• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Природничо-гуманітарний ННІ

Кафедра історії України

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНІ

ПЛАНИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

СТАЦІОНАРНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

З УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Київ – 2010

УДК 93/94 477: (07)

Викладено загальні методичні принципи щодо вивчення дисципліни “Історія України” для студентів першого курсу очної форми навчання з усіх спеціальностей НУБІП УКРАЇНИ. Методичний посібник містить пояснювальну записку, навчально-методичний план, програмний матеріал до вивчення дисципліни, теми лекційних та семінарських занять, контрольні питання. Посібник укладено у відповідності до вимог щодо впровадження реформувань вищої освіти України в контексті Болонського процесу.

Рекомендовано вченою радою природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Укладачі: кандидат історичних наук, професор С.С Коломієць кандидати історичних наук, доценти, С.М. Живора, Н.П. Ісакова, Н.Б. Кравченко, О.М. Кропивко, Л.П. Лановюк, В.О. Хвіст., кандидат історичних наук, старший викладач С.О. Білан,

Рецензенти:

док. філософ. наук, проф. Черній А.М.,

док. іст. наук, проф. Мордвінцев В.М.

Навчально-методичне видання

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНІ ПЛАНИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ СТАЦІОНАРНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ З УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Укладачі: КОЛОМІЄЦЬ Сергій Сергійович

ІСАКОВА Наталія Петрівна

КРАВЧЕНКО Наталія Борисівна

КРОПИВКО Олена Михайлівна

ЖИВОРА Станіслав Михайлович

БІЛАН Сергій Олексійович

ЛАНОВЮК Людмила Петрівна

ХВІСТ Вікторія Олексіївна

Видання друкується в авторській редакції

Друк ТОВ «Анва-Прінт»

Вул. Солом’янська, 1, Київ-35, 03035.

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ПРИНЦИПИ

Одним із головних завдань діяльності вищого навчального закладу є необхідність забезпечення культурного та духовного розвитку людини, виховання у студентської молоді почуття патріотизму, громадянської свідомості, формування особистості майбутніх фахівців, яким належить утверджувати державність України. Найбільш повно це завдання реалізує комплекс соціально-гуманітарних дисциплін, зокрема курс «Історії України», який є одним із обов’язкових компонентів підготовки спеціалістів будь-якого профілю, в тому числі й аграрного.

Історія України – це наука, що вивчає минуле народу, який жив на нашій землі з прадавніх часів, складаючи глибокі традиції, творячи високі зразки культури, створюючи та втрачаючи державні форми життя. Безупинний хід історії виносить на поверхню події, у яких іноді досить суперечливо і примхливо переплітаються, зливаючись в одне ціле, результати поразок та перемог. Але якщо ми по-справжньому хочемо зрозуміти проблеми сьогоднішнього дня, вільно орієнтуватися у сучасному світі, нам необхідно ретельно аналізувати уроки історичного досвіду. Без знання історичних витоків свого народу неможливе національне самоусвідомлення та самоідентифікація, побудова й існування політично сильної, економічно стабільної, культурно високорозвинутої держави.

Розбудова нашої держави, ставить на порядок денний перед вищими навчальними закладами надзвичайно важливе й невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина й патріота рідної землі. А це в свою чергу вимагає необхідності знання історії свого народу молодими громадянами. Саме тому на викладачів кафедри покладено першочергові завдання – в процесі навчання не тільки надати знання та навчити критично мислити, робити власні висновки, а й забезпечити національне та патріотичне виховання студентської молоді, яка через кілька років стане "ядром" української інтелігенції.

За період державної незалежності українська історична наука розвивалася в якісно нових умовах і набула ознак самобутності. За останні роки вийшло чимало праць, в яких по-новому осмислюються питання етногенезу українців, історія української державності, історико-геополітичний та демографічний розвиток тощо. Дослідження українських істориків тільки тепер позбулися багатовікового впливу великоросійського імперського шовінізму та компартійного ідеологічного засилля й стали історично-об’єктивними. Саме тому студентам пропонуються найновітніші посібники й підручники, які розроблялися вітчизняними істориками для студентства. Не можуть залишитися поза увагою першокурсників також наукові монографії та статті, різноманітна довідкова література, що не тільки забезпечать відмінну підготовку до семінарських занять, модульних тестових перевірок, екзамену, виконання індивідуальних науково-дослідних робіт, написання рефератів, а й допоможуть збагатити, розширити та поглибити наявні знання з історії України.

Доцільність вивчення курсу «Історія України» в сільськогосподарському вузі зумовлена реальним станом суспільного розвитку в Україні та випливає з необхідності розв’язання таких завдань:

Ø використання новітніх здобутків історичної науки у викладанні вітчизняної історії;

Ø забезпечення реалізації в навчальному процесі принципів історизму і об’єктивності в оцінці фактів, явищ, подій;

Ø гуманістичної спрямованості історичної освіти, орієнтованості її на пріоритет загальнолюдських цінностей;

Ø досягнення наступності в історичній освіті на етапі вищої школи у порівнянні з загальноосвітньою школою.

Підготовлений викладачами кафедри історії України Національного аграрного університету методичний посібник з питань організації навчальної роботи для студентів очної форми навчання з усіх спеціальностей з курсу «Історія України» має за мету сприяти вивченню суспільно-політичної історії українського народу, його культурно-цивілізаційного поступу та соціально-економічних трансформацій від найдавніших часів і до сьогодення. Дисципліна спрямована на вивчення принципових проблем курсу з урахуванням специфіки аграрного вузу, оволодіння понятійним апаратом з курсу, що пробуджує здатність критично осмислювати різні точки зору і на основі першоджерел виробляти власне ставлення до подій минулого, надання майбутнім спеціалістам сільськогосподарського виробництва знання вітчизняної історії, формування інтелектуального потенціалу майбутніх фахівців-аграріїв.

Характерною особливістю, під час вивчення курсу «Історія України» у Національному аграрному університеті, є застосування нових підходів оцінювання успішності студентів з урахуванням принципів кредитно-модульної системи (введена в якості експерименту в низці вищих навчальних закладів України з вересня 2004 р.), яка є складовою Болонського процесу – процесу творення загальноєвропейської системи вищої освіти. 19 травня 2005 року міністром освіти і науки України С. Ніколаєнком у Бергені було підписано Болонську декларацію й Україна вже офіційно долучилася до глибинних реформувань національної системи освіти. Впровадження зазначеної нової системи зорієнтовано сьогодні на активізацію аудиторної та самостійної пізнавальної діяльності студента, підвищення рівня його теоретичної та практичної підготовленості.

Вивчення «Історії України» у Національному аграрному університеті передбачає такі форми організації навчального процесу: лекції, семінарські заняття, консультації, самостійна робота студентів під керівництвом викладача, виконання індивідуальних творчих завдань, написання реферативних робіт, а також інші форми роботи.

З урахуванням вимог модульно-рейтингової системи при оцінюванні знань студентів, що застосовується в курсі «Історія України», передбачається виконання інтегральних тестових завдань, розроблених викладачами кафедри історії України, для проведення тематичного й підсумкового контролю знань студентів.

З метою активізації навчального процесу, перевірки поточних, рубіжних, підсумкових знань студентів, викладач кафедри може запланувати проведення тестування, письмових контрольних робіт, колоквіумів як під час аудиторних занять, так і під час самостійної роботи під керівництвом викладача.

