МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей та підлітківЗміст Ф Р M К І Д В Б Біологічний вік визначається сукупністю анатомічних і фізіологічних особливостей організму, що відповідають віковим нормам для даної популяції. Біологія (від грец. bios — життя, logos — наука, учення) — це сукупність наук про живі істоти, їхню будову, процеси життєдіяльності, взаємозв'язки між собою та умовами навколишнього середовища, закономірності розповсюдження по земній кулі, походження, історичний розвиток, різноманітність тощо. Бронхіт (від грец. bronchos — дихальне горло, it — запалення) — запалення бронхів. Вакцина (від лат. vakka — корова, яку використовував у своїх дослідах Дженнер) — препарат, виготовлений з ослаблених чи вбитих бактерій, вірусів або їхніх токсинів; застосовують для створення активною штучного імунітету та лікування інфекційних хвороб. Вакцинація (від лат. vakka корова) профілактичне щеплення. Валеологія ( під і рец. valeo бути здоровим, logos — учення) — наука про формування, зміцнення і збереження здоров'я. Вегетативна нерпова системи частина нервової системи, яка регулює діяльність внутрішніх органів, залоз, кровоносних і лімфатичних судин, непосмугованих і деяких посмугованих м'язів, обмін речовин. Вени — кровоносні судини, що несун, кров від органів та тканин до серця. Венозна кров — кров без кисню, збагачена вуглекислим газом. Відчуття — це процес відображення в мозку людини окремих властивостей, якостей предметів і явищ об'єктивної дійсності внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуттів. Вітаміни (від лат. vita — життя) — група фізіологічно активних органічних сполук різноманітної хімічної природи, які в невеликих кількостях життєво необхідні для нормального функціонування організму Виділення — процес виведення з організму непотрібних і шкідливих продуктів обміну речовин (вода, вуглекислий газ, аміак, сечовина, сечова кислота). г Ганглій (від грец. ganglion— вузол) — нервовий вузол, скупчення нервових клітин, що переробляють одержані ними сигнали. Гельмінтологія (від грец. helminthes — черв'як, життя, logos учення) — розділ паразитології, який вивчає паразитичних червів та захворювання, що ними викликаються. Гемоглобін (від грец. haima —- кров, від лат. globus — куля) - залізовмісний пігмент еритроцитів, який зв'язує та переносить кисень під органів дихання до тканин. Гемоліз (від грец. haima — кров, lysis — розчинення) — руйнування еритроцитів крові (наприклад, у гіпотонічному розчині). Гемофілія (від грец. haima — кров, phileo — любити, нахил) — спадкова хвороба, що виникає, коли порушена функція згортання крові. Геронтологія (від грец. heron — старий, logos — наука, учення) — наука, яка займається проблемами старіння людини, з'ясовує основні його закономірності — від молекулярного і клітинного рівнів до цілісного організму. Гетеротрофи (від грец. heteros — інший, trophe — живлення) — організми, які живляться готовими органічними речовинами. Гігієна (від грец. hygienos — здоровий) — наука, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників довкілля та виробництва на здоров'я людини Гіпервітаміноз (від грец. hyper над, від лат. vita життя)- хворобливий стан, який виникає за надмірного надходження певного вітаміну до організму. Гіпертонія (від грец. hyper над, підвищення, від лат. tonus — напруження) — стан підвищеного кров'яного тиску. Гіповітаміноз (від грец hypo під, пониження, від лат. vita — життя) — хворобливий стан, який виникає за недостатнього надходження певного вітаміну до організму. Гіпотонія (від грец. hypo — під, пониження, від лат. tonus - напруження) — стан пониженого кров'яного тиску. Гломерулонефрит — запальний інфекційно-алергічний процес, що перебігає в обох нирках із переважним ураженням клубочкового апарату. Гомеостаз (від грец. homoios —- однаковий, stasis — стан) — стан відносної сталості внутрішнього середовища організму за певних умов довкілля та змін в організмі. Гормони (від грец. hormao — збуджую) — біологічно активні речовини, які виробляють залози внутрішньої секреції. Дендрит (від грец. dendron — дерево) — короткий, дуже розгалужений відросток нейрона, по якому збудження проводиться до тіла нервової клітини від рецепторів або інших нервових клітин. Діурез (від грец. diureo — виділяю сечу) — процес утворення і виділення сечі з організму. Динамічний стереотип — це послідовний ланцюг умовно-рефлекторних актів, які здійснюються в строго визначеному, закріпленому в часі порядкові і є наслідком складної системної реакції організму на складну систему позитивних (тих, що підкріплюються) і негативних (або гальмівних) умовних подразників. Дистонія -порушення тонусу судин, у результаті чого порушується кровообіг і кровопостачання органів. Домінанта (під на і dominant пануючий) — це панівна ділянка кори великих півкулі, головного мозку, яка залучає до себе збудження з інших центрів, нагромаджує їх і гальмує їхню здатність реагувати на подразники, що за інших умов мани б їх збуджувати. Е Екстерорецептори (від лат. ext а зовнішній, receptor — той, що сприймає) — чутливі утворення, що здійснюють сприйняття подразнень від довкілля. Ектодерма (від грец. ektos — зовні, derma шкіра) — зовнішній зародковий листок. Емоції—це суб'єктивний стан людини, що виникає у відповідь на дію внутрішніх чи зовнішніх подразників і проявляється в формі переживань. Ендокринологія (від грец. endon — внутрішній, сгіпо — виділяю, logos — учення) — наука про залози внутрішньої секреції та їх гормони. Ендоплазматична сітка (від грец. endon — внутрішній, плазма- оформлене) — система мембран, що утворюють велику кількість каналів, трубочок, цистерн, завдяки чому значно збільшується внутрішня поверхня клітини і поділяється клітина на велику кількість комірок, що відіграє важливу роль у регуляції внутрішньоклітинних ферментних систем, транспорті речовин та перебігу процесів обміну. Ендокард (від грец. endon — внутрішній, cardia — серце) — внутрішня сполучнотканинна оболонка серця. Енергетичний обмін — сукупність реакцій розщеплення складних сполук, які супроводжуються виділенням енергії. Ентодерма (від грец. entos — усередині, derma — шкіра) внутрішній зародковий листок. Епідерміс (від грец. ері — над, derma — шкіра) — зовнішній шар шкіри, утворений епітеліальною тканиною. Епікард (від грец. ері — над, cardia — серце) — зовнішня сполучнотканинна оболонка серця. Епітеліальна тканина, абоепітелій (від грец. ері над, thele — сосочок) — тканина, що складається і клітин, які щільно прилягають одна до одної і вкривають тіло ззовні, вистилають порожнини тіла та внутрішніх органів, а також утворюють більшість залоз. Еритроцити (від грец. erythros червоний, kytos клітина) клітини крові, які здійснюють транспорт газів. Імунітет (від лат. immunitas — звільнення від будь-чого) — сукупність захисних механізмів організму проти чужорідних чинників - бактерій, вірусів, отрут. Інтерорецептори (від лат. interior— внутрішній, receptor той, що сприймає) — чутливі утворення, що сприймають зміни внутрішнього середовища організму. Капіляри (від лат. capillaris — волосяний) — найдрібніші кровоносні судини, що пронизують органи й тканини організмів із замкненою кровоносною системою. Карієс (від лат. caries — гниття) — процес руйнування зуба. Каріоплазма (від грец. karyon — ядро, plasma — оформлене) — вміст клітинного ядра, оточений ядерною оболонкою. Каріотип (від грец. karyon — ядро, typos — форма) — сукупність ознак хромосомного набору (кількість хромосом, їхня форма і розміри). Катаболізм (від грец. katabole — руйнування), абодисиміляція, —сукупність ферментативних реакцій в живому організмі, у результаті яких відбувається розпад органічних речовин на простіші сполуки із вивільненням значної кількості енергії, потрібної для життя організму. Клітина (від грец. kytos — клітина) — основна структурна і функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна біологічна