• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зміст теми.

1. Найпоширенішими протезами, які застосовуються для відновлення зруйнованої коронки зуба, є повні штучні коронки.

Покази до виготовлення:

- дефекти твердих тканин зуба внаслідок карієсу, некаріозного ураження, травми, які неможливо усунути за допомогою пломб або вкладок;

- патологічне стирання;

- аномалії кольору, форми, положення зубів;

- для фіксації знімних протезів кламерами;

- як опора у мостоподібному протезі;

- для фіксації різних лікувальних апаратів, як тимчасові ( виправлення положення зубів, розширення зубної дуги);

Протипоказання до застосування:

- у дітей до закінчення періоду росту щелеп і формування коренів зубів;

- при рухомості зубів 3 ступеня;

- при виявленні хронічних патологічних процесів у пародонті (радикулярна кіста, гранулематозний або гранулюючийперіодонтит).

- при наявності зубів з ураженою пульпою або з неякісно запломбованими кореневими каналами (виявляють при рентгенографії зуба);

- при тяжкому загальному стані хворого (інфаркт міокарду, гіпертонічний криз, тощо).

2. Основні матеріали для виготовлення штампованих коронок: хромонікелеві сплави (гільзи), сплав золота 900 – ї проби (диски), срібно – паладієвий сплав ПД – 250.

Допоміжні матеріали: легкоплавкий метал (меллот), віск моделювальний.

Сталями називають залізо вуглеводні з’єднання з вмістом вуглецю 1,7 %. В ортопедичній стоматології застосовують спеціальні марки нержавіючої сталі – їх ще називають легіровані сталі - 1Х18Н9, 1Х18Н9Т, ЕІ – 95.

До складу нержавіючої сталі входять: 72% заліза, 0, 15% вуглецю, 18% хрому, 9% нікелю, 0,8 – 2, 5% кремнію, 2% марганцю, 1% титана, все інше складають незначні домішки сірки, фосфору тощо (по 0, 03%)

Легіровані сталі містять мінімальну кількість вуглецю (вуглець збільшує міцність, тягучість, опір на розрив, але зменшує ковкість) і підвищений вміст спеціально введених сплав елементів: хром надає стійкість до окислення; нікель надає сталі міцності, полегшує

обробку під тиском; титан зменшує крихкість, попереджує утворення карбідів хрому і тим самим не утворюється міжкристалічна корозія сталі; кремній покращує текучість і жаростійкість; марганець підвищує міцність і твердість.

Хромонікелева сталь застосовується для виготовлення штампованих коронок. Питома вага її 7,2 – 7,8. Температура плавлення 1450. колір срібно – сірий. Усадка до 2,7 – 3,5%

Сплав золота 900 – ї проби містить найбільшу кількість золота (90%), має приємний жовтий колір, стійкий до корозії. Має велику пластичність і в’язкість, текучий в розплавленому стані, що робить його дуже зручним для штамповки, вальцювання, ковки та інших методів механічної обробки тиском, а також лиття. Із цього сплаву випускають диски діаметром 18, 20 і 23 мм, товщина 0,28 – 0,3 мм, із яких виготовляють коронки і відливають проміжні частини мостоподібних протезів.

Сплав має невисоку твердість і легко піддається стиранню. Тому при виготовленні штампованих коронок всередину їх на жувальну поверхню або ріжучий край заливають припій.

При штамповці або вальцюванню сплавів в них утворюється наклеп, внаслідок зміщення кристалічної решітки. Його знімають обжином. Сплав 900 – ї проби має температуру плавлення приблизно 1000 С.

В зуботехнічних лабораторіях легкоплавкі сплави застосовуються для виготовлення штампів, які використовуються при отриманні коронок. Ці сплави складаються із декількох компонентів: найбільш часто використовуються олово, свинець, вісмут, кадмій. Температура плавлення від 47 – 95 С, що залежить від відсоткового складу металів. У всіх легкоплавких сплавах вміст вісмуту знаходиться в межах 40 – 50 %, що забезпечує сплаву хорошу корозійну стійкість і твердість.

Воскові композиції, випускаються медичною промисловістю для потреб ортопедичної стоматології, розрізняють по складу і функції і мають певне промислове предназначення.

Віск моделювальний використовується для відтворення анатомічної форми зубів при виготовленні штампованих коронок. В його склад входять: 88% парафіну, 5% бджолиного воску, 5% карнаубського воску, 2% церезина синтетичного. Температура плавлення 60 – 70 С. Усадка при затвердіванні складає 0,1% об’єму. Віск володіє малою пластичністю.

3. Виготовлення будь – якого протеза чи коронки складається із виконання певних клінічних та лабораторних етапів. Клінічний етап виконується лікарем і включає первинний огляд хворого, аналіз клінічного обстеження, постановка діагнозу, вибір конструкції протеза і клінічні етапи його виготовлення.

Особливість підготовки зуба під коронку залежить від виду коронки і матеріалу з якого вона виготовлена. Так, препарування зуба, перший клінічний етап, під повну металеву штамповану коронку зішліфовують всі п’ять поверхонь зуба.

Препарування зуба під коронку починається з сепарації контактних поверхонь тонким одностороннім сепараційним алмазним металевим диском. При цьому потрібно бути дуже обережним, щоб не травмувати тканини сусіднього зуба, ясеневого сосочка, прилеглої слизової. Диск потрібно направити паралельно апроксимальним стінкам зуба. З ріжучої і жувальної поверхні знімають шар, який дорівнює товщині металу (0,25 – 0,3 мм), зберігаючи контури жувальної поверхні. Рівномірність відмежування контролюється копіювальною паперу, складеною в 8 шарів, або стрічкою розігрітого воску, розміщеною між зубом, який препаруємо і їх антагоністом, потім знімають нависаючі краї та випуклості екватора з вестибулярної і оральної сторін з таким розрахунком, щоб діаметр коронки зуба не був ширшим діаметра його шийки.

