Конституція України та новий Кримінальний процесуальний кодекс України визначають зміст кримінально-процесуальних функцій. Загальні завдання кримінального провадження, що сформульовані у ст..2 КПК України, передбачають різні форми і методи їх реалізації судом та сторонами у кримінальному процесі.
Функція-це вид діяльності. Виходячи із цього можна зробити висновок, що
кримінально-процесуальні функції-це виражені у законі основні напрямки процесуальної діяльності,які здійснюються судом та сторонами з метою реалізації завдань кримінального судочинства.
Відрізняють три основні функції:
- обвинувачення, яку здійснюють прокурор, слідчий, працівники оперативних підрозділів, потерпілий, цивільний позивач та їх представники;
- захисту, яку здійснюють підозрюваний, обвинувачений, засуджений, цивільний відповідач, їх представники та захисник;
- вирішення справи(правосуддя), яку здійснюють суд, суддя, слідчий суддя, присяжні засідателі.
Наявність процесуальних функцій у кримінальному процесі, здійснення їх різними суб’єктами на демократичних засадах забезпечує виконання завдань кримінального процесу.
5.Кримінально-процесуальні гарантії.
Для забезпечення виконання завдань кримінального провадження законом передбачені процесуальні гарантії.
Кримінально-процесуальні гарантії – це визначені процесуальним законом засоби забезпечення ефективного функціонування кримінального процесу.
До них слід віднести:
- достатній ступінь урегульованості кримінально-процесуальної діяльності;
- кримінальну процесуальну форму;
- засади кримінального провадження;
- процесуальні права суб’єктів кримінального процесу;
- можливість застосування заходів процесуального примусу;
- судовий контроль за досудовим розслідуванням;
- відомчий контроль;
- процесуальне керівництво прокурором досудовим розслідуванням;
- можливість оскарження судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, у Верховний суд України та за нововіявленими обставинами.