• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підготовка оборони взводу

По всьому фронту опорного пункту механізованого взводу відривається суцільна траншея, яка з'єднує одиночні (парні) окопи для особового складу механізованих відділень, окопи для бойових машин піхоти, танків, протитанкових керованих ракетних комплексів, інших вогневих засобів і укриття для особового складу. Від опорного пункту в глибину оборони відривається хід сполучення, який обладнується для ведення вогню.

Перша траншея є переднім краєм оборони і обороняється взводами першого ешелону.

Основу системи вогню взводу складає вогонь танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), протитанкових гранатометів і кулеметів.

Безпосередньо перед переднім краєм підготовляється зона суцільного багатошарового вогню, вся місцевість у смузі до 400 м. перед переднім краєм повинна знаходитися під вогнем взводу, а мертві простори, які є, повинні уражатися вогнем артилерії і мінометів із закритих вогневих позицій.

Загородження та підступи до них повинні добре проглядатися і прострілюватися вогнем всіх видів.

Готовність системи вогню визначається заняттям бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами), танками, гарматами та іншими вогневими засобами вогневих позицій, підготовкою даних для стрільби, а також наявністю боєприпасів.

У першу чергу, встановлюються дротяні, вибухові та інші загородження перед переднім краєм опорного пункту (вогневими позиціями) взводу(роти, батальйону), як показано на рис.6.1.23 а,б.

У другу чергу, відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), протитанкових керованих ракетних комплексів та інших вогневих засобів.

Командир механізованого, танкового взводу зобов’язаний скласти схему опорного пункту взводу. Схема опорного пункту взводу подається командиру роти, а схема опорного пункту роти – командиру батальйону на затвердження.

На схемі опорного пункту взводу, як правило, указуються: орієнтири, їх номери, найменування і відстань до них; положення противника; смуга вогню взводу та додаткові сектори обстрілу; позиції відділень, їх смуги вогню і додаткові сектори обстрілу; основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, а також вогневих засобів, які забезпечують проміжки з сусідами, їх основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводу та місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення (танковому взводу - тільки ділянки зосередженого вогню); ділянку зосередженого вогню роти та місце в ньому, по якому веде вогонь взвод, а на схемі вогню гранатометного взводу, крім того, рубежі загороджувального вогню та позиція механізованого підрозділу, якому взвод приданий; рубежі відкриття вогню з танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів; позиції вогневих засобів командира роти (батальйону), розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах, та їх сектори обстрілу; загородження і фортифікаційні спорудження; позиції сусідніх підрозділів та межі їхніх смуг вогню на флангах взводу; місце командно-спостережного пункту взводу.

Для ведення оборони вночі, командир взводу, до початку темряви повинен визначити і вказати підлеглим командирам: добре видимі вночі орієнтири; завдання щодо підготовки зброї та вихідних даних щодо ведення вогню вночі; порядок спостереження і підслуховування; по яких ділянках місцевості перед переднім краєм і на флангах додатково підготувати вогонь; порядок застосування приладів нічного бачення і засобів освітлення місцевості, а також завдання щодо знищення та осліплення засобів освітлення противника; додаткові заходи щодо забезпечення проміжків і флангів; розпізнавальні знаки своїх військ; способи орієнтування та цілевказання.

Рис.6.1.23а Протипіхотні

Дротяний тинок	Переносні дротяні їжаки
Гірлянди з колючого дроту	Дротяна сітка на високих кілках

Рис.6.1.23б проти бронетанкової техніки

Надолби з кілків, стальних або залізобетонних балок	Із валунного каміння
Ескарп     Дворогі надовби	Контрескарп     Протитанковий рів     Протитанковий рів, влаштований вибуховим чином

Рис. 6.1.23 а,б.Загородження, що встановлюються перед переднім краєм оборони відділення взводу, роти, батальйону.

В обороні взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття атаки противника.

Вдень для знищення окремих груп противника, який намагається вести розвідку, пророблювати проходи в загородженнях, або проникнути в глибину оборони, у механізованому взводі призначається черговий вогневий засіб (чергова бойова машина піхоти), а у танковому взводі – черговий танк. Особовий склад, який знаходиться в постійній готовності до негайного відкриття вогню із запасної, або тимчасової вогневої позиції. Крім того, черговий вогневий засіб перешкоджає пересування противника в його розташування і ведення ним інженерних робіт. Снайпер знищує офіцерів, снайперів, спостерігачів та інші цілі противника. Решта особового складу взводу вдосконалює інженерне обладнання позицій, займається бойовою підготовкою, або проводить технічне обслуговування бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків.

Вночі дві третини особового складу кожного відділення (члени екіпажу бойової машини піхоти, бронетранспортера, танка в кількості, яка дозволяє вести вогонь із озброєння бойової машини) повинні знаходитися на позиції (в бойовій машині піхоти, бронетранспортері, танку) в готовності до ведення вогню.

Відпочинок особовому складу надається за дозволом командира роти. Особовий склад, який відпочиває, розташовується в укриттях (бліндажах) і траншеях поблизу вогневих засобів в готовності зайняти свої місця за тривогою в бойових машинах. Біля укриттів виставляються спостерігачі, які встановленим сигналом оповіщають всіх відпочиваючих, ви­кликаючи їх на позиції.

У бойовому наказі на оборону командир взводу (відділення) вказує:

- орієнтири;

- склад, положення та характер дій противника;

- завдання сусідів;

- завдання взводу, відділенням (особовому складу відділенням), їх позиції, смуги вогню і додаткові сектори обстрілу, основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції БМП (БТР), танків, їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводу (відділення); завдання черговим вогневим засобам; завдання щодо забезпечення проміжків і флангів; та інші.

- сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними;

- час готовності до оборони;

- своє місце і заступника.

Читайте також:

1. I підготовка їх до завантаження у повітряні судна
2. БЕЗПОСЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ХВОРОГО ДО ОПЕРАЦІЇ
3. Ведення оборони
4. Вимоги до джерел водозабезпечення, підготовка води
5. Відділення не має права залишати позицію, яку займає, і відходити без наказу командира взводу.
6. Державне управління галузі оборони: мета та завдання
7. ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ В ХІРУРГІЧНОМУ ВІДДІЛЕННІ. ПІДГОТОВКА ХВОРИХ ДО ОПЕРАЦІЇ
8. ЕТАП 8. ПІДГОТОВКА КОНТРОЛЬНОГО ТЕКСТУ ЕКСКУРСІЇ
9. Завдання, цивільної оборони
10. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, іншого при­значенняподіляються на загальні та спеціальні.
11. І етап: Підготовка до переговорів
12. ІІ. ПІДГОТОВКА ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Переглядів: 1312