Електронна мережа

Одним з найефективніших та найпопулярніших технічних засобів ділового зв'язку є обчислювальна техніка; що використовує електронний зв'язок. Коли комп'ютерів на підприємстві декілька, доцільно встановити електронну мережу.

Електронна мережа - група комп'ютерів, принтерів, інших технічних пристроїв, об'єднаних засобами зв'язку.

На підприємстві кожен службовець має інформацію, яка може знадобитись іншим працівникам. Це може бути інформація, яку надають керівники відділів вищому керівництву і службовці своїм керівникам, бухгалтерська та аналітична звітність, прогнози, поточна інформація про розташування ресурсів, стан ринків тощо.

Головним надбанням будь-якого сучасного підприємства є бази даних про клієнтів, їх потреби, наявне у них обладнання, товари, строки гарантійних зобов'язань, фінансовий стан, укладені договори, історію співробітництва, розмір націнок та знижок. Внутрішня маркетингова діяльність теж насичена інформацією - даними про конкретні замовлення, їх кодифікацію, виробництво, виконання та відвантаження. Якщо комп'ютери підприємства з'єднані мережею, то обмін такою інформацією між структурами підприємства значно спрощується. На підприємстві, що має велику базу даних, до якої необхідно забезпечити доступ з усіх робочих місць, можна використовувати мережеве з'єднання. Це ефективніше, ніж розміщувати інформацію цієї бази даних на багатьох комп'ютерах.

Можливо, що один з комп'ютерів має обладнання, яке необхідне кільком працівникам. За допомогою мережі можна здійснити і такий доступ. Найхарактернішим є використання принтерів у мережі: замість придбання принтеру для кожного службовця, підприємство може використовувати меншу їх кількість, підключивши їх до мережі.

Якщо на підприємстві використовуються кілька комп'ютерів, вони об'єднуються між собою і можуть використовуватись для передачі інформації між підрозділами підприємства. В цьому випадку виникає локальна інформаційна мережа комп'ютерів або інших засобів, що об'єднані в єдине ціле. Бази даних в цій мережі існують в централізованому або розподіленому вигляді в пам'яті кількох або багатьох комп'ютерів. Якщо необхідно зібрати певну частину інформації в одному місці, то в локальній мережі спеціально з цією метою виділяється один комп'ютер, що призначений для централізованого інформаційного обслуговування і який називається "сервером" (від англійського дієслова "to serve" - слугувати, бути корисним). Тоді інші комп'ютери, що підключаються в мережу, отримують назву "клієнти", а побудована мережа - "клієнт-сервер". На великому підприємстві таких інформаційних систем "клієнт-сервер" може бути декілька.

Підключення локальної мережі підприємства до однієї або декількох регіональних інформаційних систем для доступу до професійної інформації: по законодавству, по політичних або ділових новинах, стану фондового ринку. В свою чергу, регіональні системи також мають тенденцію до об'єднання між собою, саме тому може виявитися необхідним тільки одне підключення до так званого "провайдера" (від англійського слова "to provide" - постачати) інформаційних послуг, що забезпечує надання засобів зв'язку та узгодження інформаційних протоколів, а через нього - до глобальних систематизованих (галузевих) інформаційних систем. Глобальні галузеві системи також мають тенденцію до поєднання між собою. В результаті всі часткові регіональні, галузеві глобальні системи поєднуються між собою, що призводить до побудови глобальної інформаційної системи Internet. Термін "Internet" складається з двох частин: "inter" - "між", "net" -"мережа".

Апаратне забезпечення локальних мереж складають мережеві адаптери, роз'єми, кабелі. Як засоби комутації найчастіше використовується двожильний (вита пара), коаксіальний і оптоволоконний кабелі. Основні показники трьох середовищ для передачі інформації наведено в табл.

Системи передачі даних виконують функції прийому, накопичення і передачі даних між каналами зв'язку. Розрізняють три методи з'єднання в локальних мережах по типу комутації: каналів, повідомлень, пакетів. У мережах з комутацією по першому типу для передачі даних між абонентами виділяється фізичний канал, що є недоступним для інших комп'ютерів протягом всього часу передачі. Комутація повідомлень передбачає передачу інформації по частинах, а в проміжних пунктах вона збирається і перевіряється. Найперспективнішим є третій метод, за якого інформація розбивається на частини - пакети (їх довжина обмежена граничним значенням), а повне відновлення інформації відбувається в кінцевому пункті.

Мережеве програмне забезпечення (ПЗ) підтримує функціонування всіх рівнів архітектури мережі. Існують два підходи до його організації - мережі з централізованим управлінням і однорангові мережі.

У першому випадку на файлі-серверах функціонує спеціальна мультизадачна мережева операційна система, що використовує захищений режим роботи процесора. На робочих станціях встановлюється спеціальне програмне забезпечення, що часто називається мережевою оболонкою, яке працює в середовищі операційної системи, встановленому на даній станції: DOS, Windows тощо. Існують різні операційні системи, орієнтовані на мережі з централізованим управлінням. Найвідоміші з них - Novell NetWare, Linux, а також VINES (виконана на базі UNIX).

Однорангові мережі не містять в своєму складі виділених серверів: функції управління передаються по черзі від однієї робочої станції до іншої. Основною їх перевагою є простота обслуговування.

Одним із технічних засобів, який суттєво впливає на організацію комп'ютерного бухгалтерського обліку, є комп'ютерні обчислювальні мережі. Комп'ютерна мережа - це сукупність програмних, технічних і комунікаційних засобів, які забезпечують ефективний розподіл обчислювальних ресурсів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: Електронні обчислювальні мережі та їх призначення	\|	Види електронних мереж

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.