• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: Виробнича санітарія і гігієна праці. Пожежна безпека

План

1. Виробниче середовище та його вплив на людину.

2. Планування території с.-г, підприємств і робочих місць

3. Безпека і гігієна праці при застосуванні хімічних речовин і матеріалів

4. Засоби індивідуального захисту для працівників с.г.

5. Пожежна безпека

6. Економічні аспекти охорони праці

Література:

1. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. - М.: Вьісшая школа, 1985. -319с.

2. Лехман С.Д. Довідник з охорони праці в с.г.: - К.: Урожай, 1990. 400 с.

3. Г.И. Беляков. Охрана труда. М,: ВО "Агропромиздат", 1990. 320 с.

4. Канарев Ф.М. идр. Охрана труда. М.: Колос, 1982. 352 с.

1. Виробнича санітарія (ГОСТ 12,0.002-81) - система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають або зменшують дію шкідливих виробничих факторів.

До організаційних заходів можна віднести правильнуорганізацію праці на робочих місцях, дотримання режиму праці, організацію і проведення навчання та інструктажів, організацію постійного контролю за дотриманням санітарних норм і правил, суворе дотримання спеціальних правил при будівництві виробничих споруд і організації робочих місць.

До технічних засобів належать ці, що застосовують для боротьби з шкідливими виробничими факторами, включаючи розробку спецішіьних колективних та індивідуальних засобів захисту людей.

До технічних засобів можна віднести і різні прилади, що застосовуються для контролю параметрів повітряного середовища і санітарних норм на виробництві.

Гігієною праці називається галузь, що вивчає трудову діяльність людини і виробниче середовище, в якому вона відбувається, їх вплив на організм і розробляє санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на створення сприятливих і здорових умов праці й підвищення й продуктивності.

В умовах с.-г. виробництва на людину в процесі праці можуть діяти різні шкідливі фактори. При певних їх рівнях, значеннях, концентраціях в повітрі, продуктах харчування, вони можуть негативно впливати на здоров'я людини.

Щоб запобігти несприятливій дії на організм людини таких факторів, в нашій країні розроблені гігієнічні нормативи виробничого середовища.

Гігієнічний норматив - суворо визначений діапазон параметра виробничого середовища, який безпечний з точки зору збереження нормальної життєдіяльності і здоров'я людини.

Шляхом гігієнічного нормування встановлюються ГДК шкідливих домішок в повітрі робочої зони (воді, грунті, продуктах), оптимальні параметри мікроклімату, випромінювання, атмосферного тиску і допустимий склад добового харчування і питної води.

Існують санітарні норми проектування промислових (СН 245-71), санітарні правила зберігання, транспортування і застосування пестицидів в с.г. (СН 1123-73), санітарні норми рівнів шумів, вібрацій та шкідливих речовин ГОСТ 12.1.003-83, та ішп.

Повітря - основний фактор, що забезпечує життєдіяльність людини в усіх сферах.

Залежно від хімічного складу повітря, його фізичних і інших властивостей (температура, вологість, рухомість, тиск), а також наявності в ньому інших забруднень у вигляді пилу, мікроорганізмів повітряне середовище може бути сприятливим, несприятливим або навіть небезпечним.

Сприятливим повітряне середовище стає при досягненні в робочій зоні відповідної чистоти повітря і нормальних його метеорологічних показників (температура 20-23 °С; атмосферний тиск 740-760 мм.рт.ст.; вологість 40-60 %; швидкість руху повітря 0,2-0,5 м/с).

Повітря - джерело кисню, якій потрібен організму для окислювальних процесів і підтримання його життєдіяльності.

Доросла людина протягом доби вдихає 15-20 м³ повітря. Дорослій людині, яка знаходиться в стані спокою, потрібно 350 мл кисню за хвилину, При виконанні певної роботи, коли зростає м'язова діяльність, зростає потреба організму в кисню.

Для організму людини важливе значення має не тільки абсолютне значення кисню, а також його тиск, якій значно впливає на процес засвоєння кисню.

