Поліпшення і посилення конструкцій стін і окремих опор.

При наявності в стінах дефектів, причини появи яких були розглянуті вище, застосовують різні способи їхнього усунення; посилення простінків і стовпів; ремонт і посилення перемичок; відновлення первісного положення стін; збільшення твердості стенового кістяка будинку.

Крім того, можлива перекладка окремих ділянок стіни, підвищення теплозащитных властивостей і поліпшення естетичних якостей стіни.

При наявності в стіні тріщин давнього походження, але без слідів триваючого їх розкриття і подовження, тобто коли стіна в цілому не втратила своєї форми і несучої здатності, такі тріщини зашпаровують.

При ширині тріщин до 40 мм цю операцію виконують шляхом нагнітання розчину з напором порядку 2,5 ат. Розчин для закладення щілин може мати склад (цемент — вода) від 1:10 до 1:1, що відповідають щільності 1,065—1,470.

Місця розташування отворів для нагнітання розчину вибирають у залежності від розташування тріщин на стіні: на ділянках з вертикальними чи похилими тріщинами їх роблять через 0,8—1,5 м, а на горизонтальних тріщинах — 0,2—0,3 м.

Іноді при закладенні тріщин у найбільш видних ділянках стіни укладають кілька цеглин, що називається замком (рис. 105, а), а в довгих і широких тріщинах улаштовують замок з якорем із прокатного профілю, що зміцнюється в стіні анкерами.

Якщо в стіні виявлені наскрізні тріщини у виді розривів кладки в місцях сполучення зовнішніх і внутрішніх стін чи у зовнішніх кутах, для зміцнення застосовують металеві накладки зі смугової сталі. Кінці накладок загинають убік стіни для кращого зчеплення з нею і фіксують болтами, розташовуваними від тріщини на відстані, рівному приблизно півтори товщини стіни (рис. 105, б, в, г). У більш простих випадках при порівняно невеликому протязі і ширині тріщини накладки можна кріпити до стіни йоржами з однієї сторони стіни.

Рис. 105. Закладення тріщин у стінах:

а— простий замок і з якорем; б — двостороння металева накладка на пряній ділянці стіни (фасад і план); в — накладки в місці примикання внутрішньої стіни; г — те ж, на куті будинку; / — накладка зі смугової сталі 50X10 мм; 2— кругла сталь із гвинтовою нарізкою d=20—24 мм; 3 — те ж, з нарізкою на двох кінцях.

Якщо стіни відхиляються від вертикалі, виправити їх можна за допомогою вертикальних накладок із прокатних профілів (швелера № 12—16) із кріпленням їх йоржами (рис. 106, а).

Дефекти стін у виді витріщань, порушень первісної форми усувають шляхом накладки прокатних профілів із двох сторін стіни в горизонтальному чи вертикальному напрямках, названих розвантажувальними твердими поясами.

У випадку пристрою поясів у рівнобіжних стінах будинку їх можна зв'язати між собою тяжами, що влаштовуються в рівні конструкції підлоги для збільшення твердості усього стенового кістяка (мал. 106, б).

Рис. 106. Випрямлення несправних стін:

а-тверді накладки з прокатних профілів; б-кріплення твердих накладок; в-відновлення твердості стенового кістяка попередньо напруженими поясами; г-деталі пристрою поясів; /-тріщина в стіні; 2-рівень перекриття; 3-накладки зі швелерів № 12-16; 4-болти кріплення 20-24 м; 5-йорж; 6-стягуючі тяжи 28-40 мм; 7-кутова накладка 120-150 довжиною 1-1,5 м; 8-натяжний пристрій; /, //, /// -контури поясів.

Рис. 107. Поліпшення і перекладка стін:

а— заміна облицювання шляхом перев'язки з існуючою кладкою; б— те ж, за допомогою анкерів; в— перекладка окремих простінків; г— перекладка ділянок стіни; д, е— утеплення кутів з боку приміщення; /— стара штукатурка; 2 — рулонний гідроізоляційний матеріал; 3— ефективний утеплювач; 4— нова штукатурка.

Більш складним заходом є заміна окремих ділянок стіни (найчастіше простінків) при їх руйнуванні від перевантаження чи для зміни розмірів. У першому випадку (без зміни перекриттів у будинку) над замінним місцем вивішують на тимчасових стійках і балках ділянка стіни і перекриття. Потім замінну частину стіни розбирають і викладають заново (рис. 107, в).

В другому випадку, коли всі перекриття вирішено розібрати, ділянки стіни заміняють поетапно без тимчасових кріплень після закінчення монтажу спід лежачого перекриття (рис. 107, г).

Посилення простінків роблять за допомогою залізобетонних і металевих обойм — «сорочок». Залізобетонні сорочки більш ефективні і, коли можливо, варто застосовувати їх. Для невеликого посилення стін можна штукатурити їх по сталевій сітці з осередками порядку 150X150 мм і перетином 4-6 мм.

Підсилити колони і стовпи «усіх видів і з усіх матеріалів» можна такими ж прийомами (рис. 109, а, б),атакож із застосуванням розпору, тобто створенням напруги в обоймі (рис. 109, в).

Одночасно з посиленням окремих опор звичайно підсилюють їх фундаменти, одержуючи єдине і взаємозалежне конструктивне рішення.

Перемички поліпшують і підсилюють при наявності в них незначних тріщин шляхом закладення останніх. При великих деформаціях (наскрізних тріщинах по усій висоті перемички і порушенні її нижньої поверхні) їх підсилюють шляхом кріплення металевими куточками (рис.110, а), уведенням збірних залізобетонних перемичок (рис.110, 6) чи прокатних металевих профілів, що приймають на собі навантаження перемички.Якщо при зміцненні перемички куточками тріщини знаходяться в середній її

частині, куточки кріплять за допомогою тяжів зі смугової чи арматурної сталі до простінків на анкерах (рис. 110, в).

Поліпшувати зовнішній вигляд стін необхідно при вивітрюванні розчину і самої кладки в окремих місцях при помітних переробках і перекладках чи випадкових змінах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
І. Злочини проти основ національної безпеки України	\|	Лекція 2.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.