Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Проблеми Дніпра

 

Значного впливу водогосподарських заходів зазнає головна річка нашої держави – Дніпро. Через допущені порушення норм і правил раціонального природокористування в басейні Дніпра зламані й постійно деградують практично всі вертикальні та горизонтальні зв'язки біоти з навколишнім середовищем. Головною причиною такої ситуації є великі забори води для промисловості, зрошення та комунального господарства, спорудження каскаду водосховищ, будівництво в басейні низки великих промислових об'єктів, значні масштаби меліоративних робіт, а також великі обсяги забруднень.

Відомо, що Дніпро забезпечує водою майже 2/3 території України, зокрема, понад 30 млн чоловік, 50 великих міст і промислових центрів, понад 10 тис. підприємств, біля 2 тис. сільських і понад 1 тис. комунальних господарств, 50 великих зрошувальних систем і 4 атомні електростанції (з урахуванням Чорнобильської). До початку економічного спаду в Україні з Дніпра щорічно забиралось понад 20 км3 води, скидалось близько 10 км3, а необоротне водокористування досягало майже 11 км3. В останнє десятиліття забір води з Дніпра значно зменшився. Так, у 2001 р. її було забрано 9,6 км3; використано 7,6; скинуто 5,7 і необоротно спожито 2,2 км3. При цьому з використаної води 60 % (або 4,5 млрд м3) пішло на виробничі потреби, 13 (близько 1 млрд м3) – на зрошення.

Забруднення природних вод басейну Дніпра насамперед пов'язане із незадовільним станом систем каналізації у містах. Централізованими системами каналізації забезпечено 94 % міст, 50 % – селищ міського типу та близько 3 % сільських населених пунктів. До великих забрудників води дніпровського басейну належать змиви із сільськогосподарських угідь, стічні води ферм і тваринницьких комплексів, територій міст тощо. Загалом із території басейну в Дніпро щороку виноситься азоту – 19,1 тис. т; фосфору – 0,69; пестицидів – 0,118 тис. т. Чимало забруднень до водного басейну надходить зі змивними водами з територій із великою густотою населення. В середньому з них надходить близько 725 млн м3/рік стічних вод, які містять майже 1,13 млн т завислих речовин, 45 − органічних сполук, 11 − нафтопродуктів, 5 − азоту, 1 тис. т фосфору та інших полютантів.

На сучасну екологічну ситуацію басейну Дніпра впливають наслідки техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС. Накопичення радіонуклідів, переважно у донних шарах водосховищ (здебільшого Київського і Канівського), створює джерела їх тривалого надходження до водних об'єктів басейну Дніпра. Екологічна ситуація ускладнюється також внаслідок інтенсивних ерозійних процесів та руйнування його берегів. Розорюваність територій водозабору становить близько 65 %, а в Херсонській області – понад 80, тоді як оптимальний рівень не має перевищувати 40 %.

Аналіз багаторічних спостережень за водними ресурсами басейну Дніпра показує, що його притоки в основному забруднені сполуками Нітрогену (амонійними, нітритами, нітратами), важкими металами, нафтопродуктами і фенолами. Найвищі концентрації важких металів зафіксовані в річках Горинь, Псьол, Рось, Тетерів, Інгулець та ін. Наприклад, уміст міді в деяких випадках становить 36-9л6 ГДК, цинку і мангану – 10-91 ГДК. Спостерігається погіршення якості води і в Десні, де зафіксовано високі концентрації цинку (до 19 ГДК), мангану (до 12 ГДК), нафтопродуктів (до 32 ГДК).

Київське і Канівське водосховища забруднені переважно амонійним нітрогеном. В окремі періоди його концентрація досягала 14 ГДК, сполук Купруму – до 8 ГДК, Цинку – до 13, Мангану – до 10 ГДК. У Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах відмічалися такі рівні забруднення, ГДК: нітрити – до 12, сполуки Купруму – до 12, Цинку – до 10, Мангану – до 17. Подібні дані було отримано і для Дніпровського та Каховського водосховищ. У них було виявлено також підвищення концентраціїфенолів (8 – 12 ГДК).

 

 


Читайте також:

  1. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
  2. III. Проблеми репатріації експатріантів
  3. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
  4. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  5. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
  6. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  7. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
  8. Актуальні проблеми біоетики
  9. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
  10. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
  11. Актуальність проблеми.
  12. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми




Переглядів: 729

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Специфіка закритих водойм та їх вплив на довкілля | Боротьба зі шкідливою дією вод

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.