Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Гідрогеологічна складчаста область Гірського Криму

 

Ця гідрогеологічна структура займає південну частину Кримського півострова, включаючи Головне пасмо Кримських гір, Південний берег Криму, Внутрішнє та Зовнішнє пасма. Два останніх, по суті, представляють собою крайові частини південного крила Причорноморського артезіанського басейну із зонами поглинання верхньокрейдових та палеогенових водоносних горизонтів. В той же час їх можна розглядати як накладений на північний схил Складчастої споруди артезіанський басейн. Південне узбережжя Криму представляє собою окремий геоморфологічний рівень (всього їх чотири; в т.ч. Головне пасмо). Для нього характерний низькогірний, ерозійний, зсувний і вулканогенний рельєф. Третій рівень складає куестове передгір'я Кримських гір, представлене двома пасмами куест, які на думку багатьох дослідників Криму виникли внаслідок річкової ерозії в умовах полого-моноклінального залягання крейдових і палеогеново- неогенових верств. Четвертий рівень - це південно-західна частина Керченського півострова, де розвинений хвилястогорбистий рельєф, майже повністю складений майкопськими глинами, перекритими лесовидними суглинками і продуктами розмиву складчастих форм.

У Гірському Криму басейни тріщинно-карстових і тріщинних вод приурочені до тектонічних структур і носять пластово-блоковий характер. Ця частина Криму є молодим гідрогеологічним масивом, що сформувався під час альпійського орогенезу. Він має складну будову, в якій на різних ділянках нараховується від двох- до чотирьох поверхів, розділених крупними неузгодженнями. Нижній поверх, представлений метаморфічними палеозойськими утвореннями (нижній і середній відділи кам'яновугільної системи), розкритий свердловинами та простежується геофізичними методами лише на південних схилах Новоселівського і Сімферопольського піднять.

Другий поверх (осадовулканогенний) складає основні структури внутрішньої частини Гірсько-Кримської споруди [4]. Він представлений флішовою товщею таврійської серії (тріас-нижня юра) та середньої юри. В його розрізі переважають слабо обводнені аргіліти та алевроліти, перешаровані кварцитовидними пісковиками; зустрічаються вулканогенні утворення. Чорні та темно-сірі сланці таврійської серії разом з глинистими сланцями середньої юри утворюють цоколь Кримських гір. Ці породи зім'яті в складки і розчленовані численними тріщинами. Здебільшого вони водотривкі, практично безводні. Дещо підвищена їх водозбагаченість та водопроникність у зонах інтенсивної тектонічної тріщинуватості та у виходах на північних схилах Передгірського пасма (район с.Трудолюбівка).

Границя між середнім та верхнім поверхами гідрогеологічного масиву проходить над середньоюрськими відкладами. Верхній поверх масиву (осадовий середньолітифікований) представлений карбонатними і теригенно- глинистими відкладами верхньої юри і нижньої крейди. Синклінальні структури, до яких приурочені верхньоюрські вапняки, - основний колектор прісних підземних вод Гірського Криму, - представляють собою чаші- басейни тріщинно-карстових вод, видовжені в широтному напрямку. Південне їх крило підняте на 800 - 1200м над рівнем моря, а північне - глибоко занурене. Така асиметрія будови обумовлює відповідне розміщення областей живлення та розвантаження і динаміку підземних вод: південне крило представляє внутрішню область живлення, а північне - основну область розвантаження. Цьому сприяє значна закарстованість та тектонічна порушеність верхиьоюрських відкладів. Розподіл тріщинно-карстових вод по глибині та площі має складний характер.

На північному крилі Гірськоскладчастої Кримської споруди, від північно-західних схилів ГГередгірського пасма, виділяється накладений артезіанський басейн з чітко вираженим моноклінально-пластовим або похило-горизонтальним заляганням водоносних та водотривких шарів, пред­ставлених вапняково-мергельними відкладами верхньої крейди, палеогену і неогену (четвертий поверх). Вони поширюються далі на північ - на територію Рівнинного Криму. Неогенові відклади здебільшого виповнюють міжгірські та передгірські артезіанські басейни, крила яких підняті у вигляді куестових гряд.

