МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Гідрогеологічна область Українського шитаЗагальна характеристика Лекція №5 ХАРАКТЕРИСТИКА ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ СТРУКТУР 1. Загальна характеристика. 2. Особливості гідрогеологічних структур першого порядку. Згідно регіональному гідрогеологічному районуванню в межах України виділено 7 гідрогеологічних структур першого порядку. З урахуванням специфічних геоструктурних особливостей у деяких з них виділені структурні підрозділи другого порядку, тобто гідрогеологічні райони. Збалансоване водовикористання можливе при аналізі стану водоносних горизонтів та комплексів. Український басейн тріщинних вод, є природним вододілом, що розмежовує підземні води прилеглих до нього найбільших гідрогеологічних структур: на півночі - Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну, на північному сході - Донецької гідрогеологічної складчастої області, на півдні - Причорноморського і на заході – Волино – Подільського артезіанських басейнів. Він займає площу близько 143800 км2 і має потужність земної кори близько 42км. Характер гідрогеологічної структури УЩ визначаться особливостями тріщинних вод, які приурочені до кембрійського фундаменту. Основою для формування зони активної тріщинуватості в кристалічних породах докембрію є мезозойський геоструктурний план, пов'язаний з тектонічною діяльністю в юрський період. З розломами що утворились в цей час пов'язане походження древніх річкових долин. Порові і порово – тріщинні води приурочені в межах УЩ до порівняно слабопотужних осадових порід мезокайнозою, які плащеподібно залягають на складно еродованій поверхні кристалічного фундаменту. Ці води переважно безнапірні і слабонапірні. Але в межах окремих тектонічних западин, таких, як Конксько – Ялинська, Криворізька, Болтиська, Ротмістровська та інші, а також на деяких ділянках крайових частин УЩ, з більш потужними осадочними товщами пов'язано утворення своєрідних артезіанських гідрогеологічних структур - артезіанських або адартезіанських басейнів. Гідрогеологічна структура УЩ відрізняється специфікою природних водообмінних процесів, які визначаються особливостями ландшафтио- кліматичних, геологічних (в тому числі тектонічних) і гідрогеологічних умов. Український масив тріщинних вод з півночі на південь перетинає три ландшафтно-кліматичні зони: Полісся (волога та напівволога зони); Лісостепову (напівволога та напівпосушлива); Степову (напівпосушлива). За приуроченістю до різних геологічних формацій та за характером режиму в межах УЩ, виділяються два гідрогеологічних поверхи, які за гідродинамічними ознаками можуть бути віднесені, відповідно, до зон активного і уповільненого водообміну. У верхньому поверсі найбільш сприятливі умови для інтенсивного водообміну: це райони з розчленованим рельєфом і гумідним кліматом (частина Полісся, північна і північно-східна частини Лісостепової зони). Активній циркуляції підземних вод сприяє висока густота річкової мережі (до 0,6 км/км2), наявність кількох висотних ступенів дренування гідрогеологічних масивів та піщаний склад четвертинних воднольодовикових відкладів. Нижче регіонального базису дренування розташований нижній гідрогеологічний поверх, в якому поширені тріщиннонапірні води. Головними каналами руху підземних вод (переважно висхідного) є зони тектонічних порушень. За особливостями водообміну виділяють три групи водоносних горизонтів і комплексів, приурочених до різних стратиграфічних горизонтів: 1) четвертинних, неогенових і палеогенових відкладів міжрічкових площ; 2) палеогенових, крейдяних і юрських відкладів депресій в кристалічному фундаменті; 3) тріщинуватої зони кристалічних порід докембрію і продуктів їх вивітрювання. Особливості водоносних горизонтів, приурочених до четвертинних відкладів ми не розглядаємо, адже вони задовольняють потреби в питній воді лише сільських мешканців.
Читайте також:
|
||||||||
|