• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Техніко-економічний аналіз ВГС

З водогосподарським балансом регіону тісно пов’язані затрати на його реалізацію і підтримання.

Визначення економічної ефективності використання водних ресурсів та проведення водоохоронних заходів полягає у зіставленні витрат на ці заходи з отриманими від них результатами, за допомогою яких отримують відповідь на питання про, те, чи виправдаються витрати. Величиною, яка характеризує витрати, найчастіше є капітальні вкладення К, а в якості економічного результату використовують дані про суму прибутку П, який одержують завдяки цим капітальним вкладенням.

Один і той же захід може бути виконаний з застосуванням різних технічних варіантів його здійснення, які розрізняються як за капітальними вкладеннями, так і за щорічними витратами або собівартістю річної продукції. Таких варіантів може бути декілька. З них необхідно вибрати найбільш економічний. Варіант з мінімальним значенням наведених витрат є найкращим.

Показником загальної ефективності комплексного водоохоронного і меліоративного заходу є коефіцієнт рентабельності додаткових капітальних вкладень (К_р.д) і термін окупності цих витрат (Т_ок.д), що обчислюються за формулами:

;

,

де Е – водоохоронних ефект;

П – приріст чистого прибутку від здійснення заходів;

К – додаткові капітальні вкладення, пов’язані із здійсненням заходів.

Основними технічними та економічними характеристиками аналізу варіантів є: продукція, виробнича потужність, продуктивність, собівартість продукції, питомі капіталовкладення, економічний ефект і ін. Для гідроелектростанцій – це встановлена потужність (МВт); середньодобове виготовлення електроенергії (кВт·год); собівартість електроенергії [коп/(кВт·год)]. Для водопостачання – це витрата води (м³/с); собівартість води (коп/м³). Для морського порту – це вантажообіг, довжина причалів (причальної лінії), собівартість перевезення вантажів (грн/т).

Продукція П_р дає уявлення про обсяг щорічно виготовленої окремим об'єктом або всім водогосподарським комплексом електроенергії (кВт·год); про кількості перевезеного вантажу (т·км); про витрати води (м³/год); про врожайність (т/га) і т. д.].

Питомі капіталовкладення К_пит визначають як відношення капіталовкладень до встановленої потужності або виробленої продукції, тобто капіталовкладення, що відповідають одиниці потужності або продукції. Питомі капіталовкладення при будівництві комплексу споруд визначають за формулою:

,

де – капітальні вкладення, грн.;

N – продуктивність системи (наприклад, водопостачання і каналізації) м³/доб.

Щорічні витрати експлуатації складаються з прямих експлуатаційних витрат (заробітної плати експлуатаційному персоналу, вартості сировини, матеріалів, ремонту, витрат на електроенергію і т. д.) і відрахувань (грн/рік) на амортизацію (реновацію, тобто на повне відновлення споруд та обладнання і на капітальний ремонт). Щорічні витрати дорівнюють собівартості річного випуску продукції.

Собівартість – річний випуск продукції (грн/рік).

Собівартість виробництва одиниці продукції – відношення повних щорічних витрат (витрат, враховуючи відрахування на амортизацію) до виробленої продукції [для водопостачання, водовідведення – до продуктивності системи (м³/рік)].

Вартість річного випуску продукції являє собою валовий дохід. Річний прибуток, або чистий дохід водогосподарського комплексу або окремого об'єкта (грн/рік):

,

де В – вартість річного випуску продукції, виробленої водогосподарським комплексом або окремим об'єктом, в оптових цінах підприємства, грн/рік;

С – щорічні витрати (собівартість).

Найважливішою характеристикою об'єкта, який будується, є економічна ефективність капітальних вкладень.

Для діючих об'єктів економічну ефективність визначають відношенням річного прибутку до середньорічних фондів (основних і оборотних). Показником загальної економічної ефективності для об'єктів, які проектуються вважають коефіцієнт ефективності капітальних вкладень Е_н.

Нормативний коефіцієнт Е_н встановлено для різних галузей народного господарства 0,10 ... 0,16 в залежності від спеціалізації господарств. Для підприємств, які розширюються або реконструюються коефіцієнт Е_н повинен бути не нижче, ніж до розширення або реконструкції.

.

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. I етап. Аналіз впливу типів ринку на цінову політику.
3. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
4. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
5. SWOT-аналіз у туризмі
6. SWOT-аналіз.
7. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
8. V. Нюховий аналізатор
9. VI етап. Аналіз варіантів зміни цін конкурентами.
10. АВС (XYZ)-аналіз
11. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
12. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.

Переглядів: 408