Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

В основi ефективності iнформацiйних технологій лежить концепцiї системи.

Iнформацiйна система - це органiзована комбiнацiя людей, устаткування, програмного забезпечення, мереж зв'язку та iнформацiйних ресурсiв, що збирає, переробляє i поширює iнформацiю в органiзацiї. Ключовi концепцiї, включають наступне: Iнформацiйна технологiя (IТ). Динамiчна взаємодiя машинних iнформацiйних систем разом iз телекомунiкацiями створює становий хребет IТ. Кiнцевий користувач. Кiнцевий користувач - це будь-яка особа, що використовує iнформацiйну систему або iнформацiю, яка цiєю системою виробляється.

Рис. 2. Структура інформаційної системи менеджменту

Для того, щоб функцiонувати належним чином, iнформацiйна система повинна бути розроблена так, щоб забезпечувати досягнення стратегiчних цiлей, здiйснення дiлових операцiй i вирiшення питань керiвництва пiдприємством. Кiнцевий користувач iнформацiйнi системи менеджменту зосереджує увагу дизайнерiв, розробникiв i всього персоналу, який працює в галузi IС на тому, як система має функцiонувати при її використаннi в терішньому i в майбутньому часі. Iнформацiйнi системи як важливi iнструментальнi засоби є тим бiльш потужнi, чим вони бiльш пристосованi до потреб тих, хто їх щоденно використовує. Мається на увазi адаптацiя системи пiд користувача, а не навпаки.

За ринкових умов конкуренцiї iнформацiйні системи виконують в бiзнесi три життєво важливих ролi: Забезпечення дiлових операцiй. Скрiзь, вiд бухгалтерiї до вiдстеження замовлень клiєнтiв, iнформацiйнi системи забезпечують керiвництво пiдтримкою у щоденних операцiях. Оскiльки ще важливiшим стає швидке реагування, спроможнiсть iнформацiйних систем збирати та iнтегрувати iнформацiю паралельно щодо всiх функцiй бiзнесу є виключно важливою.Забезпечення прийняття управлiнських рiшень. Так же само, як iнформацiйнi системи здатнi сполучати iнформацiю, щоб допомогти вести справи краще, та ж сама iнформацiя може допомогти менеджерам у визначеннi тенденцiй та оцiнцi результатiв прийнятих попереднiх рiшень. Iнформацiйнi системи допомагають менеджерам приймати кращi, бiльш усвiдомленi рiшення в стислi термiни. Забезпечення стратегiчної переваги. Iнформацiйнi системи, побудованi у вiдповiдностi до стратегiчних цiлей певної компанiї, сприяють створенню конкурентної переваги на ринку.

Розвиток інформаційних систем складають такі технічні досягнення:

1. Поява нового середовища накопичення даних: мікроформи, магнітні диски, напівпровідникові прилади.

2. Розвиток засобів зв'язку, що забезпечують доставку інформації практично в будь-яку точку земної кулі без суттєвих обмежень у часі та відстані, широке охоплення населення засобами зв'язку (радіомовлення, телебачення, мережі передачі даних, супутниковий зв'язок, телефонний зв'язок).

3. Можливість автоматизованої обробки даних за допомогою комп'ютера по заданих алгоритмах (сортування, класифікація, представлення в потрібній формі).

На основі поєднання комп'ютера, пристроїв довготривалої пам'яті, електронної комутованої телефонної мережі і модифікованих телевізійних приймачів організується система відеографічного інформаційного обслуговування, відома за назвою Відеотекс. Власники телевізійних приймачів і одночасно телефонних номерів стають у цій системі абонентами інформаційно-довідкової мережі, що дає їм можливість одержувати з бази даних різноманітну довідкову інформацію, включаючи, наприклад, такі послуги, як замовлення авіаквитків або утримання власних файлів у загальній базі даних.

