• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Типи кадрової політики організації

Розрахунки за виконані підрядні будівельно-монтажні робо­ти можуть проводитися повністю за зданий об’єкт або частково у вигляді періодичних платежів. Замовник може вносити авансові платежі, якщо таке передбачено контрактом. Порядок проведен­ня розрахунків за виконані роботи, приймання-здавання закінче­них робіт (об’єктів будівництва) визначають норми «Загальних умов укладання і виконання договорів підряда у капітальному будів­ництві», затверджені постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668.

Розрахунки між замовником і підрядником здійснюються на підставі локальних кошторисів (проектних документів, де­фектних актів і т. ін.), базуючись на методі, покладеному в осно­ву визначення договірної ціни, і уточнюються за статтями вит­рат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт, які визначають базисну кошторисну вартість БМР.

Договірна ціна — це вартість підрядних робіт, за яку підряд­на організація погодилася виконати замовлення. Вона може бути твердою, динамічною або періодичною.

Тверді договірні ціни, як правило, встановлюють для будів­ництва тривалістю до 1,5 року. Вони встановлюються незмінни­ми на весь обсяг будівництва і, практично, не уточнюються (крім деяких виняткових ситуацій).

Динамічні договірні ціни є відкритими і можуть уточнюва­тися протягом всього терміну будівництва, але не частіше одного разу на рік.

Періодичні договірні ціни встановлюються відкритими і мають елементи як динамічних, так і твердих цін. Особливість такої ціни полягає в тому, що на обсяг робіт, який планується на певний період (як правило, на рік), встановлюють тверду дого­вірну ціну (фіксовану частину загальної ціни). Після закінчення періоду дії твердої ціни вартість залишку робіт може уточнюва­тися з наступним встановленням нової твердої ціни на весь за­лишок робіт або їх частину.

Взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт здійснюються за періоди, передбачені контрактом (щомісячно, за певний етап робіт і т. ін.). Для визначення вартості виконаних обсягів підряд­них будівельних робіт і розрахунків за них застосовують спе­ціальні форми первинних документів, затверджені спільним на­казом Держкомстату та Держкомітету України з будівництва і архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5:

— «Акт приймання виконаних підрядних робіт» (т. ф. № КБ-2в) використовується будівельними підприємствами і будівельними підрозділами підприємств інших видів економічної діяльності незалежно від форми власності, які виконують будівельні і мон­тажні роботи, капітальний і поточний ремонти будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної форми влас­ності. Складають цей документ щомісячно у двох примірниках спеціалісти будівельного підприємства на підставі «Журналу об­ліку виконаних робіт» (т. ф. № КБ-6) і подають замовнику (а субпідрядники — генпідряднику). В акті наводяться дані про види, обсяги і вартість виконаних у звітному періоді робіт. Вартість окремих видів робіт визначають шляхом калькулювання на базі даних про витрати ресурсів за ресурсними елементними кошто­рисними нормами на одиницю виміру обсягів виконаних робіт та їх вартості за поточними цінами. Акт підписують і завіряють печатками представники підрядника і замовника;

— «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт» (т. ф. № КБ-3) використовується у всіх будівельних підприємствах і будівельних структурних підрозділах підприємств інших видів економічної діяльності незалежно від форми власності, які ви­конують підрядні БМР за рахунок різних джерел фінансування. Порядок заповнення і подання цього документа такий же, як і ф. № КБ-2в. При необхідності один (третій) примірник цієї до­відки направляють банку, що здійснює фінансування БМР.

Виконання БМР при створенні об’єктів капітального будів­ництва обліковують в наступному порядку. Обсяги виконаних робіт визначають шляхом інвентаризації. Виконані роботи із за­кінчених частин конструктивних елементів здають замовнику щомісячно за обсягом в натуральних вимірниках.

Для накопичення, обліку і контролю обсягів виконаних БМР використовують «Журнал обліку виконаних робіт» (ф. № КБ-6), накопичувальні відомості та інші регістри, в яких відображають повністю закінчені будівництвом об’ єкти або етапи робіт, обсяги і вартість виконаних робіт з конструктивних елементів в цілому, а також обсяги і вартість окремих видів робіт, що входять до складу конструктивних елементів. Журнал є основним докумен­том, в якому фіксують хід БМР. На його підставі складають акт ф. № КБ-2в та довідку ф. № КБ-3.