система. Комплекс Гольджі — складається із системи плоских замкнених мішечків-цистерн, великих вакуоль і дрібних міхурців, обмежених мембранами, і забезпечує зберігання, пакування і транспорт речовин, синтезованих на мембранах ендоплазматичної сітки або ним самим. Концентрація, абозосередженість, уваги означає, що всі думки і дії людним зосереджені на чомусь одному, що на даний момент найбільше її цікавить. Косметика (під і pen kosnwtic мистецтво прикрашання) — комплекс заходів та індивідуальних засобів, спрямованих на поліпшення зовнішності людини. л Лейкопенія — зменшення кількості лейкоцитів у крові нижче норми. Лейкоцити (від грец. leukos білий, kytos клітина) — безбарвні ядерні клітини крові, які виконують захисні функції, забезпечуючи імунні реакції організму. Лізосоми (від грец. lysis — розчинення, soma — тіло) — одномембранні органели клітини з високим вмістом ферментів, здатних розщеплювати органічні речовини, бактерії, відпрацьовані елементи клітинних структур. Лімфа (від лат. lympha — чиста вода, волога) — це рідка тканина організму, що міститься у його лімфатичній системі. Лімфоцити (від лат. lympha — чиста вода, волога, від грец. kytos — клітина) —лейкоцити, які утворюються у лімфовузлах і селезінці. Медіатор (від лат. mediator — посередник) — фізіологічно активні речовини, завдяки яким в нервовій системі відбуваються контактні міжклітинні взаємодії; виробляються нервовими і рецепторними клітинами. Медицина — наука, що вивчає причини і механізми розвитку хвороби, різні її прояви, методи лікування. Мейоз (від грец. meiosis — зменшення) — поділ клітини, при якому відбувається зменшення кількості хромосом удвічі, причому з однієї диплоїдної клітини утворюються чотири гаплоїдні. Меланін (від грец. melanos — чорний) — пігмент шкіри, волосся, сітківки ока. Мембрана плазматична обмежує внутрішнє середовище клітини і виконує різноманітні функції: бар'єрну, обмін речовин, сприймає подразнення, бере участь у формуванні захисних реакцій (імунітету), забезпечує контакти між клітинами багатоклітинних організмів. Метаболізм (від грец. metabole — перетворення), абообмін речовин,— це сукупність основних функцій організму, яка складається з надходження в організм із навколишнього середовища поживних речовин і кисню, їх змін у клітинах організму та виділення з клітин організму продуктів обміну. Міокард (від грец. myos — м'яз, cardia — серце) — м'яз серця. Міозин — скоротливий білок, який функціонує у скелетних м'язах. Міофібрили (від грец. myos м'яз, ново лат. fibrilla — волоконце, нитка) — скоротливі нитки її саркоплазмі посмугованих м'язових волокон, які забезпечують м'язове скорочення. Мітоз (від'грец. mitos — нитка) — непрямий поділ клітини, при якому з однієї материнської диплоїдної клітини утворюються дві ідентичні дочірні диплоїдні клітини. Мітохондрії (від грец. mitos — нитка, chondrion — зернятко) — органели клітин рослинних і тваринних організмів у вигляді округлих
тілець, паличок, ниток, що забезпечують вироблення, нагромадження і розподіл енергії в клітині. н Недокрів'я — хворобливий стан, ознакою якого є брак еритроцитів та гемоглобіну. Нейрон (від грец. neuron — нерв) — нервова клітина. Нефрит (від грец. nephros — нирка, it — запалення) — запалення нирки. Нефрон (від грец. nephros — нирка) — основна структурно-функціональна одиниця нирки, що складається з ниркового клубочка, капсули, звивистих і прямих канальців, збиральних трубочок. Нуклеоплазма (від лат. nucleus — ядро, від грец .plasma — оформлене) — те саме, що й каріоплазма. о Обмін речовин, абометаболізм (від грец. metabole — перетворення), це складний біологічний процес, пов'язаний з надходженням у організм із навколишнього середовища поживних речовин і кисню, перетворенням їх у клітинах організму , засвоєнням та виділенням з клітин організму кінцевих продуктів розпаду Обсяг уваги — це кільки п. предметів або явищ, які одночасно можуть бути охоплені увагою і сприйняті у найкоротший