Прикладом інформаційної системи може служити електронна пошта, для формування якої необхідні комп'ютер, пристрої довготривалої пам'яті, програма факсимільної передачі зображень і мережа передачі даних. Електронна пошта є новим видом інформаційного обслуговування, що може замінити в майбутньому традиційну пошту. Повною мірою увібрала в себе усі риси сучасної інформатики техніка телеконференцій. На відміну від звичайного відеотелефона учасники телеконференції можуть користуватися необхідними базами даних, передавати один одному будь-який вид інформації і виконувати в разі потреби обчислювальні роботи для обгрунтування прийнятих рішень. Організація телеконференцій неможлива без широкосмугових ліній зв'язку, телебачення, комп'ютерних інформаційних мереж. Усі ці досягнення науки і техніки дозволили організувати нову інформаційну технологію, що розсунула стіни конференц-залу й значно підвищила ефективність конференцій, нарад. Можна без перебільшення сказати, що комп'ютерні мережі передачі даних є результатом інформаційної революції і у майбутньому зможуть створити головний засіб комунікації. Ці комп'ютерні мережі - один із яскравих прикладів реалізації інформаційних систем: у них поєднується як різноманітного роду апаратура по обробці, збереженню і передачі інформації, так і різноманітні види обслуговування (інформаційна служба, Телетекст, Відеотекст, телеконференції, електронна пошта).

Ключовi концепцiї системи охоплюють також людськi ресурси.Характерною рисою інформаційні системи є те, що людина виступає активним учасником інформаційного процесу. Щоб iнформацiйнi системи дiяли, потрiбнi фахiвцi iнформацiйної системи. Кiнцевi користувачi - це люди, якi використовують iнформацiйну систему, або iнформацiю, яку ця система виробляє.Людина (кінцевий користувач) здійснює введення інформації в систему, підтримує її в актуальному стані, обробляє її і використовує здобуті результати в управлінні. Інформація служить засобом взаємодії між джерелом й одержувачем інформації. Те саме повідомлення одному одержувачеві може давати багато інформації, а іншому – мало або нічого.

З позицiї кiнцевого користувача система є групою взаємозалежних складових, якi дiють спiльно в напрямку загальної цiлi шляхом прийняття даних, що вводяться, i вироблення продукту, що одержується на виходi в регульованому процесi перетворення цих даних.Системний підхід, для розв'язання складних проблем сучасного бізнесу за допомогою інформаційних систем, реалізують люди, апаратні та програмні засоби, дані та мережі, які використовуються в якості ресурсів для того, щоб здійснити введення, обробку, вивід, збереження та управління операціями, в результаті чого інформаційні ресурси перетворюються у інформаційний продукт.

В умовах системної орiєнтованостi всi елементи взаємодiють мiж собою.Отже побудова системи починається з досконального аналiзу поточної iнформацiйної потреби самої органiзацiї, її структури управлiння, персоналу, видiв дiяльностi. Необхідно також здійснити аналiз органiзацiйної культури для того, щоб визначити ключовi фактори стосовно певної органiзацiї, якi слiд врахувати при проектуваннi iнформацiйної системи з тим, щоб забезпечити успiшний перехiд на нову систему. Якщо система вже iснує, доцiльно її вивчити, щоб з'ясувати, яким чином її можна вдосконалити, або замiнити запропонованою системою. Зокрема, в процесi аналiзу слiд з'ясувати, як це робиться в існуючій системі (наприклад спосiб iнтерфейсу користувача) та визначити, як це має бути робитися в системi, яка проектується.

У функцiональних вимогах вказується можливостi системи, якi необхiднi для того, щоб задовольнити потреби користувачiв. Зокрема, аналiз функцiональних можливостей має встановити: Вимоги до iнтерфейсу користувача. Iнформацiйна система має пiдтримувати зручний для кiнцевих користувачiв ввiд\вивiд iнформацiї. Вимоги до обробки iнформацiї. Функцiональний аналiз має встановити вимоги до процесу обробки iнформацiї, яких потребує система для опрацювання i конвертацiї введених даних у вихiдний продукт. Вимоги до збереження. Має бути вказаним порядок органiзацiї, змiст та розмiр баз даних, а також процедури для їх обслуговування. Вимоги до управлiння. Мають бути визначеними питання швидкості, достовірності, безпеки та вартості.