Журнал обліку виконаних робіт веде керівник дільниці (ви­конроб) з кожному об’єкту будівництва на підставі замірів об­сягів виконаних робіт та єдиних норм і розцінок з кожного кон­структивного елемента або виду робіт. У журналі вказують кількість виконаних робіт лише із закінчених конструктивних елементів або видів робіт, які включені до акта ф. № КБ-2в та довідки ф. № КБ-3 і рахунки за які пред’явлені до оплати. Якщо замовник відхиляє пред’явлені до оплати рахунки з причини за­вищення обсягів робіт або включення до них робіт, не передба­чених кошторисом, суми за такими рахунками виключають з обсягів виконаних будівельно-монтажних робіт.

Для здійснення бухгалтерського обліку розрахунків за вико­нані роботи і визначення доходу підрядної будівельної органі­зації необхідно керуватися П(С)БО 18 «Будівельні контракти», згідно з яким доходи і витрати протягом виконання будівельно - го контракту визначаються з урахуванням рівня завершеності робіт на дату балансу, якщо кінцевий фінансовий результат такого контракту може бути достовірно визначений. Рівень заверше­ності робіт за контрактом може визначатися різними методами:

1) вимірюванням і оцінкою виконаних обсягів робіт;

2) співвідношенням обсягу закінченої частини робіт та їх загального обсягу за контрактом в натуральному вимірнику (при виконанні одного виду робіт);

3) співвідношенням фактичних витрат з початку виконання будівельного контракта до дати баланса і очікуваної (кошторис­ної) суми загальних витрат за контрактом (з урахуванням погод­жених змін).

У зв’язку з тим, що сума доходу підрядної організації за окремі періоди визначається розрахунковими методами, вона може не збігатися із сумою проміжних рахунків, виставлених замовнику, тобто сума доходу, відображена в обліку за креди­том рахунка 70, може відрізнятися від суми проміжного рахун­ка (Д-т рах. 36). Сума перевищення витрат підрядника і визна­ного (розрахованого) ним прибутку (а це і буде сума визнаного доходу) над сумою проміжних рахунків (без непрямих податків) на дату балансу з початку виконання будівельного контракту скла­дає валову заборгованість замовників підряднику (ВЗзам):

ВЗзам = (Пр + В) — Рп, (1.1)

де Пр — визнаний прибуток за вирахуванням визнаних збитків;

В — витрати підрядника;

Рп — сума проміжних рахунків (без ПДВ).

Якщо сума проміжних рахунків перевищує суму визнаного доходу підрядника, то виникає валова заборгованість підрядни­ка замовникам (ВЗпід):

ВЗпід = Рп — (Пр + В). (1.2)

Інформація про валові заборгованості накопичується на ра­хунку 23 за допомогою спеціальних «будівельних» субрахунків:

238 «Завершені етапи за незакінченими будівельними кон­трактами»,

239 «Проміжні рахунки».

Суму визнаного доходу (вона дорівнює сумі підписаних актів та довідок ф. № КБ-2в, КБ-3) без суми непрямих податків відоб­ражають на цих субрахунках записом:

Д-т субрах. 238 — К-т субрах. 239.

Різницю між сумою визнаного доходу і сумою проміжних рахунків (валову заборгованість замовників підряднику) відоб­ражають методом «червоного сторно»:

Д-т рах. 36 — К-т субрах. 239.

Валову заборгованість підрядника замовникам відображають такою ж бухгалтерською проводкою, але звичайним записом (доп- роводкою).

Внаслідок цих коригувань на дебеті субрахунка 238 будуть накопичуватися суми визнаного доходу за завершеними етапами незакінчених будівельних контрактів, а за кредитом субрахунка 239 — суми фактично виставлених замовникам проміжних ра­хунків. Після закінчення будівельного контракту сальдо на вка­заних субрахунках списується зворотним записом:

Д-т субрах. 239 — К-т субрах. 238.

