Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Іменний покажчик.

Бабьоф Гракх (1760-1797 рр.) – французький революціонер, утопіст, керівник руху «В ім’я рівності» у період Директорії.

Бланки Огюст (1805-1881 рр.) – французький революціонер – утопіст, активний учасник республікансько-демократичного руху періоду реставрації Бурбонів Липневої революції 1830 року та Липневої монархії.

Вольтер Француа Марі Арує (1694-1778 рр.) – французький письменник, філософ, історик. Критикував феодальне право, абсолютизм, пропагував «освічену монархію», боровся проти релігійних забобонів. Був прихильником теорії «Природного права».

Дантон Жорж Жак (1759-1794 рр.) – діяч Великої французької революції, один з лідерів якобінців. Реально приймав участь у підготовці до повстання. У 1793 р. зайняв позицію конструктивного відношення щодо питань, поставленим жирондистам. Був готовим знайти згоду з діячами буржуазних фракцій. Був осуджений революційним трибуналом.

Дідро Дені (1713-1784 рр.) – французький філософ, теоретик Великої французької революції. Засновник та редактор «Енциклопедії». Прихильник ідей «освіченої монархії». Його праці надали великий вплив на сучасників.

Лафайет Марі Жозеф (1757-1834 рр.) – видатний політичний діяч часу Великої французької революції. Який належав до багатого і знатного французького дворянського роду. Будучи прихильником конституційної монархії, перейшов після народного повстання 10 серпня 1792 р. на бік контрреволюційних сил. У період поглиблення та розвиток революції емігрував закордон. Був учасником у війні за незалежність північноамериканських колоній 1774-1783 рр. Повернувся у Францію та увійшов в Липневу революцію 1830 р., сприяв вступу на престол Луі Філіпа Орлеанського.

Луі Філіп Орлеанський – король Франції який правив з 1830-1848 рр. На початку Великої буржуазної революції вступив до клубу якобінців і на Національну гвардію. Виявилось, що замішаний у контрреволюційному зговорі 1792 р., втік із Франції та повернувся лише при реставрації 1817 р. Був проголошений королем у результаті перемозі Липневої революції 1830 р. Будучи наставником верхівки буржуазії правив в її інтересах. У 1848 р., повалений Лютневою революцією, втік до Великобританії.

Людовік XVI – король Франції з династії Бурбонів, правив з 1774-1792 р. В його правлінні в умовах крайнього загострення кризису абсолютизму 14 липня 1789 р. почалась Велика французька буржуазна революція, проти якої він активно боровся. У червні 1791 р. намагався покинути країну, але безуспішно. У результаті народного повстання 10 серпня 1792 р. був повалений з престолу та разом з сім’єю ув’язнений до тюрми. 11 січня 1793 р. за контрреволюційні дії та зраду Людовік XVI був переданий до суду конвенту та пізніше страчений.

Людовік XVIІІ – король Франції з династії Бурбонів, правив з 1814-1824 рр. Втікший із Франції у період буржуазної революції, вважався головою французької контрреволюційної еміграції. Зайняв престол після падіння Наполеона І при реставрації Бурбонії у 1814 р.

Марат Жан Поль (1743-1793 рр.) – видатний діяч Великої буржуазної революції, вчений – медик, доктор медицини. У революційні роки випускав газету «Друг народу», безкоштовно роздавав у бідних кварталах. Користувався великою повагою та любов’ю міських низів Парижу. Був прихильником крайніх мір і політики державного терору. Був вбитий французькою аристократкою Шарлоттою Корде.

Наполеон І (справжнє ім’я – Наполеон Бонапарте; 1799-1821 рр.) – імператор Франції (1804-1814 рр.; березень – червень 1815 р.). Народився у Корсиці, навчався у військових школах, служив у армії. У роки Великої французької революції був командувачем республіканської артилерії; з 1796 р. генерал військ Директорії. Наполеон значно розширив території Франці, поставивши у залежність від неї більшість держав західної та центральної Європи. В якості полоненого він був засланий на острів святої Єлени, де помер 5 травня 1821 р.

Наполеон ІІІ – французький імператор (1852-1870 рр.), племінник Наполеона І, після Лютневої революції 1848 р. обраний президентом. У грудні 1851 р. здійснив державний переворот і 2 грудня 1852 р. був проголошений імператором. Період правління Наполеона ІІІ отримав назву режиму Другої імперії. Під час франко-прусської війни 1870-1871 рр. Наполеон ІІІ здався разом із частиною військ у полон. Позбавлений влади внаслідок революційних подій у Парижі весною 1870 р. Відпущений Віьгельмом з полону, Наполеон ІІІ був змушений емігрувати у Англію.

Робесп’єр Максиміліан (1758-1794 рр.) – видатний діяч Великої французької буржуазної революції. У 1793 р. фактично очолив французький уряд і зіграв значну роль у розгромі зовнішньої та внутрішньої контрреволюції. Народився 6 травня 1754 р. у Аррасі у родині адвоката. Вчився у коледжі Людовіка Великого у Парижі на юридичному факультеті Сорбони. З 1781 р. працював адвокатом в Аррасі. З 1789 р. був депутатом Генеральний штатів . Отримав мандат депутата, проявив себе як активний захисник інтересів третього стану та розвивав ідею народоволодіння. У 1791 р. активно виступав проти жирондистів, у вересні того ж року став депутатом Національного Конвенту разом із Маратом. У липні 1793 р. Робесп’єр увійшов у склад Комітету громадського порятунку та став його керівником, мобілізував усю силу держави на боротьбу з контрреволюцією. 28 липня 1794 р. був страчений за підготовку термідорянського перевороту.