Вартість інформації визначають шляхом аналiзу спiввiдношення мiж витратами та вигодами. Пiд час проведення такого аналiзу розглядаються загальнi вiрогiднi витрати на нову інформаційну систему у порiвняннi з вигодами, якi передбачається здобути. Визначаються матерiальнi витрати (на придбання апаратних i програмних засобiв, заробiтну платню персоналу), а також нематерiальнi витрати, такi як вплив на моральний стан працiвникiв i зниження в продуктивностi пiд час встановлення нової системи. Вигоди також можуть бути вiдчутними, матерiальними (наприклад, зниження витрат на матерiально-виробничi запаси та зменшення поточних витрат), або нематерiальними (бiльше задоволення потреб клiєнтiв). Аналiз економiчної доцiльностi проводиться з метою оцiнити альтернативнi системи та запропонувати найбiльш доцiльнi та бажанi їх варіанти. Доцiльнiсть оцiнюється одночасно за чотирма головними категорiями: Органiзацiйна доцiльнiсть. Зосереджується на тому, наскiльки запропонована iнформацiйна система забезпечує виконання завдань, якi стоять перед органiзацiєю.

Економiчна доцiльнiсть відповідає на питання про те, чи будуть передбачуванi вигоди вiд iнформацiйної системи бiльшими, нiж витрати на неї. Ця частина пов'язана з фiнансовими мiркуваннями, тобто чи може організація дозволити собi заплатити за розробку системи. У глобальнiй економiцi робота залежить вiд створення, управління i розподiлу iнформацiйних ресурсiв. При цьому доцiльним є ввести поняття "додаткової вартостi" у зв'язку з перетвореннями даних, що здiйснюються інформаційною системою. Для тих, хто перебуває за межами інформаційної системи, наприклад, для клiєнтiв, змiни в процесi перетворення даних значать набагато бiльше, нiж витрати на саме перетворення.

Технiчна здiйснимiсть. Це визначає, чи можна розробити, або придбати надiйнi апаратнi та програмнi засоби, здатнi забезпечити потреби запропонованої системи. Експлуатацiйна придатнiсть. Це стосується бажання i здатностi керiвництва, спiвробiтникiв, клiєнтiв, постачальникiв та iнших експлуатувати, використовувати та обслуговувати запропоновану систему.

Структура інформаційні системи складаються з таких компонентів:

– підсистеми вводу даних;

– сховища (банку) даних;

- підсистеми оброблення даних;

– підсистеми виводу даних;

– внутрішніх і зовнішніх каналів обміну даними.

Типовий інформаційний процес в управління. Процедура опрацювання даних складається з таких елементів: операцій, інформаційних процедур, стадій обробки, інформаційного простору, інформаційного потоку. Операція — це будь-яка елементарна або складна дія над даними, спрямована на їх трансформацію (перетворення) або передавання. Сукупність операцій одного типу називають інформаційною процедурою. Послідовність виконання процедур прийнято називати стадіями обробки. Однорідні взаємопов'язані процеси з формування і перетворення даних, які мають інформаційну самостійність у межах інформаційних сукупностей, — це інформаційні технології. Цілеспрямоване переміщення даних або документів у межах інформаційної системи за той або інший період називається інформаційним потоком.

Потенційні можливості інформаційної системи реалізуються через їх функції, до яких належать:

обчислювальна – вчасно і якісно виконує оброблення інформації в усіх аспектах, що цікавлять систему управління;

координуюча – відстежує і формує всю необхідну для управління зовнішню та внутрішню інформацію:

запам'ятовування– забезпечує безупинне накопичення, систематизацію, збереження і відновлення всієї необхідної інформації;

комунікаційна – забезпечує передачу потрібної інформації в задані пункти;

інформаційна – реалізує швидкий доступ, пошук і видачу необхідної інформації;

регулювальна – здійснює інформаційно-керуючий вплив на об'єкт управління і його ланки при відхиленні їхніх параметрів функціонування від заданих значень;

оптимізаційна – забезпечує оптимальні розрахунки в міру зміни цілей, критеріїв та умов функціонування об'єкта управління;

прогнозна – визначає основні тенденції, закономірності та показники розвитку об'єкта управління;

аналітична – визначає основні показники техніко-економічного рівня діяльності;

документувальна – забезпечує формування всіх обліково-звітних, планово-розпорядницьких, конструкторсько-технологічних та інших форм документів.