Методику визначення і відображення на рахунках доходів та витрат будівельної організації розглянемо на умовному при­кладі. Для визначення суми проміжного доходу використаємо метод співвідношення фактично понесених витрат з початку ви­конання будівельного контракту до дати балансу і очікуваної (кош­торисної) суми загальних витрат за контрактом.

Припустимо, що підрядна будівельна організація уклала кон­тракт з твердою (фіксованою) ціною 400000 грн без ПДВ. Кошто­рисні витрати на виконання контракту складуть 300000 грн, з них поквартально: I кв. — 70000, II кв. — 150000, III кв. — 80000 грн. У зв’язку з незапланованим підвищенням цін на матеріальні ресур­си та енергоносії кошторисні витрати були переглянуті та збільшені у другому кварталі на 15000 грн та у третьому кварталі — на 10000 грн. Фактичні витрати повністю відповідали скоригованим кошторис­ним. Протягом періоду виконання контракту замовнику були ви­ставлені рахунки на загальну суму з ПДВ: у I кв. — 216000 грн (враховуючи аванс у сумі 40% від загальної ціни контракта), у II кв. — 144000 грн, у III кв. — 120000 грн.

У бухгалтерському обліку витрати підрядної організації та розрахунки із замовником будуть оформлені такими проводками (табл. 2).

Таблиця 2 Відображення в обліку витрат і доходів підрядної організації та розрахунків із замовником

Згідно з П(С)БО 2 «Баланс» валова заборгованість замов­ників підряднику за будівельними контрактами відображається у статті «Незавершене виробництво» другого розділу активу, а ва­лова заборгованість підрядника замовникам — у статті «Інші по­точні зобов’язання» четвертого розділу пасиву балансу. Після за­кінчення будівельного контракту субрахунки 238 і 239 взаємно закриваються, сальдо на них не повинно бути (незалежно від фактичного стану розрахунків підрядника із замовником за де­бетом рахунка 36).

Питання для самоконтролю

1. Наведіть визначення будівельної діяльності та розкрийте особливості її здійснення.

2. Перелічіть особливості будівельної діяльності та вкажіть характер їх впливу на організацію бухгалтерського обліку.

3. Охарактеризуйте порядок оформлення первинними доку­ментами та контролю за витрачанням матеріалів і сировини у будівництві.

4. Перелічіть нормативні документи, що визначають мето­дичні основи обліку витрат у будівництві.

5. Розкрийте особливості відображення в обліку витрат на замовлення згідно з П(С)БО 18 «Будівельні контракти».

6. Наведіть первинні документи, якими оформлюється ро­бота будівельних машин і механізмів при різних організаційних формах їх використання.

7. Наведіть характеристику тимчасових нетитульних споруд і пристроїв та розкрийте порядок відображення в обліку опе­рацій їх створення, використання і ліквідації.

8. Перелічіть витрати будівельних організацій, які належать до загальновиробничих.

9. Охарактеризуйте особливості відображення в обліку, роз­поділу та списання загальновиробничих витрат підрядної буді­вельної організації.

10. Наведіть бухгалтерські проводки з відображення в об­ліку генпідрядника загальновиробничих витрат, які компенсу­ються субпідрядником.

11. Які є первинні документи з обліку розрахунків підряд­ника із замовниками?

12. Наведіть визначення понять «валова заборгованість за­мовників підряднику» та «валова заборгованість підрядника за­мовникам».

13. Поясніть призначення та порядок використання в об­ліку субрахунків 238 та 239.

14. Наведіть основні бухгалтерські проводки з відображення в обліку витрат і визнаного доходу будівельної організації та роз­рахунків підрядника із замовниками.

Література до теми

1. Кавторева Я.В. Строительство: особенности бухгалтерс- кого и налогового учета. — Х.: Фактор, 2000. — 456 с.

2. Все об учете и организации строительной деятельности / Рудяк Ю., Пирожненко О., Кавторева Я., Клименко А., Витков- ская О. — 2-е изд., перераб. и доп. — Х.: Фактор, 2005. — 456 с.

3. Методичні рекомендації з формування собівартості буді­вельно-монтажних робіт. Затверджено наказом Державного ко­мітету з будівництва і архітектури України від 16.02.2004 р. № 30.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Буді­вельні контракти». Затверджено наказом МФУ від 28.04.2001 р. № 205 (зі змінами і доповненнями).