Встановлено, що доросла людина протягом 1 год. виділяє близько 22-23 л вуглекислого газу. Якщо концентрація вуглекислого газу в повітрі приміщення досягне 0,07-1 %, це може призвести до порушенняфункціонального стану організму.

Азот є основною складовою частиною повітря. Розчинюючи кисень в атмосферному повітрі, азот знижує його токсичну дію на організм людини.

За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на 4 класи небезпеки:

1 - надзвичайно небезпечні (ГДК становить до 0,1 мг/м );

2 - високо небезпечні (ГДК від 0,1-1,0 мг/м );

3 - речовини помірно небезпечні (ГДК від 1,1 до 10 мг/м³);

4 - малонебезпечні (ГДК більш 10 мг/м³).

Якщо в повітрі робочої зони одночасно знаходиться кілька шкідливих речовин, то для розрахунку обміну повітря підсумовують обсяги повітря, необхідні для розчинення кожної речовини до її ГДК.

Для контролю метеорологічних умов і концентрації шкідливих речовин застосовують різні прилади - термометри: вологість -гігрометри ГМВ-1, гігрографи М-21, психрометри; швидкість руху повітря - анемометри крильчатий (0,3-5 м/с); чашковий (1 до ЗО /с); катотермометри циліндричні і кулькові.

Для забезпечення нормальних умов праці необхідну кількість повітря визначають відповідно до наявних шкідливих факторів. Встановлюють вентиляцію і опалення в усіх приміщеннях відповідно СН 245-71 і СНиП 11 -33-75.

Проектування вентиляції за кратністю повітрообміну не допускається.

Якщо у виробництві утворюються пил, газ або пара, то робочі місця слід розміщувати в ізольованих приміщеннях, обладнаних примусовою припливно-витяжною вентиляцією. В місцях нагромадження шкідливих речовин необхідно влаштовувати місцеву витяжну вентиляцію.

Під час роботи у приміщенні тракторів та інш, самохідних машин необхідно видаляти вихлопні гази за допомогою стаціонарних газоводів.

Забороняється розміщувати вентилятори у виробничих примшіеннях.

Кожна вентиляційна установка повинна мати паспорт.

Під час влаштування вентиляції необхідно звернути увагу, щоб вона не призводила до переохолодження працівників і не створювала надмірного шуму.

Організація правильного освітлення робочих місць природним і штучним освітленням має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню травматизму, поліпшенню якості праці.

Недостатнє освітлення утрудняє виконання технологічного процесу і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору.

Для підтримання нормованого освітлення треба обов'язково очищати скло вікон.

Дуже впливає на організм людини шум і вібрацій..

Боротьба з шумом та вібрацією пов'язана із змінами конструкцій машин, обладнання, розробкою і впровадженням нових технологічних процесів, машин, інструменту.

Основний напрямок боротьби з шумом це зниження шуму в джерелі його виникнення за рахунок конструктивного, технологічного та експлуатаційного характеру із застосуванням різноманітних методів зниження шуму.

Звукоізоляцією шумних машин, обладнання в окремих приміщеннях досягається зниження шуму в цеху при низьких частотах на 25-35 дБ, при високих на 40-45 дБ.

При звукоізоляції джерел шуму кожухами та капотами, зниження шуму досягається на 5-15 дБ.

Звукопоглинаючі матеріали встановлюють на стінах і стелі.

Для вібропоглинання на вібруючі конструкції і деталі машин наносять шар пружнов'язких матеріалів.

Вібродемпфуючі мастики і гума знижують загальний рівень шума на 10 дБ.

Як віброізолятори вузлів застосовують амортизатори.

Влаштовують глушники шуму на всмоктуванні і вихлопні двигуні. Шум знижується на 5-15 дБ.

Замінюють шумні технології менш шумними, впроваджують дистанційне керування.

Замість металевих деталей, що труться, використовують неметалеві.

Колективний захист від дії підвищених рівнів ультразвуку полягає у зменшенні шкідливого рівня в джерелі виникнення; в локалізації дії ультразвуку конструктивними і організаційними методами; проведенні організаційно-профілактичних заходів.