Поняття інформаційні системи управління нерозривно пов'язане із матеріальним поданням інформації. При цьому варто розрізняти два аспекти інформаційної системи: змістовий і технологічний. Змістовий визначає коло розв'язуваних інформаційних завдань, відображає структуру об'єкта управління та напрями діяльності кожного його підрозділу. Технологічний аспект інформаційної системи розглядає її як одного з управлінських процесів, пов'язаних зі здійсненням комплексу інформаційних процедур.

Інформаційна процедура – сукупність однорідних операцій, пов'язаних із впливом на інформацію. Сукупність усіх інформаційних процедур утворює інформаційний процес – технологічну основу управлінської діяльності. Інформаційний процес управління складається з двох частин: інформаційного процесу і прийняття управлінських рішень.

Прийняття управлінських рішень за впливом на діяльність організацій ґрунтується на результативній інформації та є продовженням інформаційного процесу на вищому логічному рівні. Інформаційний процес аналогічно виробництву продукції є процесом здобуття певного цілісного за змістом набору фактів для вироблення і прийняття управлінських рішень. Він включає комунікаційний процес, який служить цілям інформаційного обміну.

Інформаційний процес управління – сукупність управлінських операцій, головним предметом яких є інформація про точне, своєчасне, вірогідне та повне відображення явищ економічного життя (виробничо-господарської діяльності).. Інформаційний процес є об'єктом автоматизації управління. Iнформацiйнi системи як важливi iнструментальнi засоби є тим бiльш потужнi, чим бiльше вони пристосованi до потреб тих, хто їх щоденно використовує. Мається на увазi адаптацiя системи пiд користувача, а не навпаки. Ресурси інформаційної системи: люди, дані, апаратні засоби, мережі, комунікації , програмні засоби. Таким чином з врахуванням концепції системи інформацiйна система - це органiзована комбiнацiя людей, устаткування, програмного забезпечення, мереж зв'язку та iнформацiйних ресурсiв, що збирає, переробляє i поширює iнформацiю в органiзацiї.

У сьогоденнi основну і важливу роль у дiловому успiху пiдприємства виконують мережнi iнформацiйнi системи. Iнтернет та подiбнi до нього внутрiшнi мережi типу "iнтранет", а також зовнiшнi мiжорганизацiйнi мережi, якi називаються "екстранет", забезпечують iнформацiйну iнфраструктуру, якої потребує будь-який бiзнес для проведення ефективних операцiй, менеджменту та створення конкурентної переваги. Але для того, щоб функцiонувати належним чином, iнформацiйна система повинна бути розроблена так, щоб забезпечувати досягнення стратегiчних цiлей, здiйснення дiлових операцiй i вирiшення питань керiвництва пiдприємством, тобто володіти певними показниками якості.

Системні атрибути інформаційної якості. Iнформацiйна якiсть - це функцiя iнформацiйних систем, їх характеристики, допомагають забезпечити менеджерiв даними й iнформацiєю, що веде до прийняття рiшення кращим чином. Компоненти iнформацiйної якостi можуть бути згрупованi згiдно з наступними факторами оцiнки: Фактор часу.

У бiзнесi для бiльшостi iнформацiї вчаснiсть її подачi є критичним елементом. Вона є достовiрною, точною та актуальною тiльки протягом певного перiоду часу. Вiдповiдно до цього iнформацiйна система повинна забезпечувати iнформацiю стосовно одного, або кiлькох часових вимiрiв: за вимогою (коли iнформацiя потребується), виняткова (коли виникають певнi умови), або перiодична (через регулярнi iнтервали часу). Кожен рiвень управлiння має рiзноманiтнi потреби в iнформацiйних продуктах, пов'язанi з часовим вимiром.

