МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Санітарний стан природних вод України та його формування
Поверхневі води. Завдяки наявності у воді домішок у різному агрегатному стані поверхневі води є багатокомпонентними системами. Склад води у водних джерелах формується під виливом фізико-географічних умов та антропогенної діяльності і є непостійним. Майже всі природні явища впливають на хімічний склад води у водоймах, унаслідок чого там відбуваються різні хімічні та біологічні процеси: окиснення – відновлення, гідроліз, комплексоутворення, осадження, деструкція та інші, які в кінцевому підсумку й визначають склад води та її властивості в певному місці. Будь-яка побічна речовина, яка потрапила у водойму, призводить до порушення рівноваги зазначених вище процесів, а отже, і до зміни складу води. Тому вода навіть з однієї річки за якісною характеристикою та кількісним складом може різнитися у верхній і нижній течії. Забруднення водойм поділяють на біологічне й антропогенне. Біологічне забруднення відбувається внаслідок природних процесів росту біомаси гідробіонтів, переважно гідрофітів, з подальшим їх відмиранням і розкладанням, а також органічних речовин, які утворюються на суходолі (лісах, полях і луках). Тому розрізняють органічні речовини автохтонного (від гр. autochton – місцевий, корінний) походження, які утворюються у водоймі, та алохтонного (від гр. alloschton – не місцевий, не корінний), принесеного ззовні. Антропогенне забруднення водойм зазвичай пов'язане з господарською діяльністю людини. На формування хімічного складу природних вод значно впливають атмосферні опади, в яких міститься велика кількість різних речовин. Загалом на територію України щороку випадає 7,3 млн т розчинених мінеральних речовин. Показники атмосферної складової збільшуються від 2,1 т/км у степовій зоні до 24,8 т/км – у Карпатах переважно за рахунок сульфатів, меншою мірою хлоридів натрію і калію. Величина атмосферної складової у сумарному стоці збільшується від 20 % у степовій зоні, до 85 % – у Гірському Криму. В середньому по Україні вона досягає 36 %. Річки України переносять велику кількість твердих речовин (наносів). Склад і кількість останніх залежать від фізико-географічних умов та умов формування й зарегульованості стоку, інтенсивності процесів ерозії ґрунту. Майже до 90 % наносів річок рівнинної частини України переносяться в завислому стані. У гірських річках до 90 % наносів переміщується по дну. Основна маса наносів (до 50 % і більше) для більшості річок рівнинної частини країни припадає на весняну повінь, а для річок Карпат – на паводки. В Криму під час зимових паводків переноситься до 20 % річної кількості наносів. Поверхневі води України мають надзвичайно мінливий хімічний склад, який залежить від сезону року. Для річок центральної частини країни умовно можна виділити три сезони: холодний, коли всі хімічні й біохімічні процеси загальмовуються і якість води у водоймах стабілізується; весняний, коли тане сніг і починається паводок та літньо-осінній, коли розпочинається і закінчується «біологічне життя» водойм. Саме в ці періоди спостерігаються найбільші зміни якості поверхневих вод. У північних районах України на формування хімічного складу природних вод значно впливають болота, оскільки з останніх до водойм надходить велика кількість органічних речовин, зокрема гумусових (гумінові та фульвокислоти). Ці домішки спричинюють забарвлення води. Її інтенсивність та спектральна характеристика залежать від концентрації та складу гумусу. Гумінові й особливо фульвокислоти є активними комплексоутворювачами. Вони утворюють з різними металами, в тому числі й токсичними, стійкі комплексні сполуки, які переносяться водою на великі відстані та забруднюють природні води. Саме кольоровість є характерною ознакою багатьох природних поверхневих вод України, які використовують у системах водопостачання. Мінералізація природних вод України невелика, особливо на півдні Полісся, де вона становить 35-250 мг/л. В зоні неглибокого розміщення карбонатних порід вона збільшується до 350-400 