Курс з дисципліни «Історія України» як правило читається в першому семестрі на першому курсі всіх факультетів НАУ і логічно завершується складанням іспиту. З 2006-2007 н.р. відповідно до наказу ректора НАУ екзамен проводиться в тестовій формі. Пакети тестових завдань (30 пакетів по 30 питань в кожному) розроблено викладачами кафедри відповідно до навчальної програми. Зміст тестів відображає всі розділи і теми дисципліни. Тестові завдання диференційовані за рівнями складності. За результатами оцінювання всіх тестових завдань пакету виводиться загальна сума балів, яка береться за основу при виведенні атестаційної оцінки. Тривалість тестування – одна академічна година.

Студенти мають можливість поглиблювати знання з історії України на заняттях в науковому гуртку, при підготовці доповідей та виступів на науково-практичних конференціях, що проводяться на вузівському або міжвузівському рівні.

Викладачі кафедри історії України беруть участь в організації та проведенні виховних заходів у загальноуніверситетському масштабі та на відповідних факультетах.

Упорядники пропонованого навчально-методичного посібника сподіваються, що це видання допоможе студентам стаціонарної форми навчання успішно визначити правильні орієнтири при вивченні всього курсу історії України, надасть їм змогу отримати ґрунтовні знання з даної дисципліни, які, в свою чергу, завжди будуть їм корисними в подальшому житті.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

НА СТАЦІОНАРНОМУ ВІДДІЛЕННІ

ТЕМАТИЧНИЙ ЛЕКЦІЙНИЙ ПЛАН

З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

(орієнтовний розподіл навчального часу)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

СТАРОДАВНЯ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Предмет і завдання курсу історії України. Значення курсу «Історія України» для фахової підготовки і виховання громадянської позиції та патріотизму, вироблення історичної свідомості. Наукова література з історії України. Характеристика архівних і опублікованих джерел. Археологічні дослідження території України.

Первісні люди та їх спосіб життя. Неолітична революція. Трипільська культура. Розвиток землеробства і скотарства. Перші протодержавні утворення. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.

Проблема «прабатьківщини» слов’ян в історіографії. Виокремлення східних слов’ян. Розселення і заняття східних слов’ян, їх звичаї, вірування, побут. Антський племінний союз. Боротьба з готами, гуннами, аварами. Східнослов’янські племена і державно-племінні союзи VI-IX ст.

Передумови утворення Київської Русі. Походження термінів «Русь», «Руська земля». Теорії походження Київської Русі. Соціально-економічні і політичні фактори об’єднання слов’ян. Утворення міст. Розвиток і характер землеволодіння. Внутрішні і зовнішні фактори розвитку Київської держави за князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Відносини Русі з кочівниками. Військові походи князів. Розширення кордонів Руської держави. Етнічні процеси в Київській Русі. Етногенез українського народу. Русь і Візантія. Шляхи проникнення християнства на Русь. Хрещення Русі та його історичне значення. Київська митрополія. Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Соціально-економічний розвиток. Соціальна структура населення. «Руська правда». Культура Київської Русі. Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії Європи. Причини ослаблення влади київських князів. Володимир Мономах і його боротьба за державну єдність Русі. Причини роздробленості Русі. Форми земельної власності. Зростання політичної та економічної могутності місцевих центрів. Розвиток міст, ремесла і торгівлі. Соціальна структура населення.

Економічне і політичне зростання Галицького князівства. Внутрішня і зовнішня політика Ростиславичів. Ярослав Осмомисл. Протистояння експансії польських і угорських феодалів. Роман Мстиславович. Соціально-економічний розвиток та суспільно-політичний устрій Галицько-Волинського князівства. Виникнення і зростання міст. Боротьба Русі проти монголо-татарської навали. Спроби Данила Галицького організувати антиординську коаліцію європейських держав. Зовнішня політика Данила Галицького.

Початок литовсько-польської експансії. Політика великих литовських князівств на українських землях. Суспільно-політичний устрій держави. Зміцнення Московської держави та її боротьба з Великим князівством Литовським за Сіверську землю. Напади татар і турків на українські землі. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XIV – середині XVI ст. Розвиток сільського господарства, ремесла, сільських і міських промислів. Зростання міст. Надання маґдебурзького права українським містам. Формування панщинно-фільваркового господарства. Зростання залежності населення від магнатів і шляхти. Юридичне оформлення кріпосного права. Руйнування общини. Форми соціального протесту мас. Зростання впливу Польщі на Литву. Місце української православної шляхти в політичному житті. Наступ католицизму. Православна церква.

Походження, джерела поповнення і час виникнення козацтва. Місце козаків у охороні південних рубежів Великого князівства Литовського від татарів і турків. Причини, час і місце заснування першої Запорозької Січі. Початок морських походів козаків на турецькі володіння. Етнічні процеси.

Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої. Україна під владою Польщі. Соціально-економічний розвиток України. Сільськогосподарське виробництво. Категорії селян. Запровадження панщини. Колонізація Лівобережної України. Міста і магдебурзьке право. Ремесла і промисли. Поява підприємств мануфактурного типу. Торгівля.

Культурний розвиток українських земель наприкінці XVI – на початку XVII ст. Покатоличення та полонізація місцевої знаті. Виникнення братств. Криза православ’я. Берестейська церковна унія. Посилення соціального і національно-релігійного гніту в Україні. Урядова політика щодо козаків. Виникнення реєстрового козацтва.

Формування суспільно-політичного устрою Запорозької Січі. Козацька адміністрація. Старшина, заможні козаки і козацька сірома. Козацькі ради. Господарство, побут і звичаї козаків. Військове мистецтво. Духовний світ українського козацтва. Козацькі повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Відновлення значення Києва як політичного і духовного центру українського народу. Запорозькі козаки в битвах під Цецорою і Хотином. Наступ магнатів і шляхти на козацькі права і вольності. Спроба уряду взяти козаків під постійний контроль. Козацькі повстання 20-30 років XVII cт.

ЛЕКЦІЯ І: ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

План:

1. Предмет, завдання, методологічні принципи та джерела вивчення історії України. Наукова періодизація історії України.

2. Першопочатки людського життя на території сучасної України.

3. Проблеми етногенезу та державотворення на українських землях в історичній літературі.

ЛЕКЦІЯ ІІ: КИЇВСЬКА РУСЬ ТА ЇЇ МІСЦЕ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА

План:

1. Етапи формування держави Київська Русь.

2. Соціально-економічний та політичний лад. Аграрні відносини в Х-ХІІІ ст.

3. Галицько-Волинське князівство – прямий спадкоємець Київської Русі.

ЛЕКЦІЯ ІІІ: ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ. ВИНИКНЕННЯ КОЗАЦТВА (ХІV – І пол. ХVІІ ст.)

План:

1. Литовсько-польська експансія на українські землі.

2. Політичне, економічне та культурно-релігійне становище українських земель у складі Речі Посполитої. Особливості розвитку сільського господарства.

3. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

УКРАЇНА НА ПОРОЗІ НОВОГО ЧАСУ.

НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст.)

