Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Вербальна комунікація

Інформаційна сторона спілкування.

Інформація, що виходить від комунікатора (індивіда, який спрямовує інформацію) може бути таких двох видів: спонукальна (накази, прохання, поради, тобто спрямована на стимулювання дії) і констатуюча (виступає у формі повідомлення), при цьому стимуляція виступає або як активація, тобто спонукає до дії, або як інтердекація, тобто заборона дії, або як дестабілізація форм діяльності.

Комунікативна взаємодія людей відбувається переважно у вер­бальній (словесній) формі — у процесі мовного спілкування. У процесі спілкування мовлення виконує також інформативну функцію. Виріз­няють інформацію інструментальну, що стосується безпосередньо засобів розв'язання певного завдання, та експресивну, що торкаєть­ся оцінок, самооцінок, емоційних зв'язків між членами групи (тобто цей вид інформації має соціально-емоційний характер).

Мовлення є засобом емоційного впливу, який стимулює або гальмує дію певного члена групи. Емоційно-позитивний вплив (за­охочення) та емоційно-негативний вплив (покарання) регулюють спільні дії партнерів.

Акт вербальної комунікації — це діалог, що складається із промовляння та слухання. Уміння промовляти є давнім предметом дослідження, існує спеціальна дисципліна — ораторське мистецтво. Але в сучасній літературі з питань спілкування велика увага при­діляється вмінню слухати. Результати досліджень показують, що достатніми навичками вміння володіє небагато людей. І. Атватер указує на те, що слухати важко. Ми насамперед, зайняті власним мовленням. Крім того, якщо людина в процесі діалогу замовкла, це ще не означає, що вона слухає. Слухання — активний процес, що вимагає уваги. Але уточнюючи, оцінюючи чи, аналізуючи інформа­цію під час діалогу, людина більше уваги приділяє своїм справам, ніж тому, що їй говорять. Особливо це виявляється в ситуаціях конф­ліктного спілкування.

У діалозі нас частіше цікавить те, чи зрозумів нас інший, ніж те, чи зрозуміли ми його. Це деформує процес спілкування. Найкра­щий метод уникнути цього — нерефлексивне слухання. Сутність йо­го полягає у невтручанні в мову співрозмовника (умовно-пасивне слухання).

Нерефлексивне слухання доцільно застосовувати в таких ситуаціях:

1. Коли співрозмовник висловлює своє ставлення до якоїсь події. Психотерапевти застосовують цей метод на початку бесіди. До­цільно використовувати його у співбесіді під час прийому на роботу, коли потрібно більше дізнатися про людину, та при проведенні переговорів.

2. У напружених ситуаціях, коли співрозмовник прагне обговори­ти наболілі питання, коли він відчуває себе скривдженим або вирішує важливу проблему.

3. Коли співрозмовникові важко викладати свої проблеми.

4. Коли треба стримати емоції в бесіді з людиною, яка обіймає високу посаду.

Інший метод — рефлексивне слухання. Він полягає в налагод­женні зворотного зв'язку із співрозмовником для того, щоб про­контролювати точність сприймання інформації Рефлексивне слу­хання, необхідне для ефективного спілкування у зв'язку з обме­женнями й труднощами, що виникають у процесі спілкування. Які це труднощі?

Ідеться насамперед про багатозначність більшості слів, іноді важко з'ясувати, що конкретно має на увазі людина, коли вживає певне слово, не завжди їй удається висловити свою думку так, щоб її правильно зрозуміли.

З'ясування — це звернення до співрозмовника за уточненнями. Воно проводиться за допомогою «відкритих» і «закритих» запитань. Мета перефразування — власне формулювання почутої інформації, особливо коли інформація здається нам зрозумілою. Власне форму­лювання почутого підсилює адекватність змісту бесіди.

Відображення почуттів акцентує увагу на емоційному стані спів­розмовника, його ставленні до змісту бесіди.

Резюмування є сенс застосовувати під час тривалих бесід, фун­кція — підбити підсумки бесіди або поєднати в єдиний змістовий контекст.

Розглядаючи структуру діалогового спілкування, П. Міцич ви­різняє п'ять його стадій: початок бесіди, передання інформації, аргументація, нейтралізація, прийняття рішень. Цим стадіям відпові­дають чотири основних принципи ведення ділових бесід: звернути увагу співрозмовника, збудити у нього зацікавленість, детально об­ґрунтувати бесіду, втілити інтереси співрозмовника в остаточне рішення.


Читайте також:

  1. ВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ. ЗАСОБИ ВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ.
  2. Візуальна комунікація через види мистецтв
  3. Комунікація
  4. Комунікація
  5. Комунікація (англ. Social соmmunication) — це обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами ціліснимизнаковимиповідомленнями.
  6. КОМУНІКАЦІЯ В МІЖОСОБИСТСІСНИХ ВІДНОСИНАХ. МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ
  7. КУЛЬТУРА ТА МОВА. МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ
  8. Масова комунікація
  9. МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ
  10. Міжкультурна комунікація. Толерантність і емпатія як специфічні риси комунікативних процесів міжкультурного дискурсу
  11. Мовлення — вербальна комунікація, засобом якої є слова.




Переглядів: 2411

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція 5 Структура спілкування. | Невербальна комунікація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.