• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розгляд справ за касацією

Відповідно до ст. 428 КПК суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження протягомп'яти днів з дня надходження касаційної скарги, якщо відсутні підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги або відмови у відкритті касаційного провадження. Питання про відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує без виклику сторін кримінального провадження.

Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо:

> касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскар­женню в касаційному порядку;

> з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших доку­ментів, вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Про відкриття або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження, про відмову у відкритті касаційного проваджен­ня (разом із касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами) невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.

Суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання необхідних вимог, постановляє ухвалу про залишення касацій­ної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки касаційної скарги і вста­новлюється строк, необхідний для їх усунення, який не може перевищува­ти п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху невідклад­но надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.

Якщо особа усунула недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду ка­саційної інстанції. Протягом п'яти днів після усунення недоліків касацій­ної скарги чи закінчення строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги, суд касаційної інстанції вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно ч.3 ст.429 КПК касаційна скарга повертається, якщо:

- особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;

- її подала особа, яка не має права подавати касаційну скаргу;

-вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і осо­ба, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поно­влення.

Копія ухвали про повернення касаційної скарги невідкладно надсила­ється особі, яка подала касаційну скаргу, разом із касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами. Залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду ка­саційної інстанції у межах строку на касаційне оскарження.

Відповідно ст..430 КПК суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження без виклику сторін:

■ надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження учас­никам судового провадження разом з копіями касаційних скарг, інформаці­єю про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;

-витребовує матеріали кримінального провадження;

-вирішує заявлені клопотання;

- вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оска­ржуються;

- вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду.

Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки провадження касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухва­ли надсилаються учасникам судового провадження.

Після проведення підготовчих дій та отримання матеріалів кримінально­го провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підго­товки та призначення касаційного розгляду. Засуджений підлягає обов'яз­ковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов'язковою його участь, а засуджений, що утримується під вар­тою, - також у випадках, коли про це надійшло його клопотання.

Учасники провадження мають право подати до суду касаційної інстан­ції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.

Структура заперечення:

Стаття 431 КПК визначає вимоги до заперечення на касаційну скаргу:

І) найменування суду касаційної інстанції;

2) прізвище,ім'я, по батькові (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

З) вказівку на судове рішення, яке оскаржується;

4) номер кримінального провадження в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;

5) обгрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;

6)у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу;

7) перелік матеріалів, які додаються.

У запереченні на касаційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у касаційному розгляді.

Заперечення на касаційну скаргу підписується особою, яка його подає.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не мас права досліджувати докази, встановлювати та визнава­ти доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рі­шенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується стано­вище засудженого чи виправданого. Якщо задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, суд касаційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.

4.Касаційний розгляд (ст..434 КПК) здійснюється згідно з правилами розгляду у суді апеляційної інстанції з урахуванням деяких особливостей. Після виконання необхідних дій і вирішення клопотань учасників судового провадження, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї.

Сторони та інші учасники судового провадження висловлюють свої до­води. Першою висловлює доводи особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим висловлюють доводи ви­правданий, засуджений. За ними висловлюють доводи інші учасники судо­вого провадження. Суд має право обмежити тривалість висловлення дово­дів, встановивши для всіх учасників судового провадження рівний промі­жок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судо­ве засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких рішенням суду касаційної інстанції є обов'язковою, касаційний розгляд відкладається. Після закінчення касаційного розгляду колегія суддів вихо­дить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Письмове касаційне провадження. Суд касаційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їхньої відсутності.

Якщо проводилося письмове касаційне провадження, то копія судового рішення суду касаційної інстанції надсилається учасникам судового прова­дження протягом трьох днів з моменту його підписання.

Читайте також:

1. I. Сторони в справі про банкрутство
2. IIІ. Інші учасники провадження у справі про банкрутство
3. А.А.Налчаджан виділяє: образ тіла (тілесне Я), наявне Я (справжнє-Я), динамічне-Я, фактичне-Я, ймовірне-Я, ідеалізоване-Я, уявне-Я та інші.
4. Адміністративні справи, пов'язані із реалізацією вибор­чих прав (ст.ст. 172, 173, 174, 175, 176).
5. Аналіз фактичних обставин справи.
6. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
7. Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні
8. АРХІВИ ТА АРХІВНА СПРАВА В ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ ТА В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У 18 СТ.
9. АРХІВИ ТА АРХІВНА СПРАВА ДОБИ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ І ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (1917-1920 РР.)
10. АРХІВИ ТА АРХІВНА СПРАВА КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ УКРАЇНИ
11. АРХІВНА СПРАВА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ, НА БУКОВИНІ ТА ЗАКАРПАТТІ У 1920-1930-Х РР.
12. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни

Переглядів: 471