Руссо Жан-Жак (1712-1778 рр.) – представник французького Просвітництва, філософ. Вчення Руссо про суспільний договір і народний суверенітет мали глибокий вплив на політичні погляди якобінців. Багато його положень політичної доктрини отримали відображення у Конституції Франції 1793 р.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Що створювало революційну ситуацію у Франції напередодні 1789 р.?

2. Які верстви утворювали суспільний лад перед революційної Франції?

3. Якими економічними чинниками була зумовлена французька буржуазна революція?

4. Хто із французьких мислителів відносився до просвітників?

5. Згадайте основні права та свободи громадянина, які проголосила «Декларація прав людини і громадянина» від 26 серпня 1789 р.

6. Із яких частин складалася Конституція Франції 1791 р.?

7. Які відмінність між «активним» та «пасивним» громадянами за Конституцією Франції 1791 р.?

8. Коли і при яких обставин було проголошено Першу французьку республіку?

9. У чому суть якобінської диктатури? Який її механізм?

10. Назвіть головні кроки, здійснені якобінським Конвентом у державно-правовому будівництві. Дайте оцінку Конституції 1793 р.

11. Які нормативні акти Наполеона І Ви можете назвати?

12. Який період в історії Франції називають періодом «ста днів»?

13. Охарактеризуйте державний механізм Другої республіки.

14. У чому суть режиму консульства?

15. Чому припинила своє існування Друга французька імперія?

16. Розкрийте зміст кожної книги цивільного кодексу Франції.

17. Проаналізуйте хід підготовки цивільного кодексу Франції.

18. Чи визнав цивільний кодекс 1804 р. юридичних осіб як суб’єктів цивільного права?

19. Регулювання питань власності за цивільним кодексом Наполеона.

20. Дайте характеристику Кримінального Кодексу Франції 1810 р.

21. Вкажіть, які наведених понять і визначень відповідають один одному. Заповніть таблицю, наведену в кінці питання.

а) дворянство;	1. Голова Комітету громадського порятунку;
б) Бастилія;	2. Імператор Франції у березні-червні 1815 р.;
в) Дідро;	3. Період правління у Франції Наполеона І (1804-1814 р.);
г) Національний конвент;	4. Останній період правління Наполеона І;
ґ) М. Робенс’єр;	5. Період правління Наполеона ІІІ;
д) Наполеон І;	6. Офіційний порядок виконання певних дій;
е) Перша імперія;	7. Адміністративно-територіальна одиниця у Франції;
є) «сто днів»;	8. Виборчий округ у Франції;
ж) режим Другої імперії;	9. Ідеолог просвітництва у Франції;
з) процедура;	10. Панівний клас Франції;
и) департамент;	11. В’язниця у Франції;
і) кантон.	12. Третій французький парламент у часи революції.

а	б	в	г	ґ	д	е	є	ж	з	и	і

Тести-тренінги:

1. З наведених положень вкажіть на ті, котрі належать до «Декларації прав людини і громадянина» 1789 р.

а) скасувалися станові привілеї;

б) проголошувався принцип національного верховенства;

в) обґрунтовувалося положення про невід’ємність прав людини, дарованих їй природою;

г) всі положення вірні.

2. Перша конституція Франції (1791 р.):

а) закріпила в державі режим Конституційної монархії;

б) проголосила Францію буржуазною республікою;

в) встановила загальне виборче право для чоловіків;

г) передала виконавчу владу прем’єр-міністру.

3. Які з перелічених вимог ставилися до «активного» громадянина за Конституцією Франції 1791 р.?

а) вік від 25 років;

б) прийняття присяги на вірність Франції;

в) сплата щомісячного податку;

г) наявність не менше 10 років постійного місця проживання;

ґ) усі вищезазначені.

4. Як називався передреволюційний парламент Франції?

а) Генеральні Штати;

б) Конгрес;

в) Національний Конвент;

г) Народні збори.

5. Які із названих структур можна віднести до механізму Якобинської диктатури:

а) Національна рада;

б) Національний Конвент;

в) Комітет державної безпеки;

г) революційний трибунал.

6. Режим консульства у Франції встановив такий механізм державного правління:

а) передбачався розподіл законодавчої влади між різними установами;

б) законодавча влада належала трьом консулам;

в) лише підпис трьох консулів надавав законопроекту силу закону;

г) жодне з перелічених.

7. Правові системи країн континентальної Європи розвивалися у ХІХ ст. під впливом:

а) французького права;

б) римського права;

в) права США;

г) ваш варіант.

8. В основу Цивільного Кодексу Франції (1804 р.) покладені:

а) юридична рівноправність;

б) законність;

в) єдність права та свободи;

г) правильно все вищевикладене.

9. До консервативно-реакційних характеристик Кримінального кодексу Франції 1810 р. слід віднести:

а) відновлення такого виду покарання, як довічна каторга;

б) запровадження смертної кари з попереднім відрубуванням руки;

в) застосування депортацій в колонії;

г) усе разом узяте.

Схеми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методичні вказівки.	\|	Вищі органи влади Франції у XVIII столітті.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.