• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 5 Структура спілкування.

План

1. Інформаційна сторона спілкування.

2. Комунікативні бар'єри в комунікації

Процес обміну інформацією під час спілкування між людьми має свою специфіку.

По-перше, спілкування не можна розглядати тільки як відправ­лення інформації якоюсь системою передачі інформації або як прий­мання її іншою системою, оскільки на відміну від простого «руху інформації» між двома пристроями, тут йдеться про стосунки двох індивідуумів, які є активними суб'єктами: взаємне інформування пе­редбачає налагоджування спільної діяльності.

Це означає, що кожний учасник комунікативного процесу пе­редбачає також активність свого партнера, отже, він не може розгля­дати його лише як об'єкт, інший учасник постає також і як суб'єкт. Звідси випливає, що, спрямовуючи йому інформацію, на нього і не­обхідно орієнтуватися, аналізувати його мотиви, мету, настановлен­ня тощо. І тоді можна передбачити, що у відповідь на відправлену інформацію буде одержана нова інформація від партнера. Тому в ко­мунікативному процесі відбувається не просто «рух інформації», а щонайменше активний обмін нею.

По-друге, характер обміну інформацією між людьми визнача­ється тим, що за допомогою системи знаків партнери можуть впли­вати один на одного. Саме в цьому розумінні Л. С. Виготський стверджує,що знак у спілкуванні подібний до знаряддя в праці. Комунікатив­ний вплив, який при цьому виникає, є нічим іншим, як психологіч­ним впливом однієї людини на іншу з метою зміни її поведінки. Ефективність комунікації саме і вимірюється тим, наскільки вдалося здійснити цей вплив. Це означає зміну самого типу стосунків, що склався між учасниками комунікації.

По-третє, комунікативний вплив як результат обміну інформа­цією можливий лише тоді, коли людина, яка спрямовує інформацію (комунікатор), і людина, яка приймає її (реципієнт), володіють єди­ною або подібною системою кодування і декодування знаків, інакше кажучи, говорять однією мовою. Це особливо важливо, оскільки ко­мунікатор і реципієнт у комунікативному процесі постійно міняють­ся місцями. Будь-який обмін інформацією психологічно можливий лише за умови, що знаки і закріплені за ними значення відомі всім учасникам комунікативного процесу. Тільки прийняття єдиної систе­ми значень забезпечує партнерам можливість розуміти один одного.

За характером впливу інформація, що йде від комунікатора, може бути спонукальною і констатуючою.

Спонукальна інформація висловлюється в наказі, проханні, інс­трукції, пораді. Вона розрахована на те, щоб стимулювати певні дії, і виконує такі функції:

а) активізації поведінки, тобто спонукання до дії в заданому напрямку;

б) інтердикції, тобто заборони певних дій або небажаних різнови­дів діяльності;

в) дестабілізації, або порушення деяких автономних форм пове­дінки та діяльності.

Констатуюча інформація виступає у формі повідомлення і пе­редбачає зміну поведінки не прямо, а опосередковано і поступово. Сам характер повідомлення буває різним: міра об'єктивності може варіювати від байдужого тону викладу до включення в сам текст по­відомлення елементів переконування. Варіант повідомлення визна­чається комунікатором.

Залежно від спрямованості інформації, яка йде від комунікатора, виокремлюють аксіальну та ретиальну комунікації.

Аксіальна(від лат. axis — вісь, осьовий) комунікація спрямовує свої сигнали до якогось окремого отримувача інформації (індивіду­ального чи групового).

Ретиальна(від лат. rete — мережа) комунікація має своїм адре­сатом багатьох реципієнтів, великі соціальні групи, які роззосереджені у просторі й у більшості випадків є анонімними для комунікатора.

Моделі аксіальної комунікації використовуються здебільшого в ситуаціях безпосереднього міжособистісного спілкування. Масове спілкування, яке здійснюється за допомогою засобів масової комуні­кації, використовує моделі ретиальної комунікації.

Для вивчення ефекту впливу виокремлюють одиниці (елемен­ти) комунікативного процесу. Американський соціальний психолог Г. Ласвел у структурі комунікативного процесу виокремлює п'ять таких елементів:

1. Хто передає інформацію (комунікатор, передавач інформації).

2. Що передається (повідомлення, або конкретніше — текст).

3. Як (за допомогою якого каналу).

4. Кому (аудиторія, реципієнт).

5. З яким результатом (ефект впливу).

Аналізуючи цю схему, слід звернути увагу на те, що зміст пові­домлення не завжди адекватно відображає певний предмет спілку­вання, який існує поза конкретним актом спілкування. І комунікатор, і реципієнт мають власне (і в більшості випадків різне) уявлення про ті предмети, події та ситуації, які сукупно утворюють пред­мет спілкування. Отже, ефект обміну інформацією значною мірою залежить від відповідності змісту повідомлення предметові спілку­вання, адекватності тих знакових систем, якими користуються кому­нікатор та реципієнт.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
5. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
6. Атомно-кристалічна структура металів
7. Базова алгоритмічна структура
8. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
9. Бар’єри, які заважають ефективності педагогічного спілкування.
10. Безцехова виробнича структура.
11. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок.
12. Бухгалтерська оцінка капіталу банку. Структура капіталу

Переглядів: 1217