Фактор змiсту. Цей вимiр стосується достовірностi та вичерпностi iнформацiї. Також важливо, щоб у межах цих двох параметрiв iнформацiя була наскiльки можливо стислою. При створеннi iнформацiйної системи вказанi мiркування потрiбно брати до уваги. Фактор форми. Конче важливо, щоб iнформацiя була зручна для використання. Кожна функцiональна дiлянка органiзацiї потребує, щоб данi й iнформацiйнi продукти були поданi за вимогою у типовiй для даної дiлянки формi. Ця вимога означає, що в iнформацiйнiй системi необхідно передбачити можливiсть для кiнцевих користувачiв викликати iнформацiю у формi, у якiй вони звикнули з нею працювати. Наприклад, менеджери з маркетингу та контролери продукцiї повиннi мати можливiсть звернутися до одних i тих даних, здiйснюючи їх конвертацiю у інформаційний формат, вiдповiдний до сфери, в якiй кожен з них працює. Інформація повинна подаватися у виді, зручному її споживачу. Форма подання інформації є одним із найважливіших аспектів управлінської звітності. Найбільше типовими формами подання інформації є текстова, таблична і графічна.

Роль інформаційних технологій і систем. У глобальнiй економiцi робота залежить вiд створення, менеджменту i розподiлу iнформацiйних ресурсiв. Сьогоденнi мiжмережнi iнформацiйнi системи вiдiграють життєву роль у дiловому успiху пiдприємства, можуть забезпечувати iнформацiйну iнфраструктуру, якої потребує будь-який бiзнес для проведення ефективних операцiй, менеджменту й створення конкурентної переваги.

На ринку, де панує конкуренцiя, значення iнформацiйної технологiї зростає щодо забезпечення дiлових операцiй вiд бухгалтерiї до вiдстеження замовлень клiєнтiв у глобальному суспiльстві, iнформацiйнi системи забезпечують керiвництво пiдтримкою у щоденних операцiях. При цьому використання інформаційних ресурсів призводить, як мінімум, до двох важливих висновків.

По-перше, розглядаючи інформацію як ресурс нарівні з іншими ресурсами суспільства, варто навчитися раціонально її використовувати. Це можливо лише на основі широкого впровадження нових інформаційних систем.

По-друге, нові інформаційні системи можуть бути оперативним і гнучким інструментом формування людського мислення та інтелектуального розвитку суспільства в цілому і створення глобального інформаційного суспільства з міжмережними структурами.

Глобалізація.Глобальнi компанiї дiють в умовах конкуренцiї, коли пiдключенi до мереж комп'ютернi системи сприяють виникненню глобальних ринкiв, на яких можна швидко i дешево здiйснити будь-якi дiловi операцiї. Роль, яку вiдiграють iнформацiйнi технологiї, є водночас i паливом для глобального росту, i засобом для того, щоб скористатися глобальними можливостями.

Нові інформацiйнi технологiї не тiльки роблять досягнення конкурентоспроможностi бiльш можливим з стратегiчної точки зору в глобальному масштабi, вони також виступають в ролi рушiїв змiн, заохочуючи перехiд вiд вiдносно внутрiшнього, або регiонального погляду на бiзнес до такого, який бачить свiт як один дiєздатний ринок. Конкурентне оточення. Iнформацiйна технологiя дозволяє компанiям, навiть невеликим, керувати i розповсюджувати свою дiйсну конкурентоспроможнiсть далеко за межi своїх внутрiшнiх ринкiв. Конкурентна реакцiя. Iнформацiйна технологiя забезпечує менеджерiв iнформацiєю реального часу, часто з'єднуючи постачальникiв, виробникiв i торгiвлю разом, щоб сприяти iдеальному розподiлу пропозицiї та попиту, причому набагато швидше, нiж ранiше. Це дозволяє перейти до швидкозмiнної конкуренцiї, що означає спроможнiсть компанiї здiйснювати вигiднi операцiї в умовах конкурентного оточення i постiйному виникненнi непередбачених можливостей щодо вiрогiдних клiєнтiв. Впровадження. Iз прискоренням процесiв прийняття рiшення та пiдвищення оперативностi матерiально-технiчного забезпечення, а також по мiрi того, як вони стають бiльш iнформацiйно забезпеченими та iнтегрованими, в будь-якiй сферi бiзнесу можна втiлювати у життя свої стратегiчнi плани бiльш наполегливо.

