• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Карпатська складчаста гідрогеологічна область

Українські Карпати - досить складна гідрогеологічна область, яка характеризується різноманітними умовами формування і циркуляції підземних вод. До її складу входять: гідрогеологічний масив, представлений гідрогеологічною областю Гірськоскладчастих Карпат; Передкарпатський та Закарпатський артезіанські басейни, а також вулканогенний басейн у вигляді Вигорлат-Гутинської гряди та комплексу одиночних вулканів на південь від неї.

Гідрогеологічний масив тріщинних і тріщинно-жильних вод має переважно двохповерхову будову, що відносить його до так званих гідрогеологічних інтер- та адмасивів [7]. Нижній протерозойсько- палеозойський поверх виходить на поверхню лише на півдні-південному сході Карпат - в крайовій частині Мармароського кристалічного масиву (рис. 4.4). На крайньому сході цього масиву відслонюються найбільш древні кристалічні породи, що відносяться до рифею. На північний захід вони занурюються під флішові утворення крейди та палеогену, а також під ефузиви неогену. Середній поверх займає провідне положення. Він складений слабо метаморфізованими теригенними і флішовими відкладами крейди, палеогену і неогену, які містять воду. Ці породи сильнодислоковані, утворюють лінійні, ускладнені розломами і насувами, складки, що обумовило відсутність тут витриманих водоносних горизонтів. За літолого-фаціальними та тектонічними ознаками у флішових Карпатах виділяють окремі зони, більшість яких трансформувалась у покриви. З північного сходу на південний захід виділяються такі зони: 1) Скибова, 2) Кросненська, 3) Дуклянська, 4) Чорногорська, 5) Поркулецька, 6) Магурська, 7) Рахівська [23]. Найбільш водозбагаченими в Скибовій зоні є породи лютської і ямненської світ палеоцену і стрийської світи верхньої крейди; в Кроснекській зоні - відклади олігоцену до глибини 65м. Водоносність флішових відкладів загалом низька, що пояснюється їх поганими колекторськими властивостями.

Рис.4.4. Тектонічна схема складчастої області Українських Карпат [23]

1 - Окраїнна зона Волино-Подільської западнии; 2 - Передкарпатський, прогин: а - Зовнішня зона, б - Внутрішня зона; 3 - Скибова зона; 4 - Кросненська зона; 5 - Дуклянська зона; 6 - Чорногорська зона; 7 - область зчленування Чорногорської та Дуклянської зон; 8 - Рахівська зона; 9 - Магурська зона; 10 - Закарпатський глибинний розлом: а - зона мармароських стрімчаків, б - зона пекінських стрімчаків; 11 - Мармароський кристалічний масив; 12 - зона Підгапля; 13 - Закарпатський внутрішній прогин: а - Чоп-Мукачівська западина, б - Солотвинська западина; 14 – Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо; 15 - Припанонський розлом; 16 - Панонський серединний масив; 17 - імовірні границі зони пенінських стрімчаків і Припанонського розлому; 18 - лінії схематичних геологічних профілів.

Читайте також:

1. Гідрогеологічна область Українського шита
2. Гідрогеологічна складчаста область Гірського Криму
3. Донецька гідрогеологічна складчаста область
4. Загальна характеристика сітьових графіків, область використання.
5. Закарпатська Україна
6. Закарпаття у складі Чехословаччини. Карпатська Україна
7. Карпатська Україна
8. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1938-1939 рр.
9. Коротка характеристика і область застосування різних способів посилення.
10. Критична область
11. Львівська область

Переглядів: 1429