Посилення кріпосного гніту. Зростання національно-релігійного гноблення. Характер, рушійні сили і мета Національної революції. Богдан Хмельницький. Основні етапи війни. Українсько-російські зв’язки в роки війни. Переяславська угода 1654 р., її оцінка в історіографії. Ліквідація старого державного ладу і зародження української козацько-Гетьманської держави. Її територія і адміністративно-територіальний устрій. Суспільний поділ на стани. Органи влади. Господарсько-фінансова політика. Дипломатична діяльність. Збройні сили. Створення коаліції проти Польщі. Війна України в союзі з Семигородом і Швецією.

Гетьман Іван Виговський. Гадяцький договір. Юрій Хмельницький. Розчленування України на Правобережжя і Лівобережжя. Чорна рада. Гетьмани П. Тетеря та І. Брюховецький. Україна у політичних планах Росії, Польщі і Туреччини. Андрусівський мир. Гетьман Петро Дорошенко. Гетьмани Дем’ян Многогрішний та Іван Самойлович. Подальше обмеження автономії України. «Вічний мир» і остаточне закріплення поділу України.

Зміна соціального і національного складу населення. Форми землеволодіння. Розвиток сільського господарства. Цехове ремесло та промисли. Переорієнтація напрямів товарних потоків у внутрішній і зовнішній торгівлі. Адміністративно-політичний устрій Лівобережної України і Слобожанщини.

Наступ на політичну автономію України. Обрання гетьманом Івана Мазепи. Таємна дипломатія І. Мазепи. Його перехід на бік Карла ХІІ та наслідки цієї акції для України. Обрання гетьманом Івана Скоропадського. Гетьман в екзилії Пилип Орлик та його «Конституція».

Інкорпораційна політика царизму. Утворення Малоросійської колегії на чолі з С. Вельяміновим. Наказний гетьман П. Полуботок. Боротьба старшини за відновлення гетьманства. Гетьман Д. Апостол. Економічна політика, реформи судових установ. Робота кодифікаційної комісії. Останній гетьман України К. Розумовський. Обмеження козацького самоврядування на Слобожанщині. Ліквідація Запорозької Січі. Утворення чорноморського козацтва. Переселення козаків на Кубань.

Розвиток фільваркової системи господарювання. Відновлення панщини. Гальмування економічного розвитку міст. Церковне життя. Гайдамацький рух, його причини, характер, розмах. Коліївщина.

Західноукраїнські землі під чужоземним ярмом. Полонізація православної шляхти. Релігійні відносини. Занепад братств. Рух опришків. Закарпаття під владою Угорщини. Буковинські землі в складі Молдавського князівства. Поширення на Буковину влади Австрії.

Перший поділ Речі Посполитої. Захоплення Австрією Галичини і Буковини. Захоплення Росією Криму. Другий поділ Речі Посполитої. Включення Правобережної України до складу Російської імперії. Третій поділ Речі Посполитої. Ліквідація полково-сотенного та судового устрою Гетьманщини. Перетворення її в провінцію Російської імперії. Закріпачення селян Лівобережної України. Поширення на українську козацьку старшину прав російського дворянства.

Україна в російсько-турецьких війнах другої половини XVIII ст. Заселення Південної України. Чужоземні поселення на півдні України. Виникнення чорноморських портів і міст. Адміністративний устрій і становище західноукраїнських земель.

Адміністративно-територіальний устрій і чисельність населення. Розвиток товарних відносин і криза феодальної системи господарювання. Стан сільського господарства. Промисловість. Торгівля. Транспорт. Загострення соціальних суперечностей. Поширення кріпацтва на Південну Україну.

Участь українського населення у війні 1812 р. Декабристи в Україні. «Південне товариство». «Товариство об’єднаних слов’ян». Повстання Чернігівського полку. Початок українського національного відродження. Утворення Кирило-Мефодіївського товариства. Програмні твори кирило-мефодіївців. Т. Шевченко в українському національному русі та вплив його творів на формування української національної ідеї.

Антикріпосницькі рухи в Галичині і на Буковині. Економічне становище Буковини і Закарпаття у складі Австрійської монархії. Діячі українського національного руху в Галичині. «Руська трійця». Західноукраїнські землі в революції 1848-1849 рр. Скасування панщини. Селянство в революції.

Маніфест і Положення 19 лютого 1861 р. Особливості проведення селянської реформи на України. Реформи 60-70-х років: земська, міська, судова, фінансова, військова. Промисловий розвиток українських земель в пореформенну добу. Перехід від мануфактури до фабрики. Залізничне будівництво. Швидкий розвиток важкої промисловості в Донбасі і Придніпров’ї. Іноземний капітал та його роль у прискоренні темпів промислового розвитку. Народження вітчизняної буржуазії. Стан сільського господарства. Кріпосницькі пережитки у землеволодінні і землекористуванні. Зростання міст. Класи і стани українського суспільства.

Український національний рух. В. Антонович як ідеолог «хлопоманства». Українські громади. Наукова і освітня діяльність громадівців. Студентські громади. «Братство тарасівців», «Молода Україна». Селянський рух. Поява народників і «ходіння в народ». Народовольці в Україні. Робітничий рух. Перші робітничі організації, їх ідеологія і програми. Марксистські гуртки. Перші соціал-демократичні організації. Перші політичні партії.

Економічний розвиток західноукраїнських земель після революції 1848-1849 рр. Перші українські поселення в США, Канаді, країнах Південної Америки. Активізація суспільно-політичного руху. Москвофіли і народовці. Виникнення Української соціал-демократичної і Української національно-демократичної партій.

Земсько-ліберальна опозиція царизму. Українські і загальноросійські партії в Україні. Українська політична думка на початку ХХ ст. Студентський рух. Кооперативний рух.

Демократична революція 1905-1907 рр. в Україні. Політичні партії і революція. Робітничі страйки в Україні після «кривавої неділі». Піднесення українського національного руху. Виникнення україномовної преси. «Просвіти» в українському русі. Українська думська громада.

Столипінська аграрна реформа. Економічні і політичні наслідки реформи. Масове переселення українських селян до Сибіру і Далекого Сходу.

Діяльність українських партій і організацій за пореволюційної доби. Робітничий і селянський рухи. Українське питання в Державній Думі.

Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Поява українських організацій «Січ», «Сокіл», «Пласт». Культурно-просвітницький рух. Церковне життя. Активізація переселенського руху за океан. Життя української діаспори в США і Канаді.

Україна в першій світовій війні. Воєнні дії на території України. Національно-визвольний рух в умовах війни. Товариство українських поступовців. «Спілка визволення України». Антиукраїнська політика у новоствореному Галицько-Буковинському губернаторстві. Українські січові стрільці. Антивоєнний рух народних мас.

ЛЕКЦІЯ ІV: УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ (сер. ХVІІ ст.). КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА

План:

1. Причини, характер, етапи, рушійні сили та мета Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.

2. Гетьманський та безгетьманський періоди на українських землях: військово-політичний аспект.

3. Соціально-економічний розвиток та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини.

ЛЕКЦІЯ V: УКРАЇНА В ІМПЕРСЬКУ ДОБУ (кін. ХVІІІ – ХІХ ст.)

План:

2. Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України.

2. Адміністративний устрій і соціально-економічні відносини на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорської імперії.

3. Початок революційно-демократичного і буржуазно-ліберального руху в Україні.