Сила, перспективи, а також потенцiал iнформацiйних технологiй (IТ) в бiзнесi вимагають удосконалень управлiння бiзнесом та самими IT. На багатьох напрямках потенцiал IТ є надто недовикористаним, оскiльки управлiнськi структури, в цiлому, не сприйняли (а iнодi i не зрозумiли), що IТ представляє собою бiльш, нiж засобом для ведення бiзнесу "як звикли"; що IТ - лише перший крок на шляху до того, що називається бiзнесом. Управляти в iнформацiйний вiк пiдготовленими працiвниками, озброєними знаннями, iнформацiйними технологiями та кращою освiтою, з iншим кругозором, бiльш незалежними i до того ж з мережною культурою, не можна таким же чином, як робiтниками на заводських лiнiях зборки в США у 1950-х роках. I все ж надто багато управлiнцiв дiють в рамках управлiнських концепцiй, заснованих на засадах мотивацiї та контролю минулих часiв. Щоб запустити в дiю технологiї систем IТ, слiд переглянути пiдходи до управлiння, визначити, якi потрiбнi навички для того, щоб надати працiвникам iнформацiйного стилю необхiдну iнфраструктуру для виконання ними своєї роботи, яку вони знають краще, нiж їх керiвники. Iнформацiйнi технологiї не можуть виникнути на порожньому мiсцi. Системи IТ не створюють, не обслуговують i не удосконалюють самi себе. Ними слiд керувати - тобто, розумiти i пристосовувати для досягнення стратегiчних цiлей. При тому, що дiяльнiсть керiвництва може принести змiни на дуже абстрактному рiвнi, управлiння залишається процесом координацiї ресурсiв даної фiрми, направленим на використання можливостей конкуренцiї та реагування на виклики ринку. Як би там не було, аналогiчно тому, як IТ надають засоби для нововведень в бiзнесi, керiвники повиннi впроваджувати нововведення в систему управлiння, якi б змiнювали їхнi попереднi пiдходи до повноважень, керування, продуктивностi, а також реорганізацію ділових процесів. Реорганізація дiлових процесiв, за визначенням Хаммера, є "фундаментальним переосмисленням та радикальною реконструкцiєю дiлових процесiв для досягнення вагомих удосконалень" в таких галузях, як витрати, якiсть, послуги та швидкiсть.

Iнформацiйна технологiя забезпечує процес реорганізації трьома основними способами:

Автоматизує. Коли IТ замiняє людськi зусилля, вона автоматизує завдання, або процес. Наприклад, комп'ютеризованi зварювальнi автомати можуть обробити набагато бiльше автомобiльних кузовiв за менший час i з меншою кiлькiстю помилок, нiж зварник-людина.

Iнформатизує: Коли IТ додається до людських зусиль, вона iнформатизує завдання, або процес. Наприклад, при використаннi статистичного пакету з тим, щоб привести маркетинговi програми у вiдповiднiсть до профiлю клiєнтiв, скорiше можна вийти на певне питання, або пропозицiю.

Трансформує. Коли IТ реструктуризує зусилля людини, вона трансформує завдання, або процес.

Менеджмент iнформацiйними ресурсами (МIР) - це управлiнська концепцiя, яка розглядає фактичнi данi, iнформацiю, а також комп'ютернi ресурси (комп'ютерну технiку, програмне забезпечення, а також персонал) як цiннi органiзацiйнi ресурси, якi повиннi бути ефективно, економiчно та якiсно використанi в iнтересах всiєї органiзацiї. П'ять головних вимiрiв МIР включать: Стратегiчне управлiння. Iнформацiйнi технологiї повиннi бути спрямованi на забезпечення стратегiчних цiлей фiрми та конкурентних переваг, а не лише на досягнення оперативної ефективностi або сприяння процесам прийняття рiшень. Функцiональне управлiння. Iнформацiйнi технологiї та iнформацiйнi системи можуть управлятись функцiональною структурами органiзацiї управлiнськими методами, якi широко використовуються в усiх iнших дiлових пiдроздiлах. Управлiння ресурсами. Данi та iнформацiя, апаратнi та програмнi засоби, телекомунiкацiйнi мережi, а також персонал IС є життєво важливими ресурсами органiзацiї, якi слiд використовувати так само, як i iншi активи.