Для захисту персоналу від електромагнітних полів використовують: зменшення напруженості й щільності потоку енергії шляхом використання узгоджених навантажень; екранування робочого місця; віддалення робочого місця від джерела випромінювання; раціональне розміщення обладнання; застосування 313; обладнання сигналізації.

Фактори, які формують умови праці можна розподілити на 4 групи:

1) санітарно-гігїєнічні (мікроклімат, механічні коливання, випромінювання, температура, освітленість). Усі ці параметри мають конкретні, точно фіксовані рівні та значення;

2) психофізіологічні - робоча поза, фізичні та нервово-психологічні навантаження;

3) естетичні - естетичне оформлення знарядь праці, робочого місця, матеріалів;

4) соціально-психологічні, що створюють певний психологічний клімат, в якому відбувається трудовий процес.

2. С.-г. підприємства розміщують в перспективних зонах населеїшх пунктів, відокремлюючі їх від житлового масиву, доріг та інш. об'єктів санітарно-захисною зоною.

Не допускається розміщення с.-г. підприємств в місцях, в яких рівень ґрунтових вод менш 1,5 м, в місцях можливих обвалів, залягання корисних копалин; складів мінеральних добрив і пестицидів ближче як за 2 км від рибогосподарських водойм; свинокомплексів і птахофабрик у другому поясі джерел водопостачання населених Ігунктів.

Стічні води з підприємств перед скиданням у водойми треба очищати від хімічних, механічних, біологічних та інших забруднень.

Ширина санітарно-захисної зони залежить від ступеня шкідливості виробництва і класу підприємства і встановлюється згідно з СН 245-71: для тваринницьких комплексів по вирощуванню і відгодівлі свиней (12-24 тис. гол.) - 1500 м; по вирощуванню молодняка КРС (1 -5 тис.гол) - 500 м; по виробництву молока на 800-1200 гол, - 300 м; для птахівничих підприємств до 100000 курей -несучок до 1 млн. бройлерів на рік - 300 м; для теплиць і парників – 100 м; для сховищ фруктів... - 50 м, для складів зберігання мін.добрив до 20 г - 200 м.

Територія підприємства повинна бути вирівняна, озеленена і освітлена в нічній час. Зимою - очищатись від снігу.

Будівельні майданчики, ями, котловани, траншеї огороджують.

Приміщення, в яких обладнують постійні робочі місця повинні відповідати таким санітарним нормам: висота не менш 3,2 м; об'єм повітря на одного працівника не менш 15м; площа робочого місця 4,5 м².

У приміщеннях переробки с.-г. продукції на одного працівника допускається: V - 15 м ; площа підлоги 4 м².

Ширина проходив повинна бути не менш 0,7 м, а ширина евакуаційних виходів при кількості працівників до 50 чол. не менш 0,9м.

Розміри вікон залежать від габаритних розмірів навантаженої машшш: ширина воріт перевищує на 0,6 м ширину машину, а висота - на 0,2 м.

Підлога в приміщенні має бути рівною і не слизькою. Робочі місця і приміщення, слід постійно прибирати і утримувати в хорошому санітарному стані.

3. Безпека праці

За характером дії на організм людини хімічні небезпечні і шкідливі речовини поділяються на:

- токсичні;

- подразнюючі;

- сенсибілізуючі - викликають підвищену чутливість організму;

- канцерогенні - здатні провокувати появи злоякісних пухлин;

- мутагенні - діють на генетичний апарат клітини;

- речовини, що впливають на репродуктивну функцію організму.

Пестициди, які відносяться по гігієнічній класифікації до груші бластомогенних, за рівнем канцерогегшості бувають:

Явно канцерогенні; канцерогенні; слабо канцерогенні; підрозділі на бластомогенність.

Пестициди, що належать до групи тератогенних можуть бути: Явні тератогени - підрозділі на тератогенність.