час. Овогенез (від грец. oon - яйце, genesis- розвиток) — процес утворення жіночих статевих клітин. Окістя — тонка сполучнотканинна оболонка кістки. Онтогенез (від грец.ontos — існуючий, genesis — розвиток, походження) — індивідуальний розвиток живого організму з моменту зародження до природної смерті. Термін запропонував німецький вчений Е. Геккель (1866 р.). Орган (від грец. organon — орган, знаряддя, інструмент) — частина тіла, що має певну форму, будову, місце у тілі та виконує одну або кілька функцій. Органели (від грец. organon — орган, знаряддя, інструмент ) - постійні структурні компоненти клітини, що виконують життєво необхідні функції. Організм (від лат. organizo — влаштовую) — це цілісна іншим іч на система, яка забезпечує всі основні життєві процеси. Органічні речовини — це такі речовини, які мають скелети з ковалентно зв'язаних атомів вуглецю. Основний обмін — найменша кількість енергії, яка витрачається організмом для підтримання життя в стані повного м'язового сію кою натщесерце і при температурі довкілля близько 20-22°С. Остеон (від грец. osteon — кістка) — структурна одиниця компактної речовини кістки. Остеоцити (від грец. osteon — кістка, kytos — клітина) — клітини кісткової тканини. Охрястя — зовнішній сполучнотканинний шар хряща. п Пам'ять властивість живої матерії, завдяки якій живі організми здатні сприймати зовнішні дії, закріплювати, зберігати і відтворювати одержану інформацію. Парасимпатична нервова система (від лат. префікса para — суміжність, sympathes — співчутливий, співдружний) — відділ вегетативної нервової системи, що забезпечує нормальну життєдіяльність людського організму у стані спокою та під час сну (уповільнює скорочення серця та зменшує їх силу, звужує зіниці, знижує кров'яний тиск). Педикульоз — захворювання, що спричиняється головною або платяною вошею. Переключність уваги — це активний процес, який полягає у здатності людини за потреби міняти фокус своєї зацікавленості з одного предмета чи явища на інші. Перикард (від грец. peri — навколо, cardia — серце) — еластична навколосерцева сумка. Перистальтика (від грец .peristaltikos — стискуючий) — ритмічні хвилеподібні скорочення шлунка та кишечнику, що здійснюють
подрібнення, перемішування харчової кашки та просування її вздовж травного тракту. Пієлонефрит — інфекційне захворювання нирок, пов'язане з інфекцією сечовивідних шляхів, тобто з висхідною інфекцією. Пізнавальна діяльність — це процес відображення у психіці людини предметів та явищ навколишнього середовища, на 'рунті якого формуються знання, виникають цілі та мотиви діяльності. Пластичний обмін — сукупність реакцій синтезу, що забезпечують ріст клітин і поновлення їхнього хімічного складу. Плацента (від лат. placenta — пиріг) — орган, що забезпечує зв'язок між зародком та організмом матері в ході внутрішньоутробного розвитку. Працездатність це здатність людини розвинути максимум енергії та, економічно втрачаючи її, досягти поставленої мети, якісно виконуючи розумову і фізичну роботи. Пропріорецептори (від лат. proprius — власний, особливий, receptor — той, що сприймає) — чутливі утворення, що сигналізують про положення і рух тіла; містяться в м'язах і сприймають скорочення і розтягнення мускулатури. Пульс — це ритмічне коливання стінки артерії у такт скорочення серця. Реабсорбцій (від лат. re - префікс, який означає протилежну дію, absorption – поглинання) зворотне всмоктування води і розчинених у ній речовин первинної сечі, що переміщується по канальцях. Реанімацій (від лаг. reanimation - повернення до життя) — це низка термінових заходів, спрямованих на відновлення життєдіяльності організму. Регенерація (від лат. regeneratio — відновлення) — відновлення організмом утрачених чи пошкоджених органів або тканин. Рецептор (від лат. receptor — той, що сприймає) — чутливе периферичне нервове закінчення, яке сприймає подразнення та перетворює його на нервові імпульси; перша ланка рефлекторної дуги.
