Карпатська складчаста гідрогеологічна область

Українські Карпати - досить складна гідрогеологічна область, яка характеризується різноманітними умовами формування і циркуляції підземних вод. До її складу входять: гідрогеологічний масив, представлений гідрогеологічною областю Гірськоскладчастих Карпат; Передкарпатський та Закарпатський артезіанські басейни, а також вулканогенний басейн у вигляді Вигорлат-Гутинської гряди та комплексу одиночних вулканів на південь від неї.

Гідрогеологічний масив тріщинних і тріщинно-жильних вод має переважно двохповерхову будову, що відносить його до так званих гідрогеологічних інтер- та адмасивів [7]. Нижній протерозойсько- палеозойський поверх виходить на поверхню лише на півдні-південному сході Карпат - в крайовій частині Мармароського кристалічного масиву (рис. 4.4). На крайньому сході цього масиву відслонюються найбільш древні кристалічні породи, що відносяться до рифею. На північний захід вони занурюються під флішові утворення крейди та палеогену, а також під ефузиви неогену. Середній поверх займає провідне положення. Він складений слабо метаморфізованими теригенними і флішовими відкладами крейди, палеогену і неогену, які містять воду. Ці породи сильнодислоковані, утворюють лінійні, ускладнені розломами і насувами, складки, що обумовило відсутність тут витриманих водоносних горизонтів. За літолого-фаціальними та тектонічними ознаками у флішових Карпатах виділяють окремі зони, більшість яких трансформувалась у покриви. З північного сходу на південний захід виділяються такі зони: 1) Скибова, 2) Кросненська, 3) Дуклянська, 4) Чорногорська, 5) Поркулецька, 6) Магурська, 7) Рахівська [23]. Найбільш водозбагаченими в Скибовій зоні є породи лютської і ямненської світ палеоцену і стрийської світи верхньої крейди; в Кроснекській зоні - відклади олігоцену до глибини 65м. Водоносність флішових відкладів загалом низька, що пояснюється їх поганими колекторськими властивостями.

Рис.4.4. Тектонічна схема складчастої області Українських Карпат [23]

1 - Окраїнна зона Волино-Подільської западнии; 2 - Передкарпатський, прогин: а - Зовнішня зона, б - Внутрішня зона; 3 - Скибова зона; 4 - Кросненська зона; 5 - Дуклянська зона; 6 - Чорногорська зона; 7 - область зчленування Чорногорської та Дуклянської зон; 8 - Рахівська зона; 9 - Магурська зона; 10 - Закарпатський глибинний розлом: а - зона мармароських стрімчаків, б - зона пекінських стрімчаків; 11 - Мармароський кристалічний масив; 12 - зона Підгапля; 13 - Закарпатський внутрішній прогин: а - Чоп-Мукачівська западина, б - Солотвинська западина; 14 – Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо; 15 - Припанонський розлом; 16 - Панонський серединний масив; 17 - імовірні границі зони пенінських стрімчаків і Припанонського розлому; 18 - лінії схематичних геологічних профілів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Донецька гідрогеологічна складчаста область	\|	Гідрогеологічна складчаста область Гірського Криму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.