Авіаційна метеорологічна станція

Про спостереження за погодою в Рівному згадується ще до 1841-1842 років, які велися з перервами до 1929 року (з 1925-1933р.-дощомірні спостереження). Дані спостережень за 1919-1933 роки знаходяться у архіві метеорологічного інституту Варшави, про що свідчить запис у Паспорті г/м станції. Інших архівних даних спостережень до 1939 року на жаль немає.
УГМС УРСР організовані спостереження 01.09.1940р., які були перервані Великою Вітчизняною війною і відновлені після звільнення м. Рівне від німецької окупації 22.02.1944 року, Метеостанція в м. Рівне була відкрита як гідрометеорологічна станція 6 типу по вул. Східня №18.
10 жовтня 1944 року метеостанція була перенесена на територію аеродрому, де функціонує і зараз як АМСЦ II розряду. З часу відкриття АМСЦ Рівне працює безперервно.

Основні завдання АМСЦ :

· Прогнозування умов погоди та метеорологічне обслуговування авіації, що включає в себе послуги із забезпечення метеорологічними прогнозами, консультаціями і спостереженнями, а також іншою метеорологічною інформацією та послугами, що надаються для суб'єктів авіаційної діяльності відповідно до вимог документів, чинних в Україні, та стандартів міжнародних організацій ВМО та ІКАО;

· Забезпечення, органів державної влади, місцевого самоврядування, суб'єктів галузей економіки, населення, Збройних Сил, інших споживачів інформацією загального користування про гідрометеорологічні умови та забруднення навколишнього природного середовища, прогнозами та попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, а також здійснення гідрометеорологічного обслуговування;

· Проведення комплексу спостережень: метеорологічних авіаційних, метеорологічних приземних по програмі опорної мережі, метеорологічних та інших спостережень, передбачених планами робіт, їх своєчасне оброблення та передачу інформації споживачам, в тому числі про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища.

· Забезпечення впровадження та функціонування системи управління якістю метеорологічного обслуговування авіації відповідно до діючих державних стандартів України з питань управління якістю.

На метеостанції проводятья спостереження за всіма метеорологічними явищами: швидкістю та напрямком вітру, хмарністю, температурою повітря, атмосферним тиском . Метеостанція працює безперервно, отримуючи дані з автоматичних приладів спостереження за погодою кожні 15 секунд. Усі дані з метеостанції передають у зашифрованому вигляді. Кожні півгодини рівненські метеорологи передають зібрану та зашифровану інформацію до столиці, а звідти її передають у міжнародний банк даних до Брюсселя. На основі цих даних складаються синоптичні карти, відповідно до яких синоптики роблять свої прогнози. За такою схемою збирають метеорологічну інформацію по всьому світу.

Метеомайданчик, на якому розташовані автоматичні прилади для гідрометеорологічних спостережень, має розміри 26 на 26 метрів.

Прилади, які застосовують на метеостанції:

Витяжні термометри - грунтовий термометр для вимірювання температури на глибинах. Такі термометри встановлюються серіями для вимірювання температур на глибинах 20 ,40, 80, 160 і 320 см. Складається з укладеного в металеву оправу ртутного термометра, насадженого на дерев'яну палицю. Для установки В. Т. бурять свердловину до заданої глибини і вводять в неї ебонітову трубку з металевим дном, в яку опускають В. Т. до щільного прилягання оправи до дна трубки. При спостереженнях спостерігач витягує термометри з ебонітових трубок і виробляє відліки.

Прилади, які вимірюють температуру грунту -розташовані на оголеній ділянці, занурюють на глибині 5,10,15,20 см і інформація одразу передається на комп’ютер.

Опадомір або плювіометр — метеорологічний прилад для виміру кількості опадів. Сладається з дощевимірювального відра (площа 200 см², висота 40 см), дощевимірювального стакана і спеціального захисту з 16 пластин (конструкція В. Д. Третякова). Кількість опадів вимірюється у міліметрах шару води. Задля постійної реєстрації (наприклад, у віддалених малодоступних місцях) використовують плювіографи, прилади безперервної реєстрації кількості опадів.

Психрометрична будка — жалюзійна будка особливої конструкції, розташована на метеорологічному майданчику. В ній встановлюють психрометр,волосяний гігрометр,максимальний і мінімальний термометри чи самописні прилади.

Мерзлотомір , який являє собою водонепроникну трубку, в яку вкладається гумова трубка, всередині якої проходить капроновий шнур з вузликами, які не дають можливості переміщуватись стовпчику льоду під час роботи з мерзлотоміром. Для утворення льоду при мінусових температурах у ґрунті гумову трубку повністю заливають дистильованою водою і з обох боків закривають капроновими пробками. За 2-3 тижні до настання морозів буром роблять свердловину, вставляють в неї захисну трубку, а проміжки між стіною свердловини і захисною трубкою щільно засипають землею. Після цього в захисну трубку вкладають гумову трубку з сантиметровими позначками, нульова поділка яких розміщується на рівні поверхні ґрунту. Відліки мерзлотоміром починаються з настанням мінусових температур і проводжують до певного розмерзання ґрунту. Для визначення глибини промерзання ґрунту гумову трубку витягують і пальцями прощупують її зверху до низу, установлюючи межі льодового стовпчика. За поділками визначають глибину промерзання ґрунту з точністю до 1 см.

Цікаво на метеостанції вимірюють видимість.
Визначають її візуально. Для довжини до двох кілометрів мають щити-орієнтири. А от видимість у десять кілометрів визначають по горі в селі Дядьковичі. Якщо її не видно, значить видимість менша за 10 кілометрів. Тоді звертають увагу на інший орієнтир – будинок культури із зеленим дахом в Омеляні, який знаходиться на відстані п’ять кілометрів. Видимість у три кілометри визначають завдяки ряду дерев обабіч станції.

На метеомайданчику спостерігають за тою погодою, яка панує нині. А відповідно до зібраних даних, прогнозують її на майбутнє. Для цього складаємо спеціальні синоптичні карти. На них позначають хмарність, напрям та швидкість вітру, температуру, атмосферний тиск тощо. Для того, хто не вміє її розшифрувати, така карта може видатися абсолютно незрозумілою. А для метеоролога – це цілий світ.

По всьому світу вісім разів на добу в один і той же час ведуться спостереження і зводяться у спільну базу даних. Працюють за скоординованим міжнародним часом – за Грінвічем. Саме по синоптичних картах, враховуючи всі зібрані дані, синоптики і визначають, якою буде погода на певній території в найближчі дні.
За словами Ніни Мороз, погода в інтернеті складається за допомогою спеціального програмного забезпечення, відповідно до математичних розрахунків. Але вона ніколи не буде настільки точною, як у метеорологів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ваги лабораторні	\|	Визначення кислотності грунту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.