Особливими умовами водообміну та формування хімічного складу підземних вод характеризуються прибережні зони Кримського півострова, які за особливостями гідродинаміки та впливу сучасного морського літогенезу можна виділити в окрему прибережно-шельфову або семимаринну гідрогеологічну структуру. Специфіка таких структур полягає в тому, що частина їх лежить на суші а частина занурюється під рівень внутрішнього моря.

 

Використані першоджерела

 

1) Варава К.М. Підземні води Українського Полісся.-К.: Видавництво АНУРСІ. 1959-248с.

2) Гаркаленко И.А. О переходной зоне между Днепровско-Донецкой впадиной и Донецким складчатьім сооружением.//Геол.журнал. 1971 - Т.31, №4 - с.92-98.

3) Геренчук К.И. Тектонические закономерности орографии речной сети Русской равниньї. - Лонь.: Издательство Львовского университета. 1960.-240с.

4) Державна геологічна карта України. Масштаб 1:200 000 Кримська серія, Аркуші Ь-36ХХУІІ (Європаторія), Ь-36-ХХХІУ (Севастополь). Пояснювальна записка. Київ. 2006. - 176с.

5) Залеський 1.1. Легенда до гідрогеологічної карти комплекту Державної геологічної карти України масштабу 1:200 000. Волино-Подільська серія. Київ. Держгеомслужба. 2006. - 28с.

6) Засилович Легенда Державної геологічної карти України масштабу 1:200 000. Серія Дніпропетровсько-Донецька. Харків. 1999. 45с.

7) Киргохин В.А. Региональная гидрогеология. - М.: Недра. 1987. - 382с.

8) Кривченков Б.С. Днепропетровско-Донецкая впадина: новьіе данньїе о геологическом строении и тектонической зволюции.// Глибинна будова літосфери та нетрадиційне використання недр Землі. - К.: 1996. - с.35 - 36.

9) Мальїе артезианские бассейньї северно-западного Донбасса.// Бут Ю.С. Решетов И.К. и др. - К: Наукова думка. 1987 - 200с.

10) Рубан С.А. Гідрогеологічні оцінки та прогнози режиму підземних вод України. - К.:УкрДгрІ, 2005. - 572с.

11) П.Руденко Ф.А. Гідрогеологія Української РСР. - К.: Вища школа, 1972. - 174с.

12) Шестопалов В.М. Водообмен в гидрогеологических структурах України: водообмен в подземньїх условиях. - К.: Наукова думка. 1991 -528с.

 

Запитання для самоконтролю

1) Які умови живлення та формування підземних вод Українського щита?

2) Охарактеризуйте водоносність крейдових відкладів Дніпровсько- Донецького артезіанського басейну.

3) Дайте характеристику водоносних горизонтів Волино-Подільського артезіанського басейну.

4) Які основні водоносні горизонти використовуються для водопостачання м. Рівне?

5) Назвіть особливості поліського водоносного горизонту Рисею.

6) Які умови формування підземних вод Криму?

7) Чому окремо виділена Донецька гідрогеологічна складчаста область?

8) Які особливості формування підземних вод Карпат?

 


Читайте також:

  1. Виконанню цих завдань сприяла робота двох міжнародних конференцій: у Думбартон-Оксі у США (21 серпня – 7 жовтня 1944 р.) і в Ялті (Криму) в СРСР (4 – 11 лютого 1945 р.).
  2. Виконання пісні «Рідна мова» вірші П.Осадчука, муз. Б.Гірського
  3. Входження Криму до складу УРСР
  4. Гідрогеологічна область Українського шита
  5. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
  6. Донецька гідрогеологічна складчаста область
  7. Загальна характеристика сітьових графіків, область використання.
  8. Карпатська складчаста гідрогеологічна область
  9. Коротка характеристика і область застосування різних способів посилення.
  10. Критична область
  11. Львівська область




Переглядів: 557

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Карпатська складчаста гідрогеологічна область | Лекція 5 Структура спілкування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.