Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Нога людини складається із стегна, гомілки і стопи.

Скелет нижньої кінцівки

складається з тазового пояса і вільної кінцівки — ноги.Тазовий пояс до­рослої людини утворений двома тазовими кістками, які за допомогою ма­лорухомих суглобів сполучаються з крижами у замкнуте кільце (рис. 34).

У дітей і підлітків кожна тазова кістка складається з трьох кісток: клубової, сідничної, і лобкової, з’єднаних між собою хрящовою тканиною. Зростання їх починається з початком статевого дозрівання і закі­нчується у 18-20 років. Після 9 років виявляються відмінності у формі таза хлопчиків і дівчаток: у хлопчиків таз вищий і вужчий, ніж у дівчаток.

Стегнова кістка найбільша і найдовша кістка людини (рис.35). Головка стегнової кістки входить у вертлужну западину таза, утворюючи кульшовий суглоб.

Гомілка складається з великої і малої гомілкових кісток, які лежать паралельно і з'єднані між собою міжкістковою перетинкою. Стегнова

кістка з великою гомілкою утворюють

колінний суглоб, до складу якого входить іколінна чашечка — ма­ленька кісточка трикутної форми, розміщена и сухожилку чотириголового м'яза стегна.

 

Рис. 34. Тазовий пояс: а — чоловічий; б — жіночий: 1 — клубова кістка; 2 — вхід у малий таз; 3 — лобкова кістка; 4 — лобковий симфіз; 5 — сіднична кістка; б — куприкова кістка; 7 — кульшова западина; 8 — погранична лінія; 9 — крижова кістка; 10 — великий таз; 11 — крижово-клубовий суглоб.

Рис. 35. Стегнова кістка: а — вид спереду: 1 — великий вертлюг; 2 — шийка стегнової кістки; 3 — головка стегнової кістки; 4 — міжвертлюгова лінія; 5 — малий вертлюг; 6 — присередній надвиросток; 7 — надколінкова поверхня; 8. бічний надвиросток; 9 — тіло стег­нової кістки; б вид ззаду: 1 — головка стегнової кістки; 2 — шийка стегнової кістки; З — вертлюгова ямка; 4 — великий верт­люг; 5 — міжвертлюговиий гребінь; 6 — тіло стегнової кістки; 7 — міжвиросткова ямка; 8 — бічний виросток; 9 — присе­редній виросток; 10 — шорстка лінія;

11 — малий вертлюг.

Устопі розрізняють передплесно, плесно і фаланги пальців (рис. 36)

Передплесно складається з семи добре розвинених кісток, розмі­щених у два ряди. Найбільші з них таранна і

п яткова. Спереду від таранної і п яткової містяться човновидна, кубовидна і три клиновидні кістки.

Плесно утворене 5 довгими кістками, які задніми кінцями зчлено­вуються з кістками передплесна, а з передніми — з фалангами пальців.

Стопа людини утворює склепін­ня, яке спирається на п'яткову кістку і на передні кінці кісток плесна. Роз­різняють поздовжнє і поперечне скле­піння стопи. Поздовжнє склепіння сто­пи властиве лише людині, і його фор­мування пов'язане з прямоходінням. У новонародженої дитини склепінчастість стопи не виражена, вона фор­мується пізніше, коли дитина починає ходити.

 

Рис. 36. Кістки стопи: / 1. П’яткова кістка 2 п’ятковий горб; З тіло надп’яткової кістки; 4 — шийка надп'яткової кістки; 5 — головка надп'яткової кістки; 6 — кубоподібна кістка; 7 - - човноподібна кістка; 8 — бічна клиноподібна кістка; 9 — проміжна клиноподібна кістка; 10 — присередня клиноподібна кістка; 11 - плесно­ва кістка І; 12 — проксимальна фа­ланга великого пальця стопи; 13 — дистальна фаланга V пальця; 14 - середня фаланга V пальця; 15 про­ксимальна фаланга V пальця; 16 — блок надп’яткової кістки.

Череп — скелет голови, в яко­му розрізняють два відділи: мозковий (черепну коробку) і лицьовий (рис.37).

