Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Систематизація експлуатаційних пошкоджень типових деталей. Прикмети граничного стану ДМ.

 

5.1 Основні пошкодження приводів і передач.

 

В період експлуатації деталі устаткування отримують різноманітні пошкодження і руйнування (надлом, пластичні деформації, зношення), втрата пружності і т.п., що призводить до втрати їх функцій, аварійних ситуацій тощо. В умовах експлуатації метою технічного обслуговування є попередження цих явищ.

Руйнування деталей є однією з головних причин раптових відмов машин і наступних позапланових ремонтів. Руйнування може бути викликане:

– помилками, які допущені при проектуванні машини;

– порушенням технології виготовлення деталей;

– порушенням правил експлуатації;

– природними процесами накопичення пошкоджень від втоми матеріалу;

– зношенням матеріалу;

– старінням матеріалу.

До помилок проектування можуть бути віднесені:

1. Невірні розрахунки розмірів деталей і вибору матеріалу деталей та зміцнюючої обробки;

2. Наявність проточок, зварних швів у найбільш навантажених зонах деталей.

До технологічних порушень відносяться:

– невідповідність марки матеріалу технічним умовам креслень;

– забоїни при складанні чи транспортуванні;

– перевантаження чи ослаблення затягування різьбових, шплінтових та інших з’єднань;

– невідповідність класу шорсткості поверхонь і зміцнюючого виду обробки технічним умовам на кресленні;

До експлуатаційних порушень, які призводять до поломки деталей машин, відносяться:

– робота в умовах, які не відповідають умовам застосування;

– невиконання регламенту профілактичних замін деталей;

– порушення режимів технічного обслуговування;

– невідповідність режимів навантаження і змащення вимогам технічної документації.

Аналіз зломів деталей показує, що в кожному з них можна виділити: фокус злому (початок руйнування), зону повільного розвитку тріщини і зону миттєвого розвитку тріщини (зону долому).

Вигляд злому залежить від матеріалу деталі, характеру її навантаження, місця розташування концентратора напруги.

Так, наприклад, якщо руйнування виникло під кутом 45°, то руйнування виникло від циклічних навантажень при крутильних навантаженнях.

Якщо надлом виник під кутом, близьким до 90°, то руйнування виникло від значних крутильних перевантажень, а також від повторних згинальних навантажень.

При наявності різкого концентратора надлом народжується на поверхні, перпендикулярній до осі валу.

Дослідження надлому дає відповідь про причину руйнування.

Основними видами руйнувань деталей машин є:

В’язке руйнування, яке характеризується інтенсивною пластичною деформацією матеріалу деталі на всіх етапах руйнування.

Злом при в’язкому руйнуванні має волокнисту будову і внаслідок сильної деформації зерен не має кристалічного блиску. Розвиток руйнування йде з малою швидкістю.

В’язке руйнування найбільш часто зустрічається в деталях з низько і середньо вуглецевих сталей. Причина його – помилки, які допущені при розрахунках на міцність, збиранні, монтажі чи експлуатації.

До способів підвищення опору в в’язкому руйнуванню відносяться:

– обмеження перевантажень конструктивними рішеннями, які сприяють зниженню навантажень;

– застосування сталей з підвищеною границею міцності;

– застосування термічної обробки з середньо температурним відпуском.

- Крихке руйнування

Крихкий надлом деталі наступає без помітних слідів попередньої пластичної деформації.

Злом при крихкому руйнуванні має чітку кристалічну будову. Для крихкого злому характерна наявність блискучих ділянок великого розміру, які називаються фасетками.

Прикметою крихкого надлому є гладкі, рівні межі злому без скосів, чи з невеликими скосами.

Крихке руйнування характерно для деталей з середньо та високовуглецевих сталей, які підлягають термічній обробці і які зазнають ударне навантаження або напругу, яка перевищує границю міцності, а також при зменшенні ударної в’язкості в результаті дії низьких температур. Крім цього, даний вид руйнування може мати місце при статичному навантаженні деталей з концентраторами напруги (зрізи, зварні шви, груба обробка) і при надвисокій твердості гартування.

Опір деталей крихкому руйнуванню можна підвищити за рахунок:

– зниження жорсткості удару за допомогою різноманітних амортизаторів;

– обмеження навантаження деталі;

– об’ємне гартування і високотемпературний відпуск;

– скасуванням виливу концентраторів напруги.

Руйнування від втоми має дві характерні зони:

– зону повільно розвитку тріщини (зону руйнування від втоми) і зону швидкого розвитку тріщини (зону долому). Зона руйнування від втоми має гладку матову поверхню, яка утворюється в результаті притирання поверхонь тріщини, яка розвивається. Зона долому має кристалічну поверхню, яка показує, що кінцеве руйнування має характер крихкого, або хвильову поверхню, що засвідчує, що руйнування було в’язким.

Основними заходами підвищення втомлюваної міцності деталей є:

– усунення або зменшення впливу конструктивних або технологічних концентраторів напруги;

– обмеження перевантаження деталей;

– зміцнення поверхневого шару металу обкаткою або струменевою обробкою дробинами.;

застосуванням сталей з високим рівнем втомлюваної міцності


Читайте також:

  1. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  2. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  3. VI. Узагальнення та систематизація знань
  4. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
  5. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
  6. Аналіз і оцінка стану охорони праці
  7. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
  8. Аналіз ризикованості підприємства на основі показників фінансового стану.
  9. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
  10. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ
  11. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці
  12. Аналіз стану основних засобів




Переглядів: 952

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Класифікація деталей і їх дефекти.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.05 сек.