Тема 7. УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ (ПРАЦЮЮЧИМ) КАПІТАЛОМ
1. Сутність оборотного (працюючого) капіталу
2. Моделі управління грошовими коштами
3. Управління дебіторською заборгованістю
4. Управління товарно-матеріальними запасами
Сутність оборотного (працюючого) капіталу
У західній літературі під оборотним капіталом розуміють категорію «працюючий капітал» (working capital). Працюючий капітал визначається як різниця між поточними активами і поточними пасивами, що характеризує ступінь ліквідності короткострокової фінансової діяльності. Перевищення поточних активів над короткостроковими зобов’язаннями розглядається як капітал, що перебуває в обігу.
Управління працюючим капіталом передбачає прийняття рішень як за поточними активами, так і за поточними пасивами. У середньому 50—55 % капіталу корпорації вкладається у валовий працюючий капітал.
До поточних активів відносять статті: грошові кошти (cash); вкладення в цінні папери (marketable securities); рахунки до одержання, тобто дебітори (accounts receivable); товарно-матеріальні запаси (inventories). Поточні пасиви, тобто джерела фінансування, можна розділити на дві частини: перша — короткострокові пасиви, друга – довгострокові позички, що погашаються в цьому році. До першої належать статті: рахунки до оплати, тобто кредити (accounts payable); нараховані, але не оплачені витрати (accrued expenses); нараховані податки (accrued taxes); короткостроковий борг (notes payable). Друга частина являє собою довгостроковий борг, що за термінами погашається в даному фінансовому році (Current maturities of long-term debt).
У фінансовій літературі наводиться класичний приклад підвищення ефективності оборотного капіталу. Генрі Форд, запустивши у виробництво модель автомобіля Т, вирішив фарбувати її тільки в чорний колір і продавати торговельним агентам, як тільки вона сходить із конвеєра, за готівку, тобто не в кредит. Це дало змогу йому скоротити вкладення в оборотний капітал і сприяло розширенню виробництва продукції.
Кожна стаття оборотного капіталу здійснює оборот, що виражається в днях. Весь оборотний капітал виконує цикл, у якому він із грошової форми перетворюється в товарну і з товарної — в грошову. Чим швидше закінчується цикл обороту, тим ефективніший його результат.