ЛЕКЦІЯ VI: УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ ст. (суспільно-політичний аспект).

План:

1. Активізація національно-визвольної руху в Україні на поч. ХХ ст. Виникнення політичних рухів та партій наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

2. Демократично-буржуазна революція 1905-1907 рр., її політичні та економічні наслідки. Розстановка соціально-політичних сил в Україні напередодні національно-визвольних змагань.

3. Перша світова війна та українські землі.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (1917-1945 рр.)

Лютнева демократична революція 1917 р. Ситуація в Україні після повалення царизму. Піднесення національно-визвольного руху. Утворення Центральної Ради, її програма і соціальна база. М. Грушевський і В. Винниченко. утворення рад робітничих, селянських і солдатських депутатів. Цілі та програми українських і загальноросійських політичних партій в Україні. Система влади в Україні після утворення Центральної Ради в Києві і Тимчасового уряду в Петрограді.

Роль Центральної Ради у формуванні національної державності. Всеукраїнський національний конгрес 7-8 квітня 1917 р. Курс на автономію України. Взаємовідносини Центральної Ради і Тимчасового уряду. І Універсал Центральної Ради. Всеукраїнські з’їзди: селянські, військові, робітничий та ін. Утворення Ґенерального Секретаріату. ІІ Універсал Центральної Ради. Липнева криза Тимчасового уряду і утворення української автономії. Поглиблення економічної кризи та викликані нею влітку і восени 1917 р. соціальні негаразди. Корніловський заколот і Україна. Ставлення різних політичних сил і партій України до збройного повстання в Петрограді у жовтні 1917 р. Боротьба з місцевими органами Тимчасового уряду. Збройні повстання у Вінниці й Києві. ІІІ Універсал Центральної Ради. Утворення Української Народної Республіки. Підсумки виборів до всеросійських Установчих зборів в Україні. Боротьба більшовиків за владу. Утворення в Україні маріонеткового радянського уряду. Агресія більшовицької армії. ІV Універсал Центральної Ради. Участь представників Центральної Ради в мирних переговорах у Брест-Литовську. Підписання мирного договору з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією. Зайняття України німецькими та австро-угорськими військами. Прийняття Конституції УНР.

Криза Центральної Ради навесні 1918 р. Гетьманський переворот. Українська Держава гетьмана П. Скоропадського: особливості внутрішньої і зовнішньої політики.

Падіння гетьманського режиму. Утворення Директорії, її політика і соціальна база. Відновлення УНР. С. Петлюра. Соціальні програми Директорії.

Революційні події 1918 р. на західноукраїнських землях. Політичні партії Східної Галичини. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. Війна з Польщею. Національно-визвольний рух у Північній Буковині та на Закарпатті.

Друга війна УНР з більшовицькою Росією. Встановлення радянської влади в Україні на початку 1919 р. Х. Раковський. Перша радянська конституція України. Політика більшовиків в Україні в 1919 р.

Селянський повстанський рух як історичний феномен. Політичні керівники руху. Цілі та характер селянських виступів. Н. Махно, М. Григор’єв, Д. Терпило (Зелений).

Зайняття України військами Денікіна. Політика Денікіна в Україні. Війська УНР і ЗУНР в боротьбі з денікінцями. Повстанський рух у тилу денікінської армії. Вигнання денікінських військ з України. Друге встановлення радянської влади наприкінці 1919 р. Ставлення Леніна до українського питання. Державне і господарське будівництво. Розпуск націонал-комуністичних партій боротьбистів і укапістів. Варшавський договір Ю. Пілсудського і С. Петлюри. Радянсько-польська війна. Розгром Врангеля. Ризький мирний договір. Основні уроки української національної революції.

Соціально-економічне і політичне становище України на початку 20-х років. Перехід до нової економічної політики. Мета і цілі НЕПу в інтерпретації Леніна. Голод 1921-1923 рр. на півдні України: причини і наслідки. Аграрна політика. Поступове відродження сільського господарства. НЕП у промисловості.

УСРР в системі «договірної федерації». Курс центрального партійно-державного керівництва на ліквідацію незалежності національних республік. «Автономізація» незалежних республік під виглядом утворення нової федерації – СРСР. Перші наслідки входження УСРР до складу Радянського Союзу. Конституція СРСР 1924 р.

Сталінський курс на «всеосяжну колективізацію» селянських засобів виробництва. Курс на індустріалізацію країни. «Криза НЕПу» як результат відмови партійно-державного керівництва від «змички між містом і селом». «Ножниці цін». Хлібозаготівельні кризи.

Політика коренізації, її особливості і наслідки. Досягнення і прорахунки українізації. Ставлення тоталітарного режиму до інтелігенції. Антицерковна політика державної партії.

Завершення колективізації основної частини селянських господарств у 1931-1932 рр. Діяльність хлібозаготівельних комісій. Голодомор 1932-1933 рр. і його наслідки. Колгоспи в системі командної економіки після 1933 р. Відмова від продрозкладки. Політвідділи МТС і радгоспів.

Зростання культу особи Сталіна. Репресії в Україні. Судові політичні процеси 30-х років. Чистка партії. Знищення керівництва КП(б)У. Згортання політики українізації. Національно-культурна політика державної партії в УРСР 30-х років. Боротьба з «буржуазним націоналізмом» і «націонал-ухильництвом». «Розстріляне відродження».

Становище на західноукраїнських землях у міжвоєнний період. Українське питання в політиці Польщі, Румунії, Чехословаччини. Головні політичні партії і організації українського національно-визвольного руху. Організація українських націоналістів. Роль греко-католицької церкви в суспільно-політичному житті Західної України.

Мюнхенська змова і доля Карпатської України. Укладення пакту Молотова-Ріббентропа. Початок Другої світової війни. Вступ Червоної Армії на територію Західної України. Територіальні вимоги радянського керівництва до Румунії. Включення основної частини західноукраїнських земель до складу УРСР та їх радянізація.

Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. Катастрофічні поразки 1941 р. Оборона Києва, Одеси і Севастополя. Бої за Донбас. Початок партизанської боротьби. Ґенеральний наступ гітлерівських військ влітку 1942 р. на півдні.

Німецький окупаційний режим. План «Ост». Адміністративний устрій окупованої України. Розгортання комуністичного і націоналістичного партизанського рухів проти окупантів. Утворення Української повстанської армії. Нова програма і тактика Організації українських націоналістів. Бої за визволення та повне звільнення України від німецьких військ восени 1944 р.

Початок відбудовчих робіт. Особливості відбудови економіки України в умовах війни. Демографічні наслідки війни. Вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини.

ЛЕКЦІЯ VII: НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ І ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В УКРАЇНІ (1917-1920 рр.)

План:

1. Україна в період Лютневої революції 1917 р. Доба Української Центральної Ради.

2. Гетьманат П. Скоропадського.

3. Доба Директорії УНР. Західноукраїнська Народна Республіка.

4. Завершення громадянської війни і остаточне встановлення радянської влади.

5. Підсумки та уроки революційних змагань в Україні.

ЛЕКЦІЯ VIII: МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (1921-1939 рр.)

План:

1. Українські землі в системі Версальсько-Вашингтонських договорів.

2. Суперечливий характер політичного і економічного розвитку Наддніпрянської України у 20-30-х роках.

