Комп'ютерна система складається з двох компонент: апаратної частини (hardware) і програмного забезпечення (software).
Програмне забезпечення – це набір програм, які керують діями комп’ютера при його використанні для розв’язання задач. Програмне забезпечення — невід'ємна частина комп'ютерної системи. Воно є логічним продовженням апаратних засобів. Сфера застосування конкретного комп'ютера визначається створеним для нього програмним забезпеченням.
Сам по собі комп'ютер не містить знань з жодної галузі застосування: все це зосереджено у програмах, які виконують на комп'ютерах.
Стрімкий розвиток обчислювальної техніки і розширення сфери застосування комп'ютерів різко прискорили процес еволюції програмного забезпечення. Якщо раніше можна було на пальцях перелічити основні категорії програмного забезпечення — операційні системи, транслятори, пакети прикладних програм, то нині ситуація докорінно змінилася. Навіть класичні програмні продукти, такі як операційні системи, безупинно розвиваються і наділяються інтелектуальними функціями, багато з яких раніше стосувалися тільки інтелектуальних можливостей людини. Крім того, з'явилися нетрадиційні програми, класифікувати які за прийнятими критеріями дуже важко.
Нині застосовують такі групи програмного забезпечення:
· операційні системи і оболонки;
· мережне програмне забезпечення;
· системи програмування (транслятори, бібліотеки підпрограм, відладчики тощо);
· прикладне програмне забезпечення;
· інтегровані пакети програм.
Зрозуміло, що цю класифікацію не можна вважати вичерпною, але вона більш-менш наочно відображує напрями вдосконалювання і розвитку програмного забезпечення.