ПОНЯТТЯ І ВИДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ РІШЕННЯ

Складання слідчим, органом дізнання, особою, що проводить дізнання, прокурором або суддею процесуальних документів - не механічний, а творчий процес, у якому знання закону й наукових рекомендацій повинні сполучатися з ретельним аналізом зібраних доказів по розслідуваній або розглянутій кримінальній справі й логічному їхньому викладенні в тому або іншому процесуальному акті. При складанні процесуальних документів неприпустимо сліпе копіювання зразків, пропонованих у різних довідниках, оскільки не буває абсолютно однакових як злочинів, так і осіб, їх що вчинили. Кваліфікація протиправних діянь по одній й тій же статті кримінального кодексу аж ніяк не припускає, що тактика їхнього розслідування й виклад доказової інформації в процесуальних актах будуть однакові по кожній справі.

Процесуальним актом на досудовому слідстві є документ, складений слідчим, органом дізнання, особою, що проводить дізнання, прокурором на підставі кримінально-процесуального закону з дотриманням процесуальної форми в ході провадження слідчих дій або у зв'язку із прийняттям ними рішень, у якому в письмовому виді зафіксована інформація, яка відображає хід і результати розслідування.

Визначення: Процесуальні документи – це передбачені й регламентовані нормами кримінально-процесуального закону акти, у яких в процесуальній формі фіксуються дії та рішення посадових осіб і органів, відповідальних за виконання завдань кримінального судочинства.

Процесуальні акти підрозділяються на рішення та протоколи.

Відповідно до ст. 110 КПК України - процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Судове рішення приймається у формі ухвали або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 КПК України.

Необхідно сказати, що рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК.

Так, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Так, «постанова» - це рішення органа дізнання, слідчого, прокурора, а так само рішення, винесене суддею одноосібно або апеляційним судом. Воно містить обов'язкові для виконання владні волевиявлення й висновки по правових питаннях, що виникають при порушенні та розслідуванні кримінальної справи. У відповідності ст. 110 КПК України постанови виносяться у випадках, зазначених в КПК України (постанови про притягнення в якості обвинуваченого, про провадження обшуку або виїмки й тощо), а так само тоді, коли це визнає необхідним сам слідчий (про передачу кримінальної справи по підслідності, про уточнення анкетних даних обвинуваченого, про передачу грошей на депозитний рахунок тощо).

Класифікація процесуальних рішень визначається їхнім функціональним призначенням. За цією ознакою такі акти можна згрупувати в такий спосіб:

1) постанови, що визначають виникнення й напрямок справи (про зупинення досудового слідства тощо);

2) постанови, що вводять у справу учасників процесу й визначають їхній процесуальний статус (постанова про визнання потерпілим, про притягнення в якості обвинуваченого тощо);

3) постанови, спрямовані на збирання й дослідження доказів (про призначення експертизи, про провадження обшуку, виїмки, огляду і т.д.);

4) постанови, які забезпечують відшкодування шкоди, заподіяної злочином, і можливу конфіскацію майна (постанова про накладення арешту на майно та кошти обвинуваченого тощо);

5) постанови, що забезпечують належну поведінку учасників процесу (про застосування запобіжних заходів, про привід, про оголошення розшуку обвинуваченого тощо;

6) постанови, які вирішують клопотання учасників процесу (постанова про відмову в задоволенні клопотання обвинуваченого тощо).

Іншим критерієм процесуальних рішень на стадії досудового розслідування, можна вважати підстави вступу їх у законну дію:

1) постанови, що вступають у дію без санкції прокурора, його згоди або затвердження;

2) постанови, по яких повинні бути отримані санкція, згода прокурора, або постанови, які повинні бути їм затверджені;

3) постанови, які виносяться суддею або судом у порядку судового контролю за досудовим розслідуванням.

Постанова повинна відповідати вимогам: а) законності; б) обґрунтованості; в) вмотивованості; г) своєчасності, а також логічності, стислості і ясності.

У відповідності зі статтею 110 КПК України постанова складається із трьох частин: вступної, мотивувальної й резолютивної.

Так, постанова слідчого, прокурора складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:

· місце і час прийняття постанови;

· прізвище, ім’я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;

2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:

· зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;

· мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;

3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:

· зміст прийнятого процесуального рішення;

· місце та час (строки) його виконання;

· особу, якій належить виконати постанову;

· можливість та порядок оскарження постанови.

Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов’язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Наступним видом процесуальних актів є протокол.

Протокол - це документ про проведення слідчих і судових дій, про їх зміст і наслідки.

До протоколів пред'являються наступні вимоги:

1. Протокол повинен бути складений належним органом (слідчим, органом дізнання, особою, яка проводить дізнання, прокурором або секретарем судового засідання і підписаним суддею).

2. У протоколі повинні бути реквізити, передбачені ст. 104 КПК України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Реєстр матеріалів досудового розслідування.	\|	Так, відповідно до ст. 104 КПК України, у випадках, передбачених КПК, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.