мг/л. У межах лісостепової зони мінералізація річкових вод досягає 600- 1000 мг/л. Характерною ознакою поверхневих вод України є інтенсивне цвітіння внаслідок масового розвитку фітопланктону. У літній період з'являється велика кількість переважно зелених, синьо-зелених та діатомових водоростей (300-400 млн клітин/л). Цьому сприяють повільна течія, збільшення площ мілини, яка добре прогрівається сонцем, прозорість води та накопичення в ній біогенних й органічних речовин, як за рахунок їх утворення під час розкладання рослин, так і за рахунок надходження із затопленого ґрунту, що інтенсифікує розвиток фітопланктону. Фітопланктон, з одного боку, сприяє біологічному самоочищенню поверхневих вод завдяки кисню, який утворюється в процесі фотосинтезу, та поглинає біогенні елементи, що надходять до водойми безпосередньо або утворюються внаслідок розкладання органічних речовин. З іншого боку, нові органічні речовини або продукти їх деструкції та трансформації, що утворюються внаслідок життєдіяльності водоростей, є джерелом вторинного забруднення води. В результаті цього вода набуває неприємних запахів та присмаків, підвищуються її кольоровість і каламутність, збільшується вміст органічних і неорганічних речовий. Під час бродіння відмерлих клітин водоростей різко зменшується вміст кисню у воді, що призводить до забруднення води токсикантами та до замору риби. Антропогенне забруднення природних водойм відбувається в результаті господарської діяльності – використання земельних, водних, лісових, мінеральних та інших природних ресурсів у водних басейнах; діяльності промислових, сільськогосподарських, комунальних та інших підприємств тощо. Основними забрудниками, які скидають недостатньо або зовсім неочищені стічні води, є промисловість, комунальне та сільське господарство. Найбільша частка забруднень у промисловості припадає на енергетику (~ 42 %), чорну металургію (~ 9 %), хімічну та нафтохімічну галузі (~ 3 %). Підземні води. Підземні прісні води є набагато чистішими, ніж поверхневі, оскільки вони мають стабільний стік, а їх якість (за винятком інфільтраційних) практично не залежить від погодних (сезонних) змін. Отже, підземні води є найціннішими для водопостачання, але вони розміщені на території країни нерівномірно. Тому воду підземних джерел споживає близько 15 % населення (переважно сільське і селищ міського типу). Однак велика кількість підземних вод унаслідок незадовільних геохімічних умов формування є некондиційною для питних потреб. Залізовмісні підземні води, в яких майже завжди міститься манган, поширені по всій території країни. Концентрація заліза і мангану в них відповідно становить 0,5-20 мг/л і більше та 0,2- 4 мг/л. Підземні води, так само як і поверхневі джерела, постійно зазнають впливу господарської діяльності, інтенсивність якої з кожним роком зростає. Основними забрудниками є накопичувачі промислових та побутових рідких і твердих відходів, агресивні шахтні та рудникові води, залишки мінеральних добрив та пестицидів. Так, у межах басейну Дніпра знаходиться близько 1000 фільтраційних накопичувачів, 80 % з яких припадає на південну частину басейну. Загальний об'єм накопичених забруднених вод у них досягає близько 1 км3 (77 % припадає лише на Дніпропетровську обл.). Наявність у цьому басейні накопичувачів токсичних відходів, 40 % з яких належить до небезпечних і 15 % – до особливо небезпечних, призводить до постійного забруднення вод підземних горизонтів сполуками важких металів, нафтопродуктами, органічними речовинами, створює загрозу глобальної катастрофи. Велике забруднення підземних вод нафтопродуктами спостерігається в районах розташування військових частин, аеродромів та інших аналогічних об'єктів. У гірничо-видобувних районах країни (Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській і Полтавській областях) забруднення підземних вод переважно зумовлено надходженням дуже забруднених дренажних, рудникових та шахтних вод. Так, у районі Кривбасу рівень забруднення мінеральними речовинами становить понад 12 г/л.
Читайте також:
|
||||||||
|