До складу мозкового відділу че­репа входять вісім плоских кісток: І — лобова, яка закриває порожнину черепної коробки спереду. Всередині лобової кістки, над надбрівними ду­гами, є порожнини — лобні пазухи, сполучені з порожниною носа, звідки у них проникає повітря;

 

Рис. 37. Череп (вид збоку): — лобова кістка; 2 — клиноподібна кістка (ве­лике крило); З — носова кістка; 4 — сльозова кістка; 5 — вилична кістка; 6 — верхня щелепа;

7 — нижня щелепа; 8 — зовнішній слуховий отвір; 9 — скронева кістка; 10 — потилична кістка; 11 — тім 'яна кістка.

 

2 — середина черепної кришки утворена двоматім'яними кістка­ми, які за допомогою зубчастого шва з'єднуються одна з одною, а також з лобовою і потиличною кістками;

 

3 — лускатим швом тім'яні кістки спо­лучаються ізскроне­вими, які утворюють бічні поверхні черепної коробки. Усередині скроневих кісток ле­жать органи слуху і рівноваги, до яких веде зовнішній слуховий прохід;

4— потилична кісткаутворює задню стінку мозкового чере­па і його основу. В нижній частині потилич­ної кістки є великий по­тиличний отвір, через який спинний мозок з'єднується з головним;

5 — в утворенні

основи черепа бере участі,клиновидна або основна кістка, на верхній поверхні якої с заглибина турецьке сідло, її якій міститься нижній мозковий придаток гіпофіз;

6— решітчаста кістка лежить у верхньому відділі носової порож­нинну вирізці лобової кістки. Крізь численні отвори решітчастої кістки від головного мозку до слизової оболонки носа проходять гілочки нюхо­вого нерва.

У лицьовому відділі черепа більшість кісток парні: верхньоще­лепні, носові, сльозові, виличні, піднебінні і нижні носові раковини.Вер­хньощелепна кістка бере участь в утворенні очної ямки, носової і ро­тової порожнини.Вилична кістка, сполучаючись з виличним відрост­ком скроневої кістки, утворює виличну дугу, до якої прикріпляються м'язи і зв’язки обличчя.Сльозова кістка найменша і найтонша з усіх кісток черепа пластинка чотирикутної форми, що утворює передню части­ну присередньої стінки очної ямки.Піднебінна кістка складається з нюх пластинок: горизонтальної, яка утворює задню частину твердого піднебіння і вертикальної, яка входить до складу бічної стінки носа. Нижня носова раковина — цілком самостійна кістка, що має форму вигнутої пластинки.

Непарних кісток три:леміш, що утворює верхню частину носової перегородки;нижня щелепа, що складається з двох частин, які зрос­тіться на другому роціжиття; і невелика підковоподібна кістка — під'язикова, яка є місцем прикріплення багатьох м'язів. Безпосеред­ньо з кістками черепа вона не зчленовується.

Найінтенсивніше кістки черепа ростуть протягом першого року життя. З віком, особливо з 13-14 років, лицьовий відділ росте енергійні­ше і починає переважати над мозковим. У новонародженого об'єм моз­кового черепа у 8 разів більший лицьового, а у дорослого в 2-2,5 рази.

У новонародженої дитини череп ще повністю не окостенів. Лобо­ва, основна і скроневі кістки складаються з двох частин кожна, поти­лична кістка поділена на чотири частини. Процес їх зростання триває З 4 роки.

Шви між окремими кістками черепа новонародженої дитини не сформовані: їх краї з'єднуються між собою сполучнотканинними пере­тинками. Бічні тім'ячка заростають вже до моменту народження дити­ни; потиличне — заростає на 2-3 місяці життя дитини. Найдовше заро­стає лобове тім'ячко 12 18 місяців. Черепні шви остаточно форму­ються тільки у 3-4 роки і до ЗО років життя людини майже повністю заростають.

Найінтенсивніше росте череп протягом першого року життя дити­ни, до 4 років він росте ще досить швидко, потім його ріст уповільнюється, особливо у віці 7 12 років. Статеві відмінності в будові черепа поляга­ють у тому, що чоловічий череп більший, лицьова частина його більш розвинена, а виступи і горбики, до яких прикріплюються м'язи виразніші, ніж у черепа жінки.


Читайте також:

  1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
  2. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  3. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
  4. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
  5. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  6. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  7. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  8. Акустичні поля людини
  9. Аналіз ризику в життєдіяльності людини.
  10. Аналіз умов ураження людини електричним струмом.
  11. Аналізатори людини та їхні властивості.
  12. Аналізатори людини та їхні властивості.




Переглядів: 2904

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Частини скелета | Хвороби кісток

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.