Після препарування зуб має мати циліндричну форму; плавний перехід одної поверхні в другу; сепараційний диск вільно проходить через міжзубні проміжки. Між оклюзійної поверхнею відпрепарованого зуба і його антагоністом при змиканні повинен бути проміжок 0,3 мм.

4. Виготовлення штампованих металевих коронок складається з низки послідовних клінічних та лабораторних етапів:

1 –й клінічний етап: Препарування опорних зубів, зняття подвійних відбитків, фіксація центрального співвідношення щелеп;

1 – й лабораторний етап: Виготовлення гіпсових моделей:

- гіпсування моделей в оклюдатор (артикулятор), моделювання анатомічної форми зубів;

- виготовлення металевих штампів та контр штампів;

- підбір та підготовка гільз;

- попереднє штампування коронок;

- завершальне штампування коронок.

Відбілювання коронок;

2 – й клінічний етап: примірка коронок, корекція у клініці ортопедичної стоматології;

2 – й лабораторний етап: обробка, полірування та шліфування коронок;

3 – й клінічний етап: фіксація коронок.

Виготовлення коронки починається з препарування зуба і знятті відбитків з обох щелеп. Відбитки дезинфікують і передають зубному техніку, для виготовлення гіпсових моделей. Гіпсові моделі необхідно загіпсувати в положенні центрального співвідношення. Наступним етапом у роботі техніка є окреслення клінічної шийки зуба хімічним олівцем. Потім за допомогою моделювального воску відновлюють анатомічну форму зуба. Першу порцію воску наносять киплячим, слідкують щоб віск не попав на шийку зуба, тому що об’єм шийки буде збільшений і коронка щільно її не охопить. Із гіпсової моделі вирізають штамп.

Цоколь гіпсового штампа повинен бути продовженням клінічної шийки зуба. Потім гравірують анатомічну шийку зуба, яка розташована на відстані від клінічної. Виготовляють гіпсовий блок, в якому розміщують гіпсовий штамп попередньо змочений водою. Гіпсову форму розкривають, вилучають гіпсовий штамп. Гіпсову форм з’єднують і заливають легкоплавким металом (мелот). Отримують по два металевих штампа кожного зуба . Один штамп використовують для попередньої штамповки, другий – для кінцевої.

Використовують стандартну гільзу діаметром, рівним шийки зуба. Якщо такої немає, то гільзу протягують в апаратах «Самсон» або «Шарп» з попереднім прожарюванням, і за допомогою молоточка проводять попередню обробку гільзи на наковальні. Апарати побудовані по типу ручного преса. Вони складаються із товстої металевої дошки з отворами різного діаметра, яку називають матриця, і рухомої дошки на якій закріплені циліндричні стержні – пуансони. Діаметр пуансона менший діаметра відповідного отвору матриці чітко на товщину диска або стінки гільзи. Апарат Шарпа побудований по типу зуботехнічного преса, рухома плита якого приводиться в рух за допомогою гвинта. Апарат «Самсон» відрізняється тим, що пуансони рухаються за допомогою ричагоподібної рукоятки. Це прискорює і полегшує процес роботи. Крім того в апараті «Самсон» дві матриці – верхня і нижня. .Слідуючим етапом є кінцева штамповка.

Коронку знімають зі штампа, очищають і кип’ятять її в пробірці з соляної кислоти. Край коронки обрізають коронковими ножицями по лінії заглиблення. Край стальної коронки зішліфовують карборундовими каменем.

Якість виготовленої коронки перевіряють, проводячи оцінку штучної коронки на гіпсовому штампі. Поверхня повинна бути гладенька, рівна, без складок, і щільно прилягати до шийки зуба.

Штучну коронку знімають з гіпсового штампу, обробляють спиртом і припасовують на опорний зуб.

5. На сьогоднішній день дана конструкція:

- Не відповідають сучасним естетичним вимогам;

- Штампована коронка легко піддається пружинистим деформаціям;

- Не щільно охоплює культю зуба;

- Менш стійкі до жувального тиску.

6. Матеріали для самоконтролю(додаються)

Рекомендована література.

Основна:

1. Абалмасов Н. Г., Абалмасов Н. Н., Бычков В. А., АльХаким А. Ортопедическаястоматологическая, Смоленск 2000г. –

2. Щербаков А.С., Гаврилов Е.И., Трезубов В.Н., Жулёв Е. Н. Ортопедическаястоматологическая, Сант-Петербург1999г.

3. Рожко М. М., Неспрядько В. П. Ортопедична стоматологія, Київ 2003р.

Додаткова:

1. Коробєйніков Л.С. Методологічні основи діагностичного дослідження у клініці ортопедичної стоматології Полтава- 2003р.

Методичну розробку склала асистент кафедри

ортопедичної стоматології ВНМУ ім. М.І.Пирогова

А.А. Глушак

Читайте також:

1. А) Заробітна плата її форми та системи.
2. А) Заробітна плата, її форми та системи.
3. Актуальність теми.
4. Актуальність теми.
5. Багатофакторна матриця «Мак-Кінсі», її зміст, способи використання , достоїнства і недоліки.
6. Біоценоз – це сукупність усіх живих організмів в рамках даної екосистеми.
7. В основi ефективності iнформацiйних технологій лежить концепцiї системи.
8. В процесі читання виділіть маркером або підкресліть складові частини екосистеми.
9. В цьому полягає механічний (фізичний) зміст похідної.
10. В) Суб’єкти економічної системи.
11. В) Сучасні грошові системи.
12. Великі інтегровані системи.

Переглядів: 1786