Відділення не має права залишати позицію, яку займає, і відходити без наказу командира взводу.

На позиції відділення стрільці, кулеметник та гранатометник розташовуються так, щоб усі підступи до неї перед фронтом і на флангах знаходилися під ефективним, особливо фланговим та перехресним вогнем, а загородження і перешкоди добре проглядалися і прострілювалися. Відповідно до цього будується і система вогню. Відділення повинно бути готовим до маневру на напрямок, якому погрожують, ведення вогню вночі та в інших умовах обмеженої видимості.

На бойовій позиції відділення стрільці, кулеметники і гранатометник розташовуються так, щоб усі підступи до неї перед фронтом і на флангах були під дійсним, особливо фланговим і перехресним, вогнем, а загородження і перешкоди добре проглядалися і прострілювалися.

Залежно від обстановки і рішення командира вони можуть розміщуватися розосереджено (рівномірно), бойовими групами. Відстань між ними при рівномірному розміщенні особового складу може бути 14 – 16 м,між бойовими групами (“двійками”, “трійками”)– 20 – 30 м, а між собою в середині – до 5 м. Бойова позиція відділення, що розміщується в другій лінії (запасна), повинна мати добрий обстріл перед своїм фронтом, в проміжках між відділеннями, що знаходяться попереду, а також у тилу.

На позиції відділення можуть розташовуватися вогневі засоби старших командирів.

Командир відділення керує підлеглими,розташовуючись у такому місці, звідки зручніше керувати відділенням, спостерігати за місцевістю і сигналами командира взводу.

Система вогню взводу являє собою вміле розміщення вогневих засобів на місцевості із урахуванням їх можливостей відповідно до рішення командира і побудови взводу для ураження противника при його підході до переднього краю оборони, розгортанні і переході в атаку, відбитті атаки танків і мотопіхоти противника перед переднім краєм оборони, на флангах і під час уклинення його в опорний пункт.

Система вогню механізованого (танкового) взводу в обороні включає:

- ділянки зосередженого вогню взводу,

- зони протитанкового і суцільного багатошарового вогню вогневих засобів взводу перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони;

- підготовлений маневр вогнем у загрозливому напрямку.

Основу системи вогню складає вогонь танка, БМП, ПТ гранатомета і кулеметів. Система вогню будується з врахуванням вогневих можливостей усіх видів зброї взводу і приданих йому вогневих засобів, у тісній взаємодії із інженерними загородженнями і природними перешкодами. Вона повинна забезпечувати ураження противника, передусім його танків та інших броньованих машин, на підступах до оборони, перед переднім краєм, між сусідніми опорними пунктами і в глибині оборони, можливість ведення фронтального, флангового та перехресного вогню, а також кругову оборону опорного пункту взводу.

Безпосередньо перед переднім краєм оборони підготовляється зона суцільного багатошарового вогню: вся місцевість у смузі до 400 м перед переднім краєм оборони повинна знаходитися під вогнем відділення, а мертві простори, які є, повинні уражатися вогнем артилерії і мінометів із закритих вогневих позицій.

Загородження та підступи до них повинні добре проглядатися і прострілюватися вогнем всіх видів.

Ефективність вогню в обороні досягається його влучністю, масовістю і раптовістю застосування, а також умілим управлінням ним. Всі вогневі засоби в обороні повинні бути готовими до ведення вогню і здійснення маневру вночі та в інших умовах обмеженої видимості.

Під час організації системи вогню механізованому відділенню указуються:

- смуга вогню,

- додатковий сектор обстрілу, а взводу, крім того, 1-2 ділянки зосередженого вогню.

Готовність системи вогню визначається:

- заняттям БМП (БТР), танками, гарматами та іншими вогневими засобами вогневих позицій;

- підготовкою даних для стрільби;

- наявністю боєприпасів.

Вогневим засобам вказуються основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції на дальність їх дійсного вогню. Вогонь ручних протитанкових гранатометів готується у смузі вогню своїх відділень. Смуги вогню визначаються межами справа і зліва. Кожна смуга вказується двома точками (орієнтирами). Смуги вогню (сектори обстрілу) сусідніх підрозділів (вогневих засобів) на стиках повинні взаємно перекриватися.

ВИСНОВОК: механізоване відділення обороняє позицію до 100 м по фронту, на якій обладнуються основні і запасні (тимчасові) позиції для вогневих засобів, які дозволяють разом із сусідніми відділеннями знищувати противника вогнем перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Позиція механізованого відділення в обороні	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.