Рефлекс (від лат. reflexus — відбиття) — реакція організму за участю нервової системи на подразнення. Рефракція — це заломлювальна здатність ока при спокої акомодації, тобто коли кришталик максимально сплощений. Ріст — збільшення розмірів організму людини або окремих його частин і органів унаслідок збільшення кількості клітин шляхом поділу, їх лінійного розтягування та внутрішньої диференціації. Рибоза (С5Н10О5) — моносахарид з групи пентоз. Рибоза входить до складу рибонуклеїнових кислот та інших важливих біологічних речовин. Рибосоми (від рибоза і грец. сома — тіло) — немембранні органели клітин рослин і тварин, що містять РНК і здійснюють біосинтез білка. Риніт (від лат. runos — ніс, Н— запалення) — нежить, запальний процес у слизовій оболонці носової порожнини. Розвиток — якісні зміни, що приводять до формування людського організму або його різних частин і органів. Розмноження притаманна всім живим істотам властивість відтворення собі подібних, завдяки чому забезпечуються безперервність і спадковість життя. с Саморегуляція — здатність біологічних систем (клітини, організму, біоценозу тощо) автоматично підтримувати сталий стан організму. Симпатична нервова система (від лат. sumpathes - співчутливий) - це відділ автономної (вегетативної) нервової системи, що регулює діяльність кровоносних судин, внутрішніх органів (прискорює і підсилює скорочення серця, розширює зіниці, підвищує кров'яний тиск, підсилює обмін речовин тощо). Синапси (від грец. synapsis - зв'язок) — спеціалізовані функціональні контакти між збудливими клітинами (нервовими, м'язовими, секреторними), які необхідні для передачі і перетворення нервових імпульсів. Система органівсукупність органів, що взаємопов'язані анатомічно і функціонально.
Скелет (від грец. skeletos — засохлий) — сукупність твердих тканин в організмі, які слугують опорою тіла чи окремих його частин і захищають його від механічних пошкоджень. Сновидіння — це комбінація вражень, які виникають під час сну і зберігаються в мозку. Соматична нервова система (від грец. soma — тіло) — частина периферичної нервової системи, яка іннервує мускулатуру скелета та деяких внутрішніх органів — язика, глотки, гортані, очного яблука, середнього вуха. Сперматогенез (від грец. spernta — сім'я, genesis — розвиток) — процес утворення чоловічих статевих клітин. Сперматозоїди (від грец. spernta — сім'я, zoon — тварина) — чоловічі гамети. Сприймання — це відображення в корі головного мозку цілісних образів предметів і явищ дійсності в результаті їх безпосереднього діяння на органи чуття. Стійкість уваги - це той час, протягом якого людина може концентрувати увагу па предметі своєї зацікавленості або у зв'язку з необхідністю. Судження - це форма мислення, в якій утверджується або заперечується наявність у предметах і явищах тих чи інших ознак, властивостей, зв'язків або відношенні, між ними т Темперамент — це індивідуальна особливість людини, що проявляється у силі емоційних реакцій, а також у збудливості, врівноваженості, швидкості, ритму та інтенсивності психічних процесів. Тканина (лат. textus) — система клітин та міжклітинної речовини, об'єднаних спільною функцією, будовою та походженням. Травлення — сукупність процесів, що забезпечують механічне та хімічне розщеплення їжі на компоненти, які можуть засвоюватись організмом та включатись в обмін речовин. Травма — це порушення цілісності та функції тканин (органів) унаслідок зовнішнього впливу.