3. Здійснення форсованої індустріалізації. Суцільна колективізація у сільському господарстві Наддніпрянської України.

ЛЕКЦІЯ ІX: УКРАЇНА У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ТА ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВОЄН.

План:

1. Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.

2. Вклад українського народу в боротьбу проти гітлерівських військ у 1941-1945 рр.

3. Наслідки Другої світової війни для України.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4.

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст.)

УРСР як один з фундаторів ООН.

Об’єднання основних українських етнічних земель в межах єдиної держави. Відмова Сталіна від української етнічної території на захід від лінії Керзона. Операція «Вісла». Напівпримусовий обмін населенням між Україною і Польщею.

Труднощі відбудови народного господарства. Голод 1946-1947 рр. насильницька колективізація в західних областях України. Нова хвиля масових репресій. Ліквідація Української греко-католицької церкви. Підпільно-партизанська боротьба ОУН–УПА зі сталінським режимом. Україна після смерті Сталіна. Передача Кримської області до складу УРСР.

Спроби лібералізації політичного режиму. Критика культу особи Сталіна. Початок реабілітації жертв сталінських репресій. Реформи М. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер, загальна спрямованість і значення.

Поява дисидентів в Україні. Зародження руху «шестидесятників», їхня роль у національно-культурному житті.

Реформи середини 60-х років, їх згортання консерваторами в партійно-державному керівництві. Зупинення реабілітації і замовчування злочинної діяльності Сталіна. Деформації в структурі економіки України, хижацька експлуатація її багатств, будівництво хімічних підприємств, атомних електростанцій. Наростання екологічної небезпеки. Екстенсивний розвиток сільського господарства, шкідливість кампанії щодо ліквідації «неперспективних» сіл.

Звільнення П. Шелеста. Дальше обмеження прав України. В. Щербицький як провідник русифікаторської політики центру. Україна в єдиному народно-господарському комплексі СРСР. Політичні репресії 60-70 років. Розгортання правозахисного та дисидентського руху. Репресивні дії органів КДБ. Загострення гальмівних процесів у соціально-економічному та суспільно-політичному розвитку України.

Спроби М. Горбачова реформувати суспільство шляхом «прискорення», «перебудови» і «гласності». Економічна політика центрального уряду і Україна. Чорнобильська катастрофа та її наслідки. Відновлення критики сталінізму. Зростання політичної активності народу. Гальмування перебудовчих процесів в Україні. Національне пробудження українського народу. Реабілітація політичних в’язнів. Викриття злочинів тоталітарного режиму.

Народження Народного руху України і перетворення його в опозиційну до КПРС силу. Перші кроки в демократизації суспільного життя і утворення нових політичних партій і громадських об’єднань. Реформа виборчої системи. Вибори до Верховної Ради УРСР. Формування парламентської опозиції – Народної ради. Прийняття Декларації про державний суверенітет України. Курс національно-демократичних сил на утвердження державного та економічного суверенітету республіки, проголошення незалежності України.

Серпневий (1991 р.) переворот в Москві та його наслідки для України. Схвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України. Заборона діяльності КПУ. Участь інтелігенції, студентської молоді, засобів масової інформації в демократизації суспільства, відродженні національних традицій, розширенні сфери вжитку української мови. Пробудження релігійного життя. Участь української діаспори в державотворчому процесі.

Загальноукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента України. Л. Кравчук – Перший Президент України. Денонсація Союзного договору 1922 р. про утворення СРСР. Угода про Співдружність незалежних держав. Затвердження державної символіки України.

Створення правової бази розвитку України як незалежної держави. Зміцнення державних кордонів. Формування Збройних сил і Військово-Морського Флоту, Національної гвардії, Служби безпеки, митної служби. Запровадження національної грошової одиниці.

Прийняття Верховною Радою України нормативних актів щодо реформування економіки, переходу до ринкових відносин, приватизації, їх суперечливий характер. Труднощі національно-культурного відродження, розвитку науки, освіти, духовності. Міжнаціональні відносини і їх правове регулювання в Україні. Кримська автономія.

Формування багатопартійності в Україні. Класифікація політичних партій і об’єднань, їх платформи у виборах до Верховної Ради України 1994 р.

Президентська кампанія 1994 р. Обрання Президентом України Леоніда Кучми. Його соціально-економічна і політична платформа. Кроки по її реалізації. Прийняття Конституції України 1996 р. Переобрання Л. Кучми на президентських виборах 1999 р. Внутрішньополітична ситуація в Україні на поч. ХХІ ст.

Концепція зовнішньої політики України. Визнання України зарубіжними державами, встановлення дипломатичних відносин, формування представництва у міжнародних організаціях, входження до світового співтовариства. Набуття Україною без’ядерного статусу.

Президентські вибори 2004 р. «Помаранчева» революція і обрання Президентом України Віктора Ющенка.

Зовнішньополітичні акції України щодо зміцнення миру і співробітництва, припинення військових конфліктів. Участь України у миротворчих заходах під егідою ООН, у програмі «Партнерство заради миру», в діяльності Ради Європи.

Україна і Співдружність незалежних держав. Українська діаспора на сучасному етапі.

Місце України в процесах світової глобалізації.

Підсумки історичного шляху українського народу і найголовніші уроки історії його боротьби за свободу і незалежність.

ЛЕКЦІЯ X: УКРАЇНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 40-х – 80-х рр. ХХ ст.

План:

1. Особливості відбудови народного господарства в Україні.

2. Економічні реформи 60-х – першої половини 80-х років та причини їх згортання.

3. Наростання кризових явищ у соціально-економічному розвитку і політичному житті України у 70 – 80-х роках.

ЛЕКЦІЯ XI: УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

План:

1. Становлення та початковий етап розбудови незалежної держави.

2. Реформування політичної системи.

3. Особливості соціально-економічного розвитку.

ЛЕКЦІЯ XII: АГРАРНО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

План:

1. Концептуальні підходи щодо реформування АПК.

2. Аграрна реформа в незалежній Україні.

3. Соціальні та соціально-психологічні аспекти реформування АПК.

ЛЕКЦІЯ XIII: УКРАЇНА В СУЧАСНОМУ СВІТІ

План:

1. Визнання України на міжнародній арені як суверенної та незалежної держави.

2. Основні напрями зовнішньополітичної діяльності української держави в сучасних умовах.

3. Східна та західна українська діаспора в міждержавних стосунках України.

ЛЕКЦІЯ XIV: УКРАЇНА В ХХІ ст.

План:

1. Державотворчий потенціал української національної ідеї.

2. Демократизація та розбудова громадянського суспільства.

3. Місце України в процесах глобалізації.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Протягом навчального семестру в кожній академічній групі як обов’язкова форма навчання проводяться семінарські заняття. Семінарські заняття проводяться згідно з планом (див. с. 25-43).

Семінар є ефективною формою контролю знань студентів. Семінари проходять у формі доповіді підготовлених матеріалів студентами з подальшим їх обговоренням за заздалегідь запропонованим планом. Семінарські заняття можуть відбуватися у вигляді розгорнутих бесід, «круглих столів», ігор, дискусій тощо. У ході підготовки до семінарського заняття студенти зобов’язані опрацювати рекомендовані джерела та літературу до теми, скласти орієнтовний план свого виступу, продумати відповіді на кожне питання, за бажанням їх можна занотувати (перебіг подій, основні дати, персоналії, висновки та власні думки тощо). Якщо осмислення основних положень планових питань семінарського заняття дається студенту важко, йому слід звертатися до викладача за консультацією.