5. Загальні умови укладання і виконання договорів підряду в капітальному будівництві. Затверджено постановою КМУ від

01.08.2005 р. № 668.

Типи кадрової політики організації

Типи кадрової політики організації наведені на рис. 5.1.

Пасивна кадрова політика характеризується наступним:

1) керівництво організації немає чіткої програми дій відносно персоналу, а кадрова робота полягає в усуненні негативних наслідків;

2) відсутність прогнозу кадрових потреб та способів оцінки праці персоналу, діагностики кадрової ситуації;

3) керівництво працює у режимі екстреного реагування на конфліктні ситуації, прагне усунути їх будь-якими засобами без аналізу причин і можливих наслідків.

Реактивна кадрова політика полягає у наступному:

1) керівництво організації здійснює контроль за симптомами негативного стану в роботі з персоналом, причинами і ситуацією розвитку кризового стану;

2) відсутність мотивації до високопродуктивної праці;

3) кадрова служба має засоби діагностики ситуації, а за необхідності надає екстрену допомогу;

4) труднощі виникають при середньостроковому прогнозуванні.

Превентивна кадрова політика характеризується наступним:

1) керівництво організації має обґрунтовані прогнози розвитку кадрової ситуації, але не має засобів впливу на неї;

2) кадрова служба має не тільки засоби діагностики персоналу, а і прогнози кадрової ситуації на середньостроковий період;

3) головний недолік цієї політики - відсутність цільових кадрових програм.

Активна кадрова політика полягає в наступному:

1) керівництво організації має не тільки прогнози, а й засоби впливу на ситуацію;

2) кадрова служба розробляє антикризові кадрові програми, здійснює моніторинг ситуації, регулює виконання програм відповідно до внутрішньої та зовнішньої ситуацій;

3) керівництво організації має якісні програми кадрової роботи з варіантами їх реалізації при різних ситуаціях.

Авантюристична кадрова політика полягає у наступному:

1) керівництво не має якісного діагнозу кадрової роботи, але прагне впливати на ситуацію;

2) кадрова служба не має засобів прогнозування кадрової ситуації, але в програми розвитку організації включаються плани кадрової роботи, які не передбачають своєчасного усунення можливих змін ситуації;

3) плани будуються на емоціональних мало аргументованих заходах без попереднього та всебічного розгляду, а при різких змінах ситуації на ринку виявляється нездатність швидкого здійснення перенавчання персоналу для роботи в нових умовах, або залучення із зовнішніх джерел.

За ступенем відкритості формування кадрового складу в організації виділяють два типи кадрової політики - відкриту і закриту.

Відкритакадрова політика характеризується тим, що організація прозора для співробітників на будь-якому рівні при прийнятті як на низову так і на керівну посади. Приймають на роботу спеціалістів високої кваліфікації на основі конкурсного відбору. Цей тип кадрової політики характерний для організацій, які ведуть конкурентну політику, зорієнтовану на швидке зростання обсягів виробництва і завоювання передових позицій на зовнішньому ринку.

Закрита кадрова політика організації характеризується тим, що вона зорієнтована на просування на вищі посади тільки своїх працівників. Цей тип кадрової політики використовується в умовах дефіциту кадрових ресурсів.

Змістом кадрової політики є робота з персоналом у відповідності з концепцією розвитку організації. Кадрова політика - це складова частина стратегічно зорієнтованої політики організації. Метою кадрової політики є забезпечення оптимального балансу процесів оновлення і збереження кількісного та якісного складу кадрів у його розвитку відповідно до потреб самої організації. Вона повинна відповідати вимогам чинного трудового законодавства і стану ринку праці в регіоні.

Читайте також:

1. III ПОЛІТИКИ.
2. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
3. PR-відділ організації: переваги і недоліки
4. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
5. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
6. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
7. Агресивний тип дивідендної політики включає метод стабільного приросту дивідендів і метод постійного коефіцієнта виплат.
8. Акти з охорони праці в організації.
9. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
10. Активний характер соціальної політики.
11. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
12. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.

Переглядів: 1036