Iнформацiйнi системи допомагають скоротити витрати у багатьох сферах, а саме у виробництвi, резервах, розповсюдженнi товарiв (послуг) або зв'язку. Наприклад, децентралiзоване прийняття рiшень може бути поєднаним з централiзованим втiленням в життя цих рiшень для того, щоб досягти бiльшої економiї без зниження ефективностi конкретного процесу. Структурнi бар'єри. Структурнi бар'єри в бiзнесi включають традицiйнi обмеження у тому, як проводиться бiзнес (такi, як часи роботи i витрати на робочу силу) та час на обробку, який рiзнi фiрми, що працюють на якомусь каналi розповсюдження, використовують для задоволення потреб клiєнта. IС можуть подовжити части роботи (використання банкоматiв при банках), забезпечити додатковими послугами (цiлодобове забезпечення користувачiв програмних продуктiв), а також покращити розповсюдження товарiв i послуг (електронний обмiн даними мiж виробниками та постачальниками або мiж оптовими та роздрiбними агентами).

Концепцiя ланцюжка цiнностi, розроблена Майклом Портером, (рис )розглядає будь-яку фiрму як послiдовнiсть основних видiв дiяльностi ("ланцюжок"), в якi додають вартостi товару або послугам фiрми, пiдтримуючи тим самим її належнi рiвнi прибутку.

Рис. 3 Ланцюжок цiнностi, розроблений Майклом Портером.

За концепцiєю "ланцюжка цiнностi" деякi види дiлової дiяльностi є провiдними, а решта є дiяльнiстю забезпечення. Стратегiчнi iнформацiйнi системи (СІС) можуть суттєво сприяти пiдвищенню внеску кожного з процесiв, або видiв дiяльностi, в ланцюжок цiнностi. Допомiжнi дiї. Допомiжнi дiї створюють внутрiшню iнфраструктуру, яка спрямовує та сприяє проведенню спецiалiзованої роботи стосовно провiдних видiв дiяльностi: Адмiнiстративна координацiя та служби забезпечення. Тут головна роль стратегiчних IС полягає в забезпечення дiї систем електронного спiвробiтництва. Управлiння людськими резервами. Роль СIС: база даних по квалiфiкацiйним навичкам працiвникiв. Розробка технологiї. Роль СIС: комп'ютерне забезпечення проектування. Закупiвля сировини. Роль СIС: електронний обмiн даними з постачальниками. Провiдна дiяльнiсть. Такi види дiяльностi безпосередньо сприяють процесам, якi проходять в органiзацiї. Вхiдне матерiально-технiчне забезпечення. Роль СIС: автоматизоване складування, стратегiя "точно в необхiдний момент" (JIT). Виробничий процес. Роль СIС: автоматизоване виробництво. Вихiдне матерiально-технiчне забезпечення. Роль СIС: ввiд даних в реальному часi. Маркетинг та збут. Роль СIС: аналiз стану ринку. Обслуговування клiєнтiв. Роль СIС: дiагностична експертна система.

3.Інформаційні ресурси і технології та їх функціонування і взаємодія в ІСМ.

3.1 Структура та види інформації в економіці.

3.2 Класифікація інформації в економіці.

3.3 Основи технології опрацювання даних для одержання інформації у менеджменті.

3.4 Ресурси та засоби компютерної інформаційних технологій, що застосовуються в менеджменті, переваги „ нової” інформаційної технології.

3.5 Бази даних як ефективнийзасіб обробки даних.

3.6 Зростаюча роль НІТ в інформаційних системах. Інформаційні бази знань у менеджменті.

3.7 Організація інформації для ефективного використання її у менеджменті.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зміна природи організацій та медодів управління на основі ІТ.	\|	Структура інформації формується за її призначенням в управлінні діяльністю організацій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.