Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення

Основними документами, що регулюють якість питної води та вибір джерел водопостачання, є державні стандарти: «Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль якості», «Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання. Гігієнічні, технічні вимоги та правила вибору», а також «Норми радіаційної безпеки».

Скидання у водойми та водотоки стічних вод регламентується «Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами» та «Узагальненим переліком граничнодопустимих концентрацій і орієнтовно безпечних рівнів впливу шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм».

Розроблені і введені в дію правила охорони від забруднення прибережних зон морів, положення про охорону підземних вод та інші.

На основі встановлених нормативів розробляються водоохоронні заходи, якими передбачається їх досягнення.

Для вироблення єдиних вимог щодо показників якості води країнами-членами колишньої Ради економічної взаємодопомоги були прийняті єдині критерії якості вод, згідно з якими під нормативами якості слід розуміти допустимі (граничні величини) показники фізико-хімічного складу і біологічного стану вод та їх властивості, які відповідають вимогам різних водокористувачів. Ці властивості мають зберігатися за певних величин параметрів середовища: гідрологічних, гідрогеологічних, гідробіологічних, кліматичних та інших. Введено також поняття клас якості води, під яким розуміють стан якості вод, що визначається комплексом нормативних величин показників, пов'язаних із функціонуванням водних екосистем і вимогами водокористувачів.

При визначенні ступеня чистоти вод водотоків і водойм використовуються класичні гідробіологічні поняття, зокрема оцінка їх трофності, яка пов'язується із характеристиками водогосподарських показників якості природної води. Наприклад, вважається, що оліготрофності водного об'єкта відповідає дуже чиста вода, мезотрофності– чиста, слабійевтрофності – дуже незначна забрудненість, великій евтрофності – незначна забрудненість, політрофності – висока забрудненість, а гіпертрофності – дуже висока забрудненість.

Показники якості вод за прийнятою оцінкою ступеня чистоти поділяються на такі групи:

· загальнофізичні показники і показники концентрації, тобто кількість даної речовини в одиниці об'єму;

· загальні показники концентрації органічних речовин;

· показники концентрації неорганічних промислових забруднюючих речовин;

· біологічні показники.

Для кожного виду водокористування встановлюються ще й додаткові специфічні показники.

Для вироблення єдиних критеріїв підходу до проблеми раціонального використання і охорони водних ресурсів в Україні останніми роками розроблено і затверджено низку нових державних стандартів і нормативів, які забезпечують екологічну і санітарно-гігієнічну безпеку використання вод. У цих документах наводяться основні положення, терміни, поняття і класифікації; містяться методи, методики та засоби визначення складу і властивостей вод; вимоги до збирання, обліку, обробки, збереження, аналізу інформації та прогнозування кількісних і якісних показників стану вод, а також вимоги щодо раціонального використання та охорони вод у галузевих стандартах і технічних умовах на технологічні процеси, продукцію та послуги; містяться метрологічні норми, правила, вимоги до організації робіт тощо.

Державні стандарти в галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів є обов'язковими для виконання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нормативи граничнодопустимих скидів (ГДС) та порядок їх визначення	\|	Екологія річки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.