На семінарі студент повинен вміти: ознайомити однокурсників з історіографією проблеми, показати і зіставити різні концепції і точки зору дослідників; всебічно і аналітично розкрити його суть; доказово і аргументовано пов’язати планове питання з сучасним періодом історії України; висловити власне розуміння історичних процесів і явищ; виділити головні думки і зробити висновки та узагальнення; аналізувати виступи студентів-однокурсників; правильно тлумачити нові терміни і поняття; висловлювати думки літературною мовою.

Кожний з цих елементів має часове обмеження: доповідь – 15-20 хв., виступ – 5-7 хв., доповнення – 3 хв.

Самостійна робота з літературою та джерелами при підготовці до семінарських занять вимагає певних вмінь: складання плану, написання тез, витягів, конспектування тощо.

План – найкоротший вид записів: перераховані висвітлені в тексті питання, що передбачають виявлення логічної структури матеріалу. Він не потребує багато часу для оформлення; може складатися просто під час читання; відображає послідовність викладення матеріалу джерела, що опрацьовується; розкриває зміст матеріалу і допомагає поновити в пам’яті прочитане; допомагає організації самоконтролю та прискорює опрацювання матеріалу. Щоб скласти простий план, потрібно вдумливо прочитати текст, з’ясувати його основну думку, визначити тему і підтеми, чітко й лаконічно їх сформулювавши, записати у вигляді пунктів. Для складання плану, крім підтем, визначають мікротеми тексту, що становитимуть підпункти складного плану.

Тези – ключові положення опрацьованого тексту, стисло сформульовані самим студентом і записані в тому порядку, в якому вони викладені в літературі (монографії, статті). Їх складання є важливим засобом розвитку логічного мислення; допомагає з’ясувати зміст прочитаного; привчає коротко формулювати власні думки, фіксувати увагу на сутності проблеми. Щоб скласти тези, слід прочитати текст, обміркувати його зміст, визначити головну думку та викласти основні положення. При цьому кожна теза записується окремо, з нового рядка та, для зручності, нумерується. Тези бувають простими, коли основні положення автора коротко формулюються «своїми словами», складними, коли наводяться не лише ключові положення, але й деякі аргументи, цитати (авторські тези) на доказ, та змішаними.

Витяг – це запис окремих, найбільш важливих місць тексту, де фіксується, як правило, фактичний, ілюстративний матеріал. Витяги необхідні для того, щоб вибрати з літературних джерел найбільш суттєве. Вони допомагають не тільки нагромадити необхідні відомості з тих чи інших питань та полегшити запам’ятовування, але й зібрати, зіставити, систематизувати матеріал із багатьох джерел. Оформляються на окремих картках (або вносяться до бази даних комп’ютера) у вигляді цитат або викладу думки автора у власному переказі. При цьому вказується прізвище та ініціали автора книги, її назва, видавництво, рік і місце видання, розділ, том, сторінка. Правильно зроблені витяги дозволяють значно полегшити самостійну роботу студента при підготовці до семінарських занять, екзаменів, написанні рефератів, контрольних, дипломних та курсових робіт, використовуючи підібраний і систематизований матеріал без постійного звертання до літературного джерела.

Конспектування – найбільш досконала форма запису в процесі самостійної роботи студента, що передбачає короткий виклад змісту статті, розділу книги, брошури, лекції, відео-, аудіо джерела тощо та містить у собі і план, і тези, і витяги, і цитати, і самостійні спостереження, зауваження. Цінність конспекту полягає в тому, що він сприяє кращому запам’ятовуванню, дає можливість швидше відновити в пам’яті вивчене, систематизувати й узагальнити накопичений матеріал, розвиває критичне ставлення до інформації, допомагає виробити власний стиль викладу.

Грамотно складений конспект значно полегшує виступ на семінарському занятті, робить його цікавим та змістовним.

Рекомендована література, поряд з іншою, включає найновіші на момент виходу даного видання монографічні дослідження, підручники та посібники з історії України. Також слід підкреслити, що пропонована до кожної з тем (семінарських занять та реферативних робіт) література аж ніяк не обмежує студента, а навпаки, стимулює його до подальших пошуків. Більше того, пропонується лише основний каркас, у якого немає меж для вдосконалення та розширення. Звісна річ, під час підготовки до семінарів не слід забувати і лекційний матеріал. Також особливо заохочується студентство до користування сучасною комп’ютерною мережею, Інтернет-версії слід опрацьовувати, а їх електронні адреси необхідно обов’язково заносити до списку використаних джерел та літератури.

Кожна історично вагома проблема, винесена на розгляд семінарського заняття або тема реферату, орієнтують студентів на широкомасштабне та комплексне її бачення, спрямовують на аналітичне мислення, на необхідність синтезувати, узагальнювати найхарактерніші тенденції історичного розвитку українського суспільства. Семінарські заняття мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, формувати їх інтерес до науки і наукових досліджень, розвивати культуру мови, вміння та навички публічного виступу, участі в дискусії.

Однією із форм роботи є написання реферату.

Реферат (від лат. referе – доповідаю, сповіщаю) – це стислий виклад у письмовій формі та поданий усно основний зміст опрацьованих літературних джерел, присвячених певній темі. Разом з тим, студенту слід проаналізувати матеріал та висловити власні судження з проблеми, що вивчається, інакше реферат стає лише конспектом публікацій.

Написання рефератів сприяє формуванню вмінь і навичок роботи з науковою, навчально-методичною літературою та першоджерелами; розвиває мислення студентів та формує основи наукового – писемного й усного – мовлення (вміння самостійно творчо осмислювати, аналізувати, зіставляти та узагальнювати різні наукові концепції і конкретний матеріал, робити висновки); розширює загальний світогляд та поглиблює знання з дисципліни «Історія України»; формує вміння реферування та навички наукової діяльності (дослідницькі методи, самостійний пошук матеріалу, упорядкування списку використаної літератури, оформлення посилань тощо).

Вимоги до реферату:

1) реферат є самостійно виконаною роботою, мета якої – поглиблення та розширення знань;

2) тема реферату узгоджується з викладачем;

3) рекомендації по оформленню реферату визначаються викладачем (обсяг, формат, шрифт, інтервал тощо);

4) структура реферату:

Ø титульний лист;

Ø план (як мінімум 3 пункти, простий або складний);

Ø вступ (визначається предмет дослідження, формулюються мета та завдання, які ставить перед собою студент, розкривається актуальність теми, її зв’язок із важливими проблемами сучасності, історія питання, короткий огляд використаної літератури);

Ø основна частина (розкривається суть проблеми);

Ø висновок (формулюються основні висновки з усього сказаного, остаточна точка зору студента, яка склалася в результаті вивчення та аналізу літературних джерел);

Ø список використаної літератури (не менше 3 джерел, поданих в алфавітному порядку та оформлених з урахуванням правил бібліографічного опису, причому використання лише навчальної або методичної літератури є показником низької якості виконаної роботи);

5) у тексті реферату необхідно робити посилання на авторів і літературні джерела при висвітленні того чи іншого питання;

6) реферат має бути охайно оформленим, грамотно написаним. Записи ведуться з одного боку стандартних аркушів, що нумеруються, залишаючи ліворуч поля. На титульній сторінці вказується назва установи, де виконано роботу, тема реферату, прізвище, ім’я, по-батькові автора, курс, групу, факультет, де він навчається, керівника роботи, рік, місце написання роботи. Мова викладу – державна;

7) реферат перевіряється та оцінюється керівником. Захист реферату є обов’язковим.

