг; г) епецвзуття; д) 33 рук; е) 33 голови; ж) 33 обличчя; з) 33 органів слуху; і) 33 очей; к) 33 від падіння з висоти; л) захисні дерматологічні засоби. За ГОСТ 12.4.103-83 спецодяг класифікується: Мн і Мп - від стирання, проколів; Т0, Тн - підвищених, понижених температур; Ри - рентгеновських випромінювань; Пс - пил; Яж - рідких токсичних речовин; Ят, Я3 - твердих токсичних і аерозолів; Вн - води; Кк - від концентрації кислот; О - організаційних розчинників; Нс - сирої нафти; Нл - нафтопродуктів; Нм - нафгових масел; Нж - рослинних і тваринних жирів; З - загальних забруднень; Бм - мікроорганізмів; Бн - комах. Спецодяг підбирають по розміру: ріст, обхват грудей. ЗВОД поділяються на фільтруючі та ізолюючі. Фільтруючі в свою чергу поділяються на: протипилові, протиаерозольні; протигазові та універсальні. Фільтруючі застосовують, якщо концентрація шкідливих речовин обмежена не більш 0,5 % ГДК, а вміст кисню в атмосфері не менше 18 %. До фільтруючих відносяться ПШ-1 "Лепесток-200", "Лепесток-40", "Лепесток-5", У-2К, Ф-62Щ "Астра-2", РПГ-67, РУ-60. До ізолюючих відносяться шлангові і кіслородні протигази.
Читайте також:
|
||||||||
|