• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Хвороби кісток

Міцність та структура кістки залежить від харчування людини, її гормонального балансу та вікових змін. Найчастіше захворювання кісток є проявом синдрому Кушінга, гіперпаратироїдизму, рахіту або раку. Деякі люди мають природжені вади, такі, як вкорочена або частково відсутня кінцівка. Проте, ці вади трапляються зрідка. Вроджені хвороби кісток бувають у вигляді їх деформацій, порушення скостеніння, вад розвитку. Спричинюють їх здебільшого негативні впливи на організм матері під час вагітності: травми, хімічні та радіаційні чинники, нервові переванта­ження, інфекційні хвороби (особливо грип і червоничка); вживання алко­голю та наркотиків.

Кістка формується внаслідок відкладання мінеральних солей (пе­реважно солей кальцію) на органічний каркас з колагенових волокон. Остеоцити утворюють колаген та беруть участь у відкладанні каль­цію. Наявність каналів у кістці дає змогу кальцію виходити з крові та надходити у кров відповідно до вмісту гормонів, що регулюють потре­би організму. Приостеопорозі, що розвивається з віком, руйнування сітки колагенових волокон та відкладених солей кальцію відбувається набагато швидше, ніж утворення їх. При остеопорозі вміст мінералів зменшується з 65% до 35% маси кістки. Капали, що з'єднують остеоцити, розширюються, з'являються поні проміжки у колагеновому кар­касі. Кістково - мозковий канал у центральній частині кістки розширюєть­ся, а щілини у пластинках зумовлюють ламкість кісток. Ці зміни по­слабляють кістку. Втрата щільності кісток, зумовлена остеопорозом, може призводити до викривлення хребта, а також є причиною частих переломів. Внаслідок падіння виникають переломи таза та кисті. При остеопорозі може спостерігатись раптове руйнування хребців навіть внаслідок кашлю, чхання чи невеликого фізичного навантаження.

Приостеомаляції кістки розм'якшуються внаслідок втрати каль­цію та фосфору. Цей стан відрізняється від остеопорозу тим, що не втра­чаються компоненти білкового каркасу. У дітей це називаєтьсярахі­том. Основною причиною є нестача вітаміну Б, потрібного для засвоєння організмом кальцію та фосфору. При розм'якшенні кісток таза спостерігається їх значна деформація. При такій аномалії таза ходьба утруд­няється, спричинюючи біль.

Прихворобі Педжета, що інакше називається деформуючим остеїном, порушується фізіологічна регенерація кісток. Кістки часто ламаються і швидко заміщуються зміненою кістковою тканиною. Цей стан рідко трапляється у молодих, але в людей віком понад 40 років він виявляється у 3% випадків. При хворобі Педжета найчастіше уражуються череп, хребет, таз і кістки нижніх кінцівок.

Збільшення кісток має різні прояви, зокрема втрата слуху через стискання черепних нервів або посилення тепловіддачі, яка зумовлена надмірним кровопостачанням.

Ревматоїдний артрит — ця аутоімунна форма артриту виникає у хворих зі спадковою схильністю. У них виробляються антитіла, які взаємодіють з власними тканинами організму. Розвивається запалення, набряк, з'являється обмеження рухів та деформація суглобів. До ранніх симптомів належать лихоманка, блідість та слабкість. І Іри хронічному перебігу хвороби можливе ураження очей, шкіри, серця, нервів та ле­гень. Характерним для прояву ревматоїдного артриту є симетричне ушкодження дрібних суглобів. Спочатку розвивається запалення синовіальної оболонки, яка вистилає суглоб. Згодом спостерігається розростання грануляційної тканини. Уражуються також хрящ та епіфізи кісток.

На відміну від ревматоїдного артриту, при якому можливе ура­ження відразу декількох систем організму, приостеоартриті ушкод­жується лише один суглоб. Дегенерації суглоба сприяють різноманітні чинники, зокрема природжений дефект, травма, інфекція, ожиріння або обтяжена спадковість.

Дистрофічні порушення кісток часто пов'язані з малорухливим способом життя (гіподинамією), неправильним харчуванням. На­приклад, коли людина вживає мало молочних і м'ясних продуктів, в її організмі не вистачає білків і кальцію, необхідних для росту та зміцнен­ня кісток. Дистрофія кісток може розвинутися внаслідок куріння, коли через звуження кровоносних судин погіршується живлення різних органів тому числі й кісток.

Запальні процеси у кістках і суглобах можуть виникнути за пере­охолодження організму, якщо людина довго ходить у вологому взутті, сидить на вологій землі, холодному камені.

Читайте також:

1. Анамнез хвороби
2. Анатомічна будова кісток вільної нижньої кінцівки
3. Анатомія кісток верхньої і нижньої кінцівок та їх з’єднання
4. Аутосомно-рецесивні хвороби
5. Відкриті пошкодження кісток і суглобів
6. Геномні хвороби, зумовлені зміною кількості хромосом.
7. Гостра і хронічна променеві хвороби
8. ГОСТРІ АЛЕРГІЧНІ СТАНИ. ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ.ІНФЕКЦІЙНІ, ШКІРНІ І ВІНЕРІЧНІ ХВОРОБИ.
9. Дитячі інфекційні хвороби та їх профілактика
10. З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки
11. Затримка темпів психомоторного розвитку, розумова відсталість. Генетичні хвороби з ураженням ендокринної системи (ендокринопатії).
12. З’єднання кісток поясу верхньої кінцівки

Переглядів: 2237