Згідно з кількістю годин, що виділяються в Національному аграрному університеті на вивчення дисципліни «Історія України», на самостійну роботу студентів у середньому відведено 15 годин. Відповідно визначені теми, що виносяться на самостійне опрацювання студентів. Важливе значення має правильна побудова самостійної роботи студента, яка включає кілька видів: ознайомлення і опрацювання тексту прочитаних підручника, посібника, монографії, наукової статті, твору, конспектування, аналіз прочитаного. Конспект повинен складатися після прочитання першоджерел і бути коротким, передавати лише провідні ідеї твору, основний його зміст. У деяких випадках доцільно складати історичні схеми, хронологічні таблиці, карти тощо.

Глибоке, систематичне, свідоме засвоєння студентами предмету курсу історії України можливе, лише за використання літератури з історії України, яку можна розподілити на наукову, навчальну, художню, мемуарну. При вивченні історії України студенти мають можливість користуватися різними джерелами та літературою. Але, роблячи узагальнюючі висновки з історії українського народу, не слід забувати, що багато фактів, подій, явищ, оцінок і коментарів, які давалися представниками різних історичних шкіл, наукових напрямків та окремими істориками, не завжди відповідали історичній правді.

На семінарі студент повинен бути активним упродовж усього заняття. Активність студентів на семінарських заняттях оцінюється згідно рейтингової системи за бальною шкалою. Оцінка знань будується на основі рейтингової системи, в яку входять: а) робота на семінарах, як безпосередні виступи з повідомленнями, доповненнями, так і участь в обговоренні питань винесених на семінарське заняття; б) написання реферативної роботи на ряд тем запропонованих викладачем (перелік тем наводиться); в) виконання індивідуальних творчих завдань; г) виконання інтегральних завдань, в тому числі й у тестовій формі, при проведенні тематичного, проміжного, підсумкового контролю знань, в першу чергу для тих, хто з поважних причин був відсутній на лекціях та семінарах; ґ) робота в науковому гуртку; д) заключним етапом вивчення історії України є модульні письмові контрольні, тестування (див. с. 54, с. 55-56) та письмовий іспит, що систематизують і закріплюють здобуті студентами знання.

Критерії оцінювання знань студентів наведені у додатках (див. с. 50-51).

Дисципліна «Історія України» вивчається один семестр, в кінці якого студенти складають письмовий іспит у тестовій формі. Зміст тестів відображає всі розділи і теми дисципліни. Їх мета – оцінити рівень теоретичних і практичних знань студентів, здобутих у процесі вивчення дисципліни.

ТЕМИ ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З РЕКОМЕНДОВАНИМИ ТЕМАМИ РЕФЕРАТІВ

ТА ЛІТЕРАТУРОЮ

Методичне заняття (2 год)

1. Методика підготовки виступів і рефератів на семінарах.

2. Організація самостійної роботи.

3. Критерії оцінювання знань студентів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

СТАРОДАВНЯ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Заняття 2. Історичні витоки формування українського народу (2 год)

1. Історіографія проблеми етногенезу слов’ян.

2. Перші протодержавні утворення у східних слов’ян.

3. Основні етапи формування українського етносу. Історіографія проблеми.

Розпочинаючи перше питання, розкрийте основні положення найбільш поширених концепцій походження слов’янського етносу, які зустрічаються в історичній літературі. На ваш погляд, яка з них є найбільш прийнятною? Чому?

У другому питанні зосередьте увагу на процесі формування великих союзів слов’янських племен (дулібів, полян, волинян), що стали своєрідним фундаментом перших протодержав у Східній Європі. Розгляньте осередки державності східних слов’ян у VIII-IX ст. Варто показати розвиток соціально-економічної, політичної сфери, культури та побуту східних слов’ян. В яких письмових джерелах містяться перші згадки про ранньослов’янські племена та їх об’єднання?

Третє питання базується на розгляді проблеми походження українського народу шляхом розкриття поглядів науковців (археологів, істориків, лінгвістів та ін.). При висвітленні питання позначте роль міграційних процесів ІІ-VІІ ст. у формуванні українського етносу. Схарактеризуйте державу антів (ІV-VII ст.): територію розселення, основу господарського життя, особливості суспільно-політичного устрою. Висловіть свою точку зору на поставлену проблему.

Реферати:

1. Стародавні мисливці на території України.

2. Трипільська культура.

3. Антична колонізація Північного Причорномор’я.

4. Скіфи на території України.

5. Епоха Великого переселення народів на теренах Південно-Східної Європи.

Рекомендована література:

[1.8; 1.19;1.24; 2.29; 2.31; 2.33; 2.34; 2.35; 2.38; 2.39; 2.41; 2.49; 2.51; 2.57, 2.58; 4.76; 4.80; 4.81; 4.93; 4.96; 4.101; 4.107; 4.122; 4.128; 4.129; 4.130; 4.138; 4.158; 4.181; 4.185; 4.187; 4.188; 4.224; 4.225; 4.238]

Заняття 3. Київська Русь (2 год.)

1. Концепції походження держави Київська Русь та її назви.

2. Соціально-економічний розвиток.

3. Суспільно-політичний лад.

4. Історичне значення Київської Русі в історії людства.

При розгляді першого питання варто акцентувати увагу на тривалій дискусії щодо зазначеної проблеми (її початок, розвиток на різних історичних етапах, погляди науковців сьогодні). Розкрийте основні положення норманської та антинорманської теорій походження Давньоруської держави, а також згадайте болгарську та хозарську гіпотезу. Проаналізуйте їх і зробіть свої висновки.

Розгляд другого питання необхідно розпочати з аналізу соціально-станової структури Київської Русі (характеристика ієрархічної структури панівного класу, диференціація серед феодально-залежного населення), спираючись на історичні джерела («Руська правда»). Покажіть досягнення Давньоруської держави у економічному житті (землеробство, скотарство, ремесло, промисли, розвиток торгівлі (внутрішня, торгові шляхи зовнішньої, грошова одиниця обігу, експорт та імпорт), зростання ролі міст. В кінці підбийте підсумки та зробіть висновок.

Висвітлення третього питання передбачає характеристику політичного устрою Київської Русі як ранньофеодальної держави з монархічною формою правління. Необхідно показати певні трансформації, яких впродовж ІХ-ХІІ ст. вона зазнала. Зосередьте увагу на основних елементах політичної влади (князь, боярська рада, віче). Покажіть, яку роль відігравала княжа дружина на різних етапах розвитку держави. На кінець відповіді зробіть власний висновок.

Розкриваючи четверте питання покажіть досягнення держави (культура, релігія, рівень авторитету у зовнішньополітичних відносинах тощо) та роль, яку відіграла Київська Русь в українській та світовій історії. Торкніться проблеми спадщини Київської Русі, що існує в історичній науці (концепції російського історика М. Погодіна, українського історика М. Грушевського, радянських істориків, розкрийте позиції сучасних українських істориків). Проаналізуйте та висловіть своє бачення проблеми.