Травна система — це комплекс органів, які забезпечують надходження в організм і перетворення їжі та води у ньому на прості хімічні сполуки, які здатні засвоюватись або виводитись. Трахеїт (від трахея, it— запалення) — запалення трахеї. Тромб (від грец. thrombos— згусток) — щільний згусток крові, що закупорює кровоносну судину. Тромбоз (від грец. thrombos - згусток) процес закупорювання судин тромбом. Тромбоцити (від грец. thrombos згусток, kytos - клітина) формені елементи крові, які містять важливий чинник згортання крові й забезпечують процеси зсідання крові, запобігаючи крововтратам при пошкодженні стінок кровоносних судин. У ссавців тромбоцити це окремі частки велетенських клітин червоного кісткового мозку, позбавлені ядер. Туберкульоз (від лат. tuberkulum — горбик) — тяжке хронічне інфекційне захворювання, спричинене туберкульозною паличкою. Увага спрямованість психічної діяльності людини на певні предмети або явища дійсності за умови абстрагування від усього іншого. Умовивід одна з основних форм теоретичного мислення, в якій з одного або декількох суджень виводиться нове, з одного знання набувається інше. Уявлення чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, які раніше діяли на органи чуття. Фагоцити (від і реї і phages — той, що пожирає, kylos клітина) загальна назва рухливих клітин багатоклітинного організму, що здатні захоплювати та перетравлювати мікроорганізми, зруйновані клітини та сторонні тіла. Фагоцитоз (від грец. phagos гой, що пожирає, kylos клітина) — процес поглинання та перетравлення мікроорганізмів, зруйнованих клітин та сторонніх часток одноклітинним організмом або особливими клітинами (фагоцитами) багатоклітинного організму. Ферменти - певний клас білків, що прискорюють біохімічні реакції. Фібрин — згортувальний білок крові. Фібриноген — неактивний попередник фібрину. Фізіологічні системи — це анатомічне або функціональне об'єднання органів, які в організмі виконують спільну функцію. Фізіологія (від грец. physis — природа, logos — учення) - наука про функції живого організму як єдиного цілого, про процеси, що відбуваються в ньому на всіх його структурних рівнях: клітинному, тканинному, органному, системному і організменому. Філогенез (від грец. philon — рід, genesis — розвиток, походження) — історичний розвиток окремих видів, родів, родин та інших систематичних груп органічного світу. Термін запровадив німецький біолог - еволюціоніст Ернст Геккель (1866). Функціональні системи — взаємоузгоджене об'єднання різних органів і фізіологічних систем, спрямоване на досягнення корисного для організму пристосувального результату. X Харчування це сукупність механічних, фізичних та хімічних процесів, що сприяють засвоєнню організмом поживних речовин, потрібних для підтримання життя, здоров'я та працездатності людини. Холецистит — запалення жовчного міхура. Хондроцити (від грец. chondros хрящ, kytos — клітина) — клітини хрящової тканини. Хроматида (від грец. chroma колір) одна з двох поздовжніх структурних одиниць хромосоми. Хромосоми (від грец. chroma — колір, soma тіло) — найважливіші структури ядра клітини, що забезпечують передачу спадкової інформації від клітини до клітини та від покоління до покоління, а також реалізацію цієї інформації в процесі індивідуального розвитку в організмі. Вперше описав і запропонував цей термін німецький анатом і гістолог В. Вальдейєр (1888 p.). Хронологічний вік — це період (у роках, місяцях, днях), прожитий від дня народження до певного відлічуваного моменту. ц Центромера (від лат. центрум — середина, грец. мерос — частина) — первинна перетяжка хромосоми, що ділить її на два плеча. Цинга - захворювання, спричинене нестачею в організмі вітаміну С. Цитокінез (від грец. kytos клітина, kinesis — рух) — процес поділу материнської клітини на дві дочірні шляхом утворення клітинної перегородки. Цитологія (від грец. китос - клітина, логос — учення) — наука про клітину. Цитоплазма (від грец. kytos клітина,plasma оформлене) — це внутрішнє середовище клітини, яке являє собою неоднорідну колоїдну речовину з розміщеними в ній ядром і органелами. я Ядро (від лат. nucleus ядро, від грец. karion ядро) — складова частина живої клітини, яка зберігає спадкову інформацію, передає її дочірнім клітинам під час поділу і керує життєвими процесами.
Лекція 1.Вступ. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології. Організм як саморегульована система……………………………………………………………………………………5 Лекція 2.Закономірності росту та розвитку організму дитини………………………………………………………..16 Лекція 3. Клітина, тканини: будова та функції. Загальний огляд будови і функцій організму……………………...33 Читайте також:
|
||||||||
|