При розрахунку поверхневого (сухого) повітроохолоджувача визначають площу поверхні, що передає тепло й об’ємну витрату циркулюючого повітря (якщо він попередньо не заданий).
Площу поверхні, що передає тепло, повітроохолоджувача Fв (м2) розраховують за формулою
q – середній температурний напір між циркулюючим повітрям і холодильним агентом або водою, °С.
Під час руху повітря поперек труб зі швидкістю 3–5 м/с коефіцієнт теплопередачі сухого гладкотрубного повітроохолоджувача kв= 30¸35 Вт/(м2×К), а під час руху повітря уздовж труб – kв= 17¸20 Вт/(м2×К). Для ребристих повітроохолоджувачів при швидкості руху повітря 4–5 м/с і густині теплового потоку 100–120 Вт/м2 kв= 12¸17 Вт/(м2×К).
Для підбору вентилятора визначають об’ємну витрату циркулюючого повітря з рівняння
, (3.54)
де Vв - об’ємні витрати повітря, що циркулює, м3/с;
rв - густина повітря, кг/м3 (визначають за і– d-діаграмою або за психометричною таблицею відповідно до температури повітря, що виходить з повітроохолоджувача).
Ентальпію повітря, що входить і1 і виходить і2 визначають за i –d-діаграмою.