Реферати:

1. Постаті давньоруської історії (за вибором студента, наприклад, історичні портрети князів, митрополит Іларіон, Анна Ярославна тощо).

2. Стародавній Київ.

3. Християнізація Русі (історія, наслідки, оцінки).

4. Язичництво та християнство в духовному і політичному житті слов’янського світу.

5. Міжнародна політика Давньоруської держави.

6. Культура Київської Русі.

Рекомендована література:

[1.8; 1.19; 2.34; 2.35; 2.38; 2.39, 2.57; 4.84; 4.85; 4.88; 4.94; 4.107; 4.114; 4.122; 4.128; 4.130; 4.138; 4.221; 4.223; 4.224;]

Заняття 4. Галицько-Волинське князівство – прямий спадкоємець Київської Русі (2 год.)

1. Об’єднання Галицького та Волинського князівств в єдиний політичний організм.

2. Соціально-економічний лад.

3. Суспільно-політичний розвиток.

4. Історична спадщина Галицько-Волинського князівства..

При відповіді на перше питання доцільно пригадати, на які князівства розпалася Давньоруська держава, коротко схарактеризувавши розвиток Галицького та Волинського князівств. Зупиніть свою увагу на причинах, що сприяли виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави (географічне розташування, зовнішня загроза, об’єднавча політика Романа Мстиславича).

Розкриваючи друге питання здійсніть аналіз соціально-станової структури Галицько-Волинського князівства (характеристика ієрархічної структури панівного класу, диференціація серед феодально-залежного населення). Розгляньте розвиток економічного життя (землеробство, скотарство, ремесло, промисли, торгівлю, відмітьте процес містобудування). Свою відповідь підсумуйте висновком.

У третьому питанні розкажіть про особливості політичного життя Галицько-Волинського князівства (зокрема, відзначте статус волинських та галицьких бояр). Спробуйте окреслити етапи його політичної еволюції, пам’ятаючи про соціальну та політичну контрастність землі. Розкрийте державну діяльність князя Данила Галицького та покажіть розвиток держави за його спадкоємців (складові внутрішньої та зовнішньої політики). Зверніть увагу на об’єктивні причини розпаду держави Романовичів (вона залишилася не досить політично згуртованою, соціально-господарський стан різних її земель був неоднаковим, врахуйте й загальні тенденції наростання феодальної роздробленості у Східній Європі). Відповідь доцільно завершити аналізом тих політичних інтриг і комбінацій, які зумовили захоплення галицько-волинських земель Литвою та Польщею.

Четверте питання має бути підсумком всього історичного розвитку Галицько-Волинської держави. Покажіть її значення та роль в політичній, соціально-економічній та релігійно-культурній історії нашого народу.

Реферати:

1. Причини, характер, особливості та наслідки феодальної роздробленості Київської держави.

2. Політичні портрети галицьких князів (за вибором студента).

3. Місце Галицько-Волинського князівства в історії українського народу.

4. Культура Галицько-Волинського князівства.

5. Монголо-татарське іго в слов’янській історії.

Рекомендована література:

[1.8; 1.19; 2.34; 2.35; 2.38; 2.39, 2.57; 4.88; 4.107; 4.114; 4.122; 4.1284.130; 4.138; 4.147; 4.224]

Заняття 5. Козацтво – провідна суспільно-політична сила Українського народу (2 год.)

1. Поява козацтва на історичній арені та його роль в історії українського народу.

2. Запорозька Січ та її військово-адміністративний устрій.

3. Козацько-селянські повстання кін. ХVІ – І пол. ХVІІ ст.

4. Запорозька Січ в ІІ пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. та остаточна її ліквідація.

Відповідаючи на перше питання стосовно виникнення українського козацтва, покажіть його генезис, характерні риси та особливості. Назвіть та обґрунтуйте існуючі в історичній науці теоретичні обґрунтування походження та першопочатків козацтва як такого. Розкрийте значення його діяльності у всіх сферах життя українського народу, яких воно торкалося.

У другому питанні розкажіть про появу перших Січей (причини, час, місце, засновників, сферу, форми і методи діяльності). Охарактеризуйте Запорозьку Січ як козацьку державу за такими ознаками як військовий та територіальний устрій, форма правління, правова (судочинство) система, релігійно-церковна, освітньо-виховна, виокремивши характерні особливості цих ознак.

Третє питання потребує характеристики двох хвиль активного протесту народних мас: першої (1591-1596 рр.) та другої (1625-1638 рр.). Доцільно висвітлювати процес за своєрідною схемою: причини та привід виступів, мета, керівники, рушійні сили, перебіг подій, причини поразок чи перемог, наслідки.

Розкриваючи четверте питання необхідно висвітлити роль Запорозької Січі та її гетьманів у суспільно-політичному житті українських земель у зазначений період. Покажіть відношення до Січі та запорозького козацтва представників різних соціальних верств населення України, урядів сусідніх держав (Польської, Московської, Туреччини, Кримського ханства, Швеції та інших). З’ясуйте причини та саме зруйнування Запорозької Січі царатом за часів імператриці Катерини ІІ у 1775 р. Розкажіть про подальшу долю козацтва та долю останнього кошового гетьмана Петра Калнишевського.

Реферати:

1. Запорозька Січ – християнська демократична козацька республіка.

2. Історичні портрети козацьких ватажків (за вибором студента).

3. Козацтво як впливовий чинник міжнародного життя.

4. Морські походи запорозьких козаків.

5. Військове мистецтво запорозьких козаків.

6. Господарська діяльність в Запорозькій Січі.

7. Козацька символіка.

Рекомендована література:

[1.8; 1.19; 2.34; 2.35; 2.38; 2.39, 2.58; 4.88; 4.90; 4.102; 4.104; 4.107; 4.122; 4.126; 4.128; 4.129; 4.130; 4.138; 4.172; 4.174; 4.186; 4.237; 4.243; 4.244; 4.245; 4.246; 4.247]

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

УКРАЇНА НА ПОРОЗІ НОВОГО ЧАСУ.

НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст.)

Заняття 6. Хмельниччина (2 год.)

1. Становлення козацько-гетьманської держави.

2. Зовнішньополітичні орієнтири Гетьманщини. «Березневі статті» 1654 р., їх оцінка в історичній літературі.

3. Військово-політичні, соціально-економічні наслідки Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.

При розкритті першого питання проаналізуйте процес розробки Б. Хмельницьким політичної концепції козацької держави, назвіть основні етапи розробки програми державного будівництва та боротьби за її реалізацію. Вкажіть найважливіші й визначальні причини Великого повстання, його соціальну базу. Охарактеризуйте ознаки утвореної в ході революції козацької держави: політичну владу, територію, політично-адміністративний устрій, суд і судочинство, правову

Читайте також:

1. IV. Список використаних джерел
2. IV. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ЗАКОНОДАВСТВА.
3. MOV приймач, джерело
4. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
5. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
6. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
7. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
8. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств
9. Аналіз майна і джерел його утворення.
10. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
11. Аналіз складу майна та джерел його утворення.
12. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування

Переглядів: 984