Пестициди, що впливають на репродуктивну функцію можуть мати властивості ембріотоксичності.

До роботи з пестицидами не допускають підлітків віком до 18 років, чоловіків старше 55 років, а жінок старіле 50 років, вагітних і матерів, що годують немовлят, а також осіб, які перенесли інфекційні захворювання або хірургічні операції, в яких виявлені такі хвороби як туберкульоз, захворювання периферійної і центральної нервової системи, психічні захворювання, ендокринних залоз, органів дихання, слуху, серцево-судинної системи, травного каналу, печінки,, нирок ти інш.

Особи, які при проходженні медичного огляду, виявились абсолютно здоровими, допускаються до роботи з пестицидами, після проходження відповідного навчання з охорони праці, інструктажів, при забезпеченні 313.

Особи, що в процесі роботи контактують з пестицидами проходять періодичні медогляди один раз на 12 місяців.

Одним з профілактичних засобів проти шкідливої дії пестицидів є правильний підбір продуктів та режим харчування.

Перед початком роботи з пестицидами працівники не повинні бути голодними. Перед початком роботи не можна споживати соління, оселедці, копчену рибу. Ці продукти здатні затримувати рідину в організмі, їжа повинна бути багата на білки і вітаміни.

Категорично забороняється вживати усі види алкогольних напоїв, бо вони сприяють інтенсивному всмоктуванню отруйних речовин в кров.

На місці роботи з пестицидами забороняється курити і приймати їжу. їжу приймають в спеціально відведеному місці на відстані 200 м від ділянок поля.

Відповідно до санітарних правил № 1123-73 забороняється застосовувати пестициди за допомогою авіації на полі, яке знаходиться 1 км від населеного пункту.

Необхідно постійно контролювати концентрацію пестициду в повітрі. Якщо концентрація перевищує ГДК, необхідно обмежити застосування пестициду до зниження концентрації в 2 рази.

Хімічну обробку зелених насаджень слід проводити вночі або насвітанку до сходу сонця.

4.За призначенням 313 поділяються:

а) ізолюючі костюми;

б) ЗІЗОД;

в) спецодяг;

г) епецвзуття;

д) 33 рук;

е) 33 голови;

ж) 33 обличчя;

з) 33 органів слуху;

і) 33 очей;

к) 33 від падіння з висоти;

л) захисні дерматологічні засоби.

За ГОСТ 12.4.103-83 спецодяг класифікується: М_н і М_п - від стирання, проколів;

Т₀, Т_н - підвищених, понижених температур; Р_и - рентгеновських випромінювань;

П_с - пил; Я_ж - рідких токсичних речовин; Я_т, Я₃ - твердих токсичних і аерозолів;

В_н - води; К_к - від концентрації кислот; О - організаційних розчинників;

Н_с - сирої нафти; Н_л - нафтопродуктів; Н_м - нафгових масел;

Н_ж - рослинних і тваринних жирів; З - загальних забруднень;

Б_м - мікроорганізмів; Б_н - комах.

Спецодяг підбирають по розміру: ріст, обхват грудей.

ЗВОД поділяються на фільтруючі та ізолюючі.

Фільтруючі в свою чергу поділяються на: протипилові, протиаерозольні; протигазові та універсальні. Фільтруючі застосовують, якщо концентрація шкідливих речовин обмежена не більш 0,5 % ГДК, а вміст кисню в атмосфері не менше 18 %. До фільтруючих відносяться ПШ-1 "Лепесток-200", "Лепесток-40", "Лепесток-5", У-2К, Ф-62Щ "Астра-2", РПГ-67, РУ-60. До ізолюючих відносяться шлангові і кіслородні протигази.

Читайте також:

1. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
2. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
3. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
4. Алкоголізм і безпека праці.
5. Аналіз продуктивності праці.
6. Анатомія, вікова фізіологія і гігієна серцево-судинної системи
7. Атестація робочих місць з шкідливими і небезпечними умовами праці.
8. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
9. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
10. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
11. Безпека
12. Безпека в